Рішення № 78353833, 27.11.2018, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/240/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 листопада 2018 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Бабича С.В., з участю секретаря судового засідання Строган Л.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому зазначено, що 14 вересня 2007 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі ПАТ «Промінвестбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ф-567, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 400000 грн. Набувши права вимоги за кредитним договором, внаслідок укладення 17 грудня 2012 року між ним та ПАТ «Промінвестбанк» договору відступлення прав вимоги та договору про передачу прав за договорами забезпечення, просило ухвалити рішення про стягнення із відповідачів заборгованість в сумі 818710,98 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом - 353239,37 грн та заборгованість по відсотках - 465471,61 грн.

Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог на суму, що підлягає стягненню на підставі рішення Романівського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2012 року, ухваленого у справі № 2-273/11. З огляду на це, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість в сумі 593011,55 грн, в тому числі: прострочена заборгованість по відсоткам за період із 29 квітня 2011 року по 1 листопада 2017 року - 424520,05 грн, а також заборгованість по пені за період із 1 листопада 2016 року по 1 листопада 2017 року - 168491 грн.

Заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» про зміну позовних вимог, суд залишає без розгляду на підставі частини 2 статті 126 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), оскільки всупереч приписам частини 3 статті 49 ЦПК України дана заява була подана після закінчення підготовчого засідання.

В судове засідання сторони та їх представники, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не з'явилися.

Представник позивача подав до суду клопотання про підтримання позову та про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали. Представником відповідача подано клопотання, в якому він просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» за безпідставністю.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи», виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 вересня 2007 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № ф-567, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 400000 грн на придбання нерухомості зі строком повернення до 13 вересня 2022 року та сплатою відсотків за користування кредитом 15,5 % річних.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, в цей же день між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов'язалась нести солідарну відповідальність по всім зобов'язанням позичальником, які виникають з умов кредитного договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань за вказаним договором, ПАТ «Промінвестбанк» 21 квітня 2011 року надіслав позичальнику та поручителю вимоги про дострокове (до 29 квітня 2011 року) погашення заборгованості за кредитним договором, процентів та штрафних санкцій.

25 травня 2011 року ПАТ «Промінвестбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 375479,77 грн, в тому числі: строкова заборгованість за кредитом - 304454,00 грн, прострочена заборгованість за кредитом -19998,00 грн, прострочені проценти за період з 30.07.2010 року по 28.04.2011 року -40951,56 грн, сума пені по простроченим процентам за період з 17.08.2010 року по 16.05.2011 року - 8625,25 грн.

При зверненні до суду банк послався на пункт 5.3.2 кредитного договору, згідно якого має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту.

Вказані обставини встановлені судовим рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2012 року, яке набрало законної сили 3 травня 2012 року, і на підставі частини 4 статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Цим же судовим рішенням було задоволено позов ПАТ «Промінвестбанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку 375479,77 грн заборгованості за кредитним договором та по 910,00 грн судових витрат з кожного (цивільна справа № 2-273/11).

17 грудня 2012 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення права вимоги, згідно умов якого первісний кредитор (ПАТ «Промінвестбанк») передав у повному обсязі, а новий кредитор (ТОВ «Кредитні ініціативи) прийняв у повному обсязі право грошової вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № ф-567 від 14 вересня 2007 року, що підтверджується витягом з Реєстру позичальників.

Згідно статті 615 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

За змістом статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16.

В цій постанові зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Враховуючи ту обставину, що після направлення відповідачам письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування і стягнення з останніх відсотків та пені за кредитним договором, оскільки нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено, суд відмовляє у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» за безпідставністю.

Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (адреса місцезнаходження: вул. Вікентія Хвойки, 21 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 35326253) - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя С.В. Бабич