Рішення № 78357592, 29.11.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.11.2018 Справа № 554/2680/18

Справа №554/2680/18

Провадження №2/554/1870/2018

2/554/3175/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі :

судді - Блажко І.О.

при секретарі Кучеренко В.В.

з участю представника відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В якому прохали: стягнути з відповідачаДьоміної Н.В. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 11 700 грн. 54 коп. за кредитним договором №б/н від 09.04.2009, яка складається з наступного : 7 591 грн. 92 коп. – заборгованість за кредитом; 109 408 грн. 08 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитомта судові витрати у розмірі 1 762 грн. В разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом.

15 червня 2018 року винесено заочне рішення у справі №554/2680/18, котрим позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 29 березня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 у розмірі 117 000 гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 гривні, всього 118 762 гривні. (а.с.46-48).

27 вересня 2018 року ухвалою суду заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 15.06.2018 у справі №554/2680/18 задоволено. Скасовано заочне рішення від 15.06.2018 у цивільній справі №554/2680/18 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. (а.с.73-75).

27 вересня 2018 року ухвалою суду клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів повернуто без розгляду. (а.с.76-77)

31 жовтня 2018 року ухвалою суду клопотання представника відповідача за ордером ОСОБА_1 задоволено частково. Клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів – повернуто без розгляду. Оголошено перерву у підготовчому засіданні у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. (а.с.132-133)

В судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, зазначивши у позовній заяві про розгляд справи без участі представника банку, що позовні вимоги підтримують повністю, проти винесення заочного рішення не заперечують. Також надали суду відповідне клопотання. Зауважили, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов»»язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знала про умови кредитування та визнала свої зобов’язання за договором, через що посилання відповідача про те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. (а.с.4, 24, 84-88).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 за ордером ОСОБА_1 проти позову заперечував, прохав відмовити в повному обсязі. Прохав застосувати до позовних вимог строк позовної давності. При цьому клопотання у письмовому вигляді, у відповідності до статті 183 ЦПК України, суду надано не було.

Суд, заслухавши представника відповідача ОСОБА_2 за ордером ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Судом встановлено, що 09.04.2009 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір №б/н від 09.04.2009, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Частиною 1 ст.634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, кредитні правовідносини виникли між сторонами в порядку, передбаченому ч.1 ст.634 ЦК України шляхом приєднання.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк виконав свої зобов’язання перед ОСОБА_2 наддавши останній кредитні кошти у вигляді кредитного ліміту в сумі, строки та на умовах, передбаченихдоговором на платіжні картки.

Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_2 підтверджується випискою за картковим рахунком.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України, встановлено заборону односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач зобов’язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

У відповідності до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідач ОСОБА_2 в терміни, встановлені договором, свої зобов’язання не виконувала, щомісячно кредит не сплачувала.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором № б/н від 09.04.2009 відповідач ОСОБА_2 станом на 28.02.2018 має заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 11 700 грн. 54 коп., з яких : 7 591 грн. 92 коп. – заборгованість за кредитом; 109 408 грн. 08 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Всього сума заборгованості складає – 11 700 грн. 54 коп. (7 591,92+109 408,08), що підтверджується розрахунком заборгованості.

Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.

Таким чином, ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором №б/н від 09.04.2009 належним чином не виконує та має загальну заборгованість – 11 700 грн. 54 коп.

Пунктом 9.12. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.

Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_2 згідно кредитного договору б/н від 09.04.2009 отримала картки №5577212908759338, №5211537320190601, остання з яких має термін дії до квітня 2016 року. (а.с.120)

Таким чином, враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов'язання не виконані та кредитором не прийняті.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто, позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Верховний Суд України неодноразово висловлювався відносно сроку виконання зобов“язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 справа № 6-14цс14 та 18.06.2014 справа №6-61цс14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) що до місячних платежів починається, після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.”

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної артки до останнього дня квітня 2016 року.

Таким чином, банк звернувся до суду з позовом до відповідача 17.04.2018 — до спливу строку позовної давності (а.с.1-4).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову, так як ОСОБА_2 порушила зобов'язання, що призвело до настання правових наслідків, встановлених договором та законом.

Судові витрати по справі сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду складають 1 762 грн.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Також стягнути з ОСОБА_2 судові витрати сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 247, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з громадянки України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме місце реєстрації – АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 01001, м.Київ, вулиця Грушевського, будинок №1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО №305299 заборгованість за кредитним договором б/н від 29 березня 2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 у розмірі 117 000 (сто сімнадцять тисяч) гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні, всього 118 762 (сто вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят дві) гривні.

Позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 01001, м.Київ, вулиця Грушевського, будинок №1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО №305299.

Відповідач – громадянка України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме місце реєстрації – АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Суддя І.О.Блажко