Рішення № 78353307, 05.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2018 р. справа № 0940/2011/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправною відмову та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2018 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі – відповідач) про визнання протиправною відмову в призначенні пенсії та зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 16.07.2018.

05.11.2018 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

Заявлені позовні вимоги, мотивовані тим, що відповідач протиправно, за наявності підтверджуючих документів про наявність пільгового стажу, відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Вважає протиправною відмову відповідача в призначенні пенсії, у зв’язку просить зобов’язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 16.07.2018.

Відповідач направив відзив на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах пільговий стаж позивача становив 8 років 9 місяців 13 днів, при необхідному пільговому стажі 9 років.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

16.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Калуського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років, з долученням до заяви відповідних документів.

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за №110 від 31.07.2018, відповідно до поданих позивачем документів, за відсутності підтвердження спеціального трудового стажу, вирішено підтвердити стаж роботи позивача на пільгових умовах за Списком №1 з 03.01.2002 до 28.10.2002 – електрозварником (зайнятим на ремонті, профілактиці, обслуговуванні технологічного устаткування) установки по виробництву чотирихлористого кремнію цеху з виробництва двоокису кремнію аеросилу, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

08.08.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування йому пільгового стажу, за період роботи у ВАТ «Калушхімремонт» з 1988 до 1993 роки.

10.08.2018 відповідач, листом за №517/ш-15, повідомив позивача про те, що його загальний стаж роботи складає 29 років 10 місяців 5 днів. Пільговий стаж роботи за Списком №1, який підтверджений уточнюючими довідками та наказами на атестацію робочих місць і підлягає зарахуванню, складає 7 років 11 місяців 17 днів, а саме: з 09.09.1993 до 30.11.2000 – період роботи в ВАТ «Оріана», з 01.12.2000 до 02.01.2002 – період роботи в ТзОВ «Оріана-Галев».

Пільговий стаж роботи за Списком №1, який підтверджений рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, складає 9 місяців 26 днів – за період роботи з 03.01.2002 до 28.10.2002 в ДП «Орісіл-Калуш» ТзОВ «Орісіл».

Період роботи з 10.02.1988 до 22.06.1993 до пільгового стажу роботи по Списку №1 в ВАТ «Калушхімремонт», що складає 1 рік 15 днів, зараховувати до пільгового стажу немає підстав, оскільки не надано уточнюючу довідку про пільговий характер роботи та зайнятість на цій посаді повний робочий день.

21.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 16.07.2018, з врахуванням стажу роботи по Списку №1 – 10 років 2 місяці 5 днів, а саме: у ВАТ «Калушхімремонт» в період зайнятості в особливо шкідливих цехах «Оріна» – 1 рік 15 днів, у ВАТ «Оріана» з 09.09.1993 до 30.11.2000 – 7 років 2 місяці 22 дні, у ТзОВ «Оріана-Галев» з 01.12.2000 до 02.01.2002 – 1 рік 1 місяць 2 дні, у ДП «Орісіл-Калуш» ТзОВ «Орісіл» з 03.01.2002 до 28.10.2002 – 9 місяців 26 днів.

05.10.2018 Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області листом за №581/Ш-15 повідомило про те, що загальний стаж роботи позивача складає 29 років 10 місяців 5 днів.

Пільговий стаж роботи за Списком №1, який підлягає зарахуванню, складає 8 років 9 місяців 13 днів, а саме: з 09.09.1993 до 04.11.1998 – 5 років 1 місяць 26 днів, підтверджено довідкою ВАТ «Оріана» за №1 від 10.01.2018; з 16.02.1999 до 04.11.2000 – 1 рік 8 місяців 19 днів, підтверджено довідкою ВАТ «Оріана» за №1 від 10.01.2018; з 05.11.2000 до 30.11.2000 – 26 днів безоплатна відпустка до пільгового стажу не враховано; з 01.12.2000 до 02.01.2002 – 1 рік 1 місяці 2 дні, підтверджено довідкою за №04/2018 від 07.02.2018 ТзОВ «Оріана-Галев»; з 03.01.2002 до 08.10.2002 – 9 місяців 26 днів підтверджено рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.07.2018.

Період роботи з 10.02.1988 до 22.06.1993 у ВАТ «Калушхімремонт» до пільгового стажу роботи за Списком №1, що складає 5 років 4 місяці 13 днів, зарахувати до пільгового стажу роботи немає підстав, оскільки не надано уточнюючу довідку про пільговий характер та зайнятість на цій посаді повний робочий день.

Також, вказаним листом повідомлено позивача, що у період звернення з 01.04.2018 до 31.03.2019 позивач повинен мати не менше 22 роки загального стажу роботи, та при підтвердженні відповідного стажу роботи за Списком №1 уточнюючою довідкою в ВАТ «Калушхімремонт» не менше 9 років, позивач матиме право на призначення пенсії з дати звернення за призначенням пенсії.

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною таку відмову в призначенні пенсії та зобов’язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 16.07.2018, з врахуванням періоду його роботи за Списком №1 – 10 років 2 місяці 5 днів.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Стаття 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (пункт 1 статті 114 Закону).

Згідно з пунктом 2 статті 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п’ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам – на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Як встановив суд, позивачу на момент звернення до відповідача із заявою про підтвердження стажу роботи виповнився 51 рік, відповідач визначив загальний стаж роботи позивача – 29 років 10 місяців 5 днів, з них пільговий стаж роботи за Списком №1, який зараховано відповідачем – 8 років 9 місяців 13 днів, згідно вказаних вище довідок, при необхідному пільговому стажі 9 років.

Суд, досліджуючи матеріали даної адміністративної справи, встановив, що відповідач не зарахував до пільгового стажу позивача період його відпусток, без збереження заробітної плати, з 09.09.1993 до 04.11.1998 та з 16.02.1999 до 30.11.2000, який згідно довідки ВАТ «Оріана» за №30 від 10.01.2018 в сукупності становить 175 днів.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України за №713/039/161-16 від 08.02.2016 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Таким чином, час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Суд встановив, що позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати у: 1993 році – 3 дні, 1994 році – 4 дні, 1995 році 8, 1996 році – 16 днів, 1997 році – 35 днів, 1998 році – 49 днів, 1999 році – 32 дні, 2000 році – 28 днів.

Таким чином, період відпустки позивача, з 09.09.1993 до 04.11.1998 та з 16.02.1999 до 30.11.2000, без збереження заробітної плати, з врахуванням не більше одного місця в календарному, становить 149 днів.

Як наслідок, відповідач не врахував до пільгового стажу позивача 149 днів його відпустки без збереження заробітної плати, кількість днів яких підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Таким чином, враховуючи, що пільговий стаж роботи позивача за Списком №1, вже зарахований відповідачем, становить 8 років 9 місяців 13 днів та пільговий стаж роботи – 149 днів, то відповідно сукупності зазначеного пільгового стажу позивача перевищує необхідному йому стажі 9 років, що надає позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Як встановив суд, позивач звернувся до відповідача 21.09.2018 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, то відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправною відмову відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 21.09.2018, а для відновлення прав позивача на право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 21.09.2018.

Щодо вимоги позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з 16.07.2018, то така вимога є необґрунтованими, оскільки позивач 16.07.2018 звернувся до відповідача із заявою про підтвердження стажу роботи, яку комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянуто, і вказана заява відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України за №22-1 від 25.11.2005 не може вважатися заявою про призначення пенсії та слугувати підставою для призначення пенсії. Суду будь-яких доказів не подано та не зазначено обстави, які могли прямо чи опосередковано вказувати на те, що 16.07.2018 позивач, звертаючись із заявою про підтвердження стажу роботи, звертався із заявою про призначення пенсії або в інший спосіб реалізував своє право на звернення до органів Пенсійного фонду із вимогами про призначення такої пенсії.

Одночасно з цим, суд зазначає, що факт звернення позивача із заявою про підтвердження стажу роботи свідчить про те, що станом на момент такого звернення позивачу було відомо про відсутність облікованого органами Пенсійного фонду достатнього стажу його роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

За таких обставин, з наведених вище судом підстав, позов позивача підлягає задоволенню частково.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв’язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає частина сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 704, 80 гривень, згідно квитанції за №72.151.1/20863118 від 29.10.2018.

Як наслідок, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню на користь позивача частина сплаченого судового збору в розмірі 352, 40 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (індекс 77304, вулиця Біласа і Данилишина, будинок 2, місто Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 37824000) у призначенні ОСОБА_1 (індекс 77304, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов’язати Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (індекс 77304, вулиця Біласа і Данилишина, будинок 2, місто Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 37824000) призначити з 21.09.2018 ОСОБА_1 (індекс 77304, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах, як особі, яка працювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (індекс 77304, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (індекс 77304, вулиця Біласа і Данилишина, будинок 2, місто Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 37824000) сплачений судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.