Рішення № 78362498, 06.12.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1676/18

Провадження № 2/188/754/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Полубан М.П.

при секретарі Гречко В.С.

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та зазначає , що 07.06.2017 р. в с. Олефірівка Петропавлівського району Дніпропетровської області померла його мати ОСОБА_2 .

Після її смерті він фактично вступив у володіння та управління її будинком , в якому вони разом проживали і який знаходиться за адресою - с. Олефірівка вул. Центральна , 21 Петропавлівського району Дніпропетровської області . Даний будинок мати отримала у спадщину після смерті його батька - ОСОБА_3 .

07.11.2018 р. він звернувся до приватного нотаріуса Петропавлівського нотаріального округу з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірний будинок , але отримав відмову по тим підставам , що відсутній правовстановлюючий документ на будинок.

Просять суд :

1. Відкрити провадження у справі .

2. Визнати за ним , ОСОБА_1 право власності на спадщину за законом на садибний ( індивідуальний ) житловий будинок після смерті його матері ОСОБА_2 , який знаходиться за адресою : вул. Центральна , 21 с. Олефірівка Петропавлівського району Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами .

Сторони в судове засідання не з"явилися. В своїх заявах просять суд справу розглянути без їхньої участі. Позивач позов підтримує . Відповідач позов визнає .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав

Судом встановлено, що 07.06.2017 р. померла ОСОБА_2 в с. Олефірівка Петропавлівського району Дніпропетровської області , про що свідчить свідоцтво про смерть серії 1-КИ № 752664 видане 12.06.2018 р. Дмитрівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області .

Факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем підтверджується копією свідоцтва про його народження ,

Згідно довідки Павлоградського МБТІ від 14.09.2018 р. вбачається , що на підставі рішення Дмитрівської сільської ради № 27 від 24.04.1996 р. за ОСОБА_3 було визнано право власності на будинок № 21 вул. Центральна ( колишня Комсомольська ) с. Олефірівка Петропавлівського району Дніпропетровської області , але власник не звернувся для оформлення свідоцтва про право власності .

Постановою від 07.11.2018 р. приватний нотаріус Петропавлівського районного нотаріального округу відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право власності за законом на спірний будинок через відсутність правостановлюючого документа на нього .

Відповідно до п.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження , що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обовязкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до положень ст.ст.100,101 ЦК України, який діяв на час здійснення будівництва будинку, громадяни могли мати у власності житловий будинок , причому, глава 10 «Особиста власність» цього Кодексу не пов"язувала наявність такого права з його обов"язковою державною реєстрацією.

Крім того, відповідно до п.6 ч.2 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР» затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31 січня 1966 року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1966 року передбачалося, що державній реєстрації підлягали тільки будинки та домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали. В сільській місцевості оформлення будинків здійснювалося шляхом запису у погосподарській книзі сільської ради після закінчення будівництва. Тобто, Інструкцією не встановлювався обовязок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі.

Крім того , згідно п. п. 4.18. п. 4 глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Враховуючи вище зазначені норми права відмова нотаріуса є правомірною та відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно п. 4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 : якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, або якщо первинна реєстрація нерухомого майна не була проведена, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності не визнається нотаріусом в зв’язку з відсутністю у позивача правовстановлюючого документа на житловий будинок із господарчими спорудами, що і призвело до подання цього позову до суду.

Отже, для вирішення питання спадкування позивачем житлового будинку із господарчими спорудами після смерті його батьків за законом потрібно підтвердити належність спадкодавцю об’єкту такого нерухомого майна.

В якості письмових доказів по справі позивачем надано вищезазначені документи , які на думку суду є належними та достатніми для прийняття рішення по суті .

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує прав, свобод та інтересів сторін та інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач надав достатню кількість доказів на підтвердження своїх вимог та належним чином обґрунтував свій позов.

Також суд дійшов висновку про можливість звільнення відповідача від сплати судових витрат.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. ст 4,12, 23,76-82, 136, 247, 265 ЦПК України, ст.ст.328,392 , 1268 ЦК України , суд –

В И Р І Ш И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( і.п.н. 217307418 ) право власності на спадщину за законом на садибний ( індивідуальний ) житловий будинок після смерті його матері ОСОБА_2 , який знаходиться за адресою : вул. Центральна , 21 с. Олефірівка Петропавлівського району Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами .

У порядку ст. 136 ЦПК України звільнити відповідача від сплати судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_4