Ухвала суду № 78354329, 05.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

місто Харків

05 грудня 2018 р. справа № 520/10149/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_2, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Держава Україна в особі: Управління патрульної поліції у м.Харкові Департаменту патрульної поліції, Московський ВДВС м.Харкова ГТУ юстиції у Харківській області про 1) скасування прийнятого за наслідками розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 жовтня 2018 року за реєстраційним № 30880066 рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_2 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 01 листопада 2018 року за № 43814741; 2) зобов’язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 40214227) зареєструвати за позивачем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1; 3) стягнення з Департаменту реєстрації Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 40214227) на користь позивача ОСОБА_1 Федорівни (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1 409 грн. 60 коп. та понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 5.120,00грн., -

встановив:

У силу п.7 ч.1 ст.4, ч.1 ст.19, п.4 ч.1 ст.171 КАС України під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити, насамперед, із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, змісту заявлених особою вимог та наведених особою доводів, природи, характеру та сутності спірних правовідносин, суб'єктного складу учасників спору.

З матеріалів позову чітко та однозначно випливає, що метою звернення особи до суду у даному випадку є реалізація практичного наміру на набуття належного іншій особі речового права - права власності на предмет іпотеки як наслідок виконання зобов'язань за цивільними правочинами у формі договору позики та договору іпотеки.

Вирішуючи питання про наявність перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі, суддя виходить із дійсної правової природи спірних суспільних відносин, які хоча і відбуваються за участю владного суб'єкта - державного реєстратора речових прав на нерухоме майно у порядку Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень", проте стосуються виключно переходу цивільного права (права власності на об'єкт нерухомості) від однієї особи - сторони цивільного правочину до іншої особи - сторони цього ж самого цивільного правочину з підстав, визначених нормами Цивільного кодексу України, тобто поза межами публічно-правових відносин.

ОСОБА_5 Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018р. по справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп-18) після зміни правової позиції було викладено остаточний (у хронологічному вимірі на дату вирішення цього спору) правовий висновок з приводу визначення юрисдикції суду у спорі за участю державного реєстратора.

Так, згідно з п.33 постанови ОСОБА_5 Верховного Суду від 04.09.2018р. по справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп-18) визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

У п.36 цієї постанови указано, що "З урахуванням наведеного ОСОБА_5 Верховного Суду вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру".

Відповідно до п.50 зазначеної постанови скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

У силу п.51 постанови ОСОБА_5 Верховного Суду від 04.09.2018р. по справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп-18) "Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.".

Окружний адміністративний суд вважає за можливе поширити правові висновки постанови ОСОБА_5 Верховного Суду від 04.09.2018р. по справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп-18) на спірні правовідносини, позаяк реальним наміром позивача є бажання через державного реєстратора домогтись набуття права власності на об'єкт нерухомості, належний іншій особі.

Отже, у спірному випадку позивач формально оскаржує управлінські діяння владного суб'єкта, проте прагне до набуття належного іншій особі цивільного права.

Тому, окружний адміністративний суд зважає, що спір у дійсності не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку владного суб"єкта - державного реєстратора речових права на нерухоме майно, а стосується захисту його приватних інтересів у зв'язку з чим не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція була сформульована Верховним Судом України у постанові від 14.06.2016 року та у постанові від 11.04.2017 у справі № 21-3632а16.

З огляду на положення ст.ст.2, 19 КАС України, ст.19 ЦПК України, суддя вважає, що спір по суті виник з цивільних правовідносин, пов'язаних з реалізацією сторонами цивільно - правової угоди (договору іпотеки нерухомого майна від 22.01.2013 року, укладеною позивачем саме як фізичною особою - громадянином) прав та виконанням обов'язків у межах такої угоди.

З огляду на викладене, суддя доходить висновку, що даний спір не може бути вирішений у порядку адміністративного судочинства в силу норм ст.19 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 5 ст.170 КАС України передбачено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст. ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 170, 241- 243, 248, 256, 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Роз’яснити, що спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Роз’яснити, що ухвала підлягає оскарженню до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення (підписання) ухвали.

Роз’яснити, що ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України з моменту підписання (проголошення).

Суддя Старосєльцева О.В.