Рішення № 78353752, 05.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4049/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, про:

визнання протиправною бездіяльність Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за її заявою про перерахунок пенсії від 26.01.2018 року;

зобов’язання Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, провести перерахунок пенсії за вислугу років, у зв’язку із збільшенням посадового окладу відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_2 України №505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам органів прокуратури» із змінами, внесеними постановою Кабінету ОСОБА_2 України №657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету ОСОБА_2 України щодо оплати праці працівників прокуратури» з 01.10.2017 року, згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року в редакції Закону України №2889-VІ від 23.12.2010 року, виходячи з розміру 90 % від місячного заробітку за відповідною посадою прокурора прокуратури на підставі розрахунку: заробітна плата за посадою прокурора прокуратури з урахуванням умов праці складається з основного окладу 5660,00 гривень, надбавки за класний чин 2200,00 гривень, надбавки за вислугу років 2358,00 гривень (30% основного окладу з урахуванням класного чину), надбавки за особливо важливу роботу 7152,60 гривень (70 % від основного окладу з урахуванням класного чину та вислуги років), матеріальної допомоги на оздоровлення 1447,55 гривень (1/12 від основного окладу з урахуванням класного чину, вислуги років та надбавки за особливо важливу роботу), матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб 1447,55 гривень (1/12 від основного окладу з урахуванням класного чину, вислуги років та надбавки за особливо важливу роботу), щомісячної премії, на яку нараховуються страхові внески 15 112,422 гривень (87% від основного окладу з урахуванням класного чину, вислуги років та надбавки за особливо важливу роботу), всього 35 370,12 гривень, відповідно сума пенсійного забезпечення становить 31 840, 31 гривень (90%), та здійснити відповідні виплати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила про бездіяльність органу владних повноважень, щодо не проведення перерахунку призначеної пенсії є протиправною, та такою, що грубо порушує вимоги законодавства України та права позивача, гарантовані Конституцією України. Відповіддю Центрального об’єднаного УПФУ в м. Одесі №51/1-11 від 13.02.2018 року, заяву позивача було про проігноровано, а перерахунок пенсії з більшого заробітку не проведено без з’ясування причин.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі.

06 вересня 2018 року, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. №26039/18 від 06.09.2018 року).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року, клопотання позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено, постановлено перейти до розгляду справи №1540/4049/18 за правилами загального позовного провадження.

У встановлений судом строк, відповідачем було надано відзив на позовну заяву. У відповідач відзиві наголошував, що згідно п.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року (далі – Закон про Прокуратуру) умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури визначаються Кабінетом ОСОБА_2 України. Відповідно до п.5 розділу 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015 року з 1 червня 2015 року призначення, перерахунок пенсії відповідно до Закону України ««Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року – не здійснюється. У задоволенні позовної заяви просив відмовити в повному обсязі.

У судове засідання призначене на 22 листопада 2018 року, позивач не з’явилась, надавши до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою (вх. №35750/18 від 22.11.2018 року). Вищезгадане клопотання, було особисто подано ОСОБА_3, у день розгляду справи, про що головним спеціалістом відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи ОСОБА_4, було складено доповідну записку (т.ІІ, а.с.5).

У судовому засіданні 22 листопада 2018 року, з метою недопущення порушення строків визначених КАС України для розгляду справи, у задоволенні клопотання позивача було відмовлено, постановлено розгляд справи провести у порядку письмового провадження.

Пунктом 10 частини 1 статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно записів трудової книжки з 02 серпня 1993 року прийнята до Прокуратури Одеської області (а.с.20-21).

15 липня 2015 року, відповідно наказу №1636к від 15 липня 2015 року звільнена за займаної посади за порушення Присяги працівника прокуратури, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури (а.с.22).

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про Прокуратуру» з 07 лютого 2011 року, яку обчислено виходячи з 90% середнього заробітку робітника, працюючого на аналогічній посаді.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси, від 14 червня 2016 року, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести ОСОБА_1, перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Одеської області №430 від 15 квітня 2016 року, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про Прокуратуру», в редакції Закону №2889-VI від 23 грудня 2010 року, виходячи з розрахунку 90% від місячного заробітку та здійснити відповідні виплати.

26 січня 2018 року ОСОБА_1, звернулась до Центрального об’єднаного УПФУ в м. Одесі із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно за Закону України «Про Прокуратуру», у зв’язку із збільшенням розміру заробітної плати згідно постанови Кабінету ОСОБА_2 України №505 від 31 травня 2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», із змінами внесеними постановою Кабінету ОСОБА_2 України №657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету ОСОБА_2 України щодо оплати праці працівників прокуратури» (а.с.33).

У відповіді Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №51/м-11 від 13 лютого 2018 року, зазначено, що пенсію позивачу обчислено вірно згідно матеріалів пенсійної справи та норм чинного законодавства, а довідка №430 від 15 квітня 2016 року вже застосовується для розрахунку пенсії позивача (а.с.31).

Не погоджуючись з відповіддю Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 N 1789-XII "Про прокуратуру" у редакції, що діяла на момент призначення позивачеві пенсії (далі - Закон N 1789-XII), було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Законом України від 28.12.2014 N 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 N 1789-XII "Про прокуратуру", зокрема частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом ОСОБА_2 України".

15.07.2015 набув чинності Закон України від 14.10.2014 N 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон N 1697-VII), розділом ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру", крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії (у січні 2018 року) частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону N 1789-XII, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Згідно з частиною двадцятою 20 статті 86 Закону № 1697-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом ОСОБА_2 України.

Так, пунктом 13 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону № 1697-VII на Кабінет ОСОБА_2 України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом ОСОБА_2 України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було, що в кінцевому випадку призвело до виникнення даного спору.

На переконання суду, наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ при призначенні пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет ОСОБА_2 України.

Тобто, особи, яким пенсія призначена відповідно до Закону № 1789-ХІІ, з набранням чинності Закону № 1697-VII не втратили право на перерахунок раніше призначених пенсій.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

У Рішенні № 1-42/2011 від 26.12.2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.

На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників Конституційний Суд України вказав і у Рішенні від 19.06.2001 № 9-рп/2001, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Крім того, у Рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим… встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права.

Таким чином, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України. Таким чином, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У контексті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що у зв'язку з втратою чинності нормативно-правовими актами, які передбачали право на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим прокурорським працівникам, не відбулось звуження обсягу існуючого права позивача на отримання пенсії. Так само як і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005.

При цьому, відмова відповідача перерахувати пенсію не ставить під сумнів саму сутність змісту права на соціальний захист, оскільки наслідком відмови у перерахунку пенсії не було зменшення розміру отримуваної позивачем пенсії.

Крім того, суд нагадує, що Постановою Приморського районного суду м. Одеси, від 14 червня 2016 року, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести ОСОБА_1, перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Одеської області №430 від 15 квітня 2016 року, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про Прокуратуру», в редакції Закону №2889-VI від 23 грудня 2010 року, виходячи з розрахунку 90% від місячного заробітку та здійснити відповідні виплати.

При вирішенні даної справи суд враховує, що у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами. Суд звернув увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже скасовано норми законодавства щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача немає "законних сподівань" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію статті 1 Першого протоколу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" Суд розглянув скаргу за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

Також, суд звертає увагу позивача, що питання конституційності закону, яким скасовано норми законодавства, що передбачали право на перерахунок пенсії прокурорських працівників у разі підвищення заробітної плати, відноситься до компетенції Конституційного Суду України і виходить за межі предмету адміністративного позову, що розглядається.

Так, тривала бездіяльність Кабінету ОСОБА_2 України, яка полягає у невиконанні вимог пункту 13 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону №1697-VII, призвела до правової невизначеності у спірних правовідносинах та ситуації, за якої пенсіонери з числа прокурорів не мають можливості реалізувати своє право на перерахунок пенсії, передбачене статтею 86 Закону № 1697-VII.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Пенсійний фонд України, як орган державної влади, в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відсутність визначених Кабінетом ОСОБА_2 України умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, призвела до того, що Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість перерахунку зазначених пенсій відповідачем.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, орган Пенсійного фонду України не діяв протиправно.

Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.10.2018 у справі № 127/23989/16-а.

Також, при вирішенні даної справи суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.02.2018 у справі № 711/6019/16-а, згідно якого право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За відсутності постанови Уряду щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це було передбачено частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", а потім - частиною двадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII), в пенсійного органу немає законодавчо-визначених підстав та правового механізму для їх перерахунку.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, листом №51/м-11 від 13.02.2018 року, зазначаючи, що немає підстав для нового перерахунку пенсії - діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату йому пенсії є похідною та задоволенню не підлягає.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету ОСОБА_2 Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139,173-183, 241-246, 250, 255, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (65009, м. Одеса, Гагарінське плато 5-ААДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд.4-а, код ЄДРПОУ 41248812), про визнання протиправною бездіяльність Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за її заявою про перерахунок пенсії від 26.01.2018 року; зобов’язання Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, провести перерахунок пенсії за вислугу років, у зв’язку із збільшенням посадового окладу відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_2 України №505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам органів прокуратури» із змінами, внесеними постановою Кабінету ОСОБА_2 України №657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету ОСОБА_2 України щодо оплати праці працівників прокуратури» з 01.10.2017 року, згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року в редакції Закону України №2889-VІ від 23.12.2010 року, виходячи з розміру 90 % від місячного заробітку за відповідною посадою прокурора прокуратури на підставі розрахунку: заробітна плата за посадою прокурора прокуратури з урахуванням умов праці складається з основного окладу 5660,00 гривень, надбавки за класний чин 2200,00 гривень, надбавки за вислугу років 2358,00 гривень (30% основного окладу з урахуванням класного чину), надбавки за особливо важливу роботу 7152,60 гривень (70 % від основного окладу з урахуванням класного чину та вислуги років), матеріальної допомоги на оздоровлення 1447,55 гривень (1/12 від основного окладу з урахуванням класного чину, вислуги років та надбавки за особливо важливу роботу), матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб 1447,55 гривень (1/12 від основного окладу з урахуванням класного чину, вислуги років та надбавки за особливо важливу роботу), щомісячної премії, на яку нараховуються страхові внески 15 112,422 гривень (87% від основного окладу з урахуванням класного чину, вислуги років та надбавки за особливо важливу роботу), всього 35 370,12 гривень, відповідно сума пенсійного забезпечення становить 31 840, 31 гривень (90%), та здійснити відповідні виплати – відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П’ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.