Рішення № 78351290, 20.11.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6856/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути на його користь 572405 гривень вартості поліпшень нерухомого майна та судові витрати по справі. В позовній заяві вказав, що 01 листопада 2008 року померла його мати ОСОБА_4. Після смерті матері він прийняв спадщину та 14 липня 2009 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом щодо житлового будинку з надвірними будівлями № 101 по вул. Київській у м. Хмельницькому, який належав на праві власності померлій. 15 липня 2009 року право власності на вказаний вище будинок зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

26 лютого 2010 року рішенням 33 сесії Хмельницької міської ради № 18 задоволено його заяву про передачу йому у власність земельної ділянки площею 0. 0588 га в силу того, що він є власником домоволодіння, яке розташоване на названій земельній ділянці. 07 квітня 2010 року йому видано державний акт серії ЯЛ №781013 про право власності на земельну ділянку, площею 0.0588 га.

Враховуючи перебування житлового будинку в непридатному для проживання стані, ним протягом 2009-2012 років проведено поліпшення нерухомого майна: замінено підлогу, перекрито дах будинку, влаштовано нову систему опалення, встановлено нові двері та вікна, замінено труби газопостачання, влаштовано септики, водопостачання до кухні тощо, у зв’язку з чим він поніс витрати на поліпшення будинку та господарських будівель.

Однак, проживаючи в нерухомому об’єкті він дізнався про існування договору дарування житлового будинку, відповідно до якого 04 серпня 2006 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями № 101 по вул. Київській у м. Хмельницькому.

24 травня 2013 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду, в цивільній справі №2218/19617/2012, в задоволенні його позову до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку й визнання права власності на житловий будинок відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 до нього про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 липня 2009 року, скасування його реєстрації, визнання недійсним рішення 33 сесії Хмельницької міської ради № 18 від 26 лютого 2010 року про передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0588 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Київська. 101. визнання недійсним відповідного державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання за ОСОБА_3 права власності на спірний житловий будинок задоволено в повному обсязі.

19 вересня 2013 року рішенням апеляційного суду Хмельницької області, у даній цивільній справі, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24 травня 2013 року в частині задоволення вимог про визнання недійсним рішення 33 сесії Хмельницької міської ради № 18 від 26 лютого 2010 року про передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0588 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Київська, 101, визнання недійсним відповідного державного акту про право власності на земельну ділянку скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

20 березня 2014 року ОСОБА_3 виконано вказані рішення судів: проведено державну реєстрацію припинення його права власності на спірне домоволодіння та реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власного речового права.

Окрім того, ОСОБА_3 повторно зверталась до Хмельницького міськрайонного суду із позовом до нього про визнання недійсним рішення 33 сесії Хмельницької міської ради № 18 від 26 лютого 2010 року про передання йому у власність земельної ділянки, площею 0,0588 га, що розташована за адресою:

м. Хмельницький, вул. Київська, 101, визнання недійсним відповідного державного акту про право власності на земельну ділянку.

30 травня 2014 року, в цивільній справі №686/23750/13-ц, рішенням Хмельницького міськрайонного суду, що залишене без змін на підставі ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 02 липня 2014 року, заявлений позов задоволено.

У зв'язку із припиненням його права власності на спірне домоволодіння, понесення позивачем значних витрат на проведення ремонтних робіт нерухомого об'єкту, він звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди з підстав, передбачених ст.ст. 1167, 1212, 1213 ЦК України.

15 жовтня 2014 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду, в цивільній справі №686/19298/13-ц, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. 03 березня 2017 року рішенням апеляційного суду Хмельницької області рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову про стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

За змістом судового рішення суду апеляційної інстанції вказано наступне: суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, керувався нормами ст.ст. 1212. 1213 глави 83 ЦК України, що врегульовують правовідносини щодо повернення в натурі чи відшкодування вартості майна, набутого (збереженого) особою без достатньої правової підстави. Проте вказані норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Питання розрахунків при витребуванні майна з чужого незаконного володіння врегульовано статтею 390 ЦК України. Визначаючи суму відшкодування, яка підлягає стягненню з власника майна на користь добросовісного володільця, суд має виходити з суми, на яку збільшилася вартість будинку, а не з фактично понесених витрат на проведення ремонтних робіт. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 07.09.2016 року, в справі № 6-389цс16.

Враховуючи ненадання суду доказів, котрі б визначали приріст ринкової вартості житлового будинку, який відбувся внаслідок проведення ним ремонтних робіт, не доведення розміру грошових коштів, який підлягає стягненню із ОСОБА_3 на його користь, судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні заявленого позову.

Як вбачається із згадуваного рішення апеляційного суду Хмельницької області від 03.03.2017 року в цивільній справі №:686/19298/13-ц, судом преюдиційно встановлено: «Протягом 2009-2012 років позивачем здійснено ремонтні роботи в житловому будинку, зокрема, замінено підлогу, перекрито дах будинку, влаштовано нову систему опалення, встановлено нові двері та вікна, замінено труби газопостачання, влаштовано септики, водопостачання до кухні, тощо, у зв’язку з чим він поніс витрати на поліпшення будинку та господарських будівель».

В квітні 2017 року він звернувся до кваліфікованого спеціаліста в сфері проведення будівельно-технічних досліджень з метою надання експертного висновку щодо суми на яку збільшилася ринкова вартість спірного житлового будинку з надвірними будівлями № 101 по вул. Київській у м. Хмельницькому, внаслідок проведення ОСОБА_2 поліпшень його функціонального стану.

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦК України добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Згідно із частиною четвертою статті 390 ЦК України якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проти заочного вирішення справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з’явилась повторно, направила до суду заяву, що перебуває на стаціонарному лікуванні, однак доказів на підтвердження цього факту не надала.

З поданих до суду заперечень на позовну заяву, вбачається, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на спадкове майно обманним шляхом, будинок на момент вселення ОСОБА_2 у 2009 році не потребував ремонту, був придатний для проживання.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідчення свідка ОСОБА_5, який посвідчив, що коли ще була жива мама позивача і відповідача то вона казала, що зробила договір дарування будинку на доньку, а сину дала кошти; до будинку було підведено воду, газ, вікна і стіни були цілі, коли у 2012 році він зайшов у будинок і побачив, що відповідач робить ремонт то запитав навіщо він робить ремонт так як стан будинку цього не потребував, та почув у відповідь, що Таня з колонії не вийде; дослідивши матеріали справи, суд зробив висновок, що позовні вимоги слід задоволити. Судом об’єктивно встановлено, що 24 травня 2013 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду, в цивільній справі №2218/19617/2012, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку й визнання права власності на житловий будинок відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 липня 2009 року, скасування його реєстрації, визнання недійсним рішення 33 сесії Хмельницької міської ради № 18 від

26 лютого 2010 року про передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0588 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Київська 101, визнання недійсним відповідного державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання за ОСОБА_3 права власності на спірний житловий будинок задоволено в повному обсязі.

19 вересня 2013 року рішенням апеляційного суду Хмельницької області, у даній цивільній справі, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24 травня 2013 року в частині задоволення вимог про визнання недійсним рішення 33 сесії Хмельницької міської ради № 18 від 26 лютого 2010 року про передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0588 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Київська, 101, визнання недійсним відповідного державного акту про право власності на земельну ділянку скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

30 травня 2014 року, в цивільній справі №686/23750/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення 33 сесії Хмельницької міської ради № 18 від 26 лютого 2010 року про передання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, площею 0,0588 га, що розташована за адресою: м.Хмельницький, вул. Київська, 101, визнання недійсним відповідного державного акту про право власності на земельну ділянку, рішенням Хмельницького міськрайонного суду, що залишене без змін на підставі ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 02 липня 2014 року, заявлений позов задоволено.

05.03.2014 року за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на будинковолодіння № 101 по вул. Київській у м. Хмельницькому.

15 жовтня 2014 року рішенням Хмельницького міськрайонного суду, в цивільній справі №686/19298/13-ц, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

03 березня 2017 року рішенням апеляційного суду Хмельницької області рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову про стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди відмовлено. За змістом судового рішення суду апеляційної інстанції вказано наступне: протягом 2009-2012 років позивачем здійснено ремонтні роботи в житловому будинку, зокрема, замінено підлогу, перекрито дах будинку, влаштовано нову систему опалення, встановлено нові двері та вікна, замінено труби газопостачання, влаштовано септики, водопостачання до кухні тощо, у зв’язку з чим він поніс витрати на поліпшення будинку та господарських будівель. Суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, керувався нормами ст.ст. 1212, 1213 глави 83 ЦК України, що врегульовують правовідносини щодо повернення в натурі чи відшкодування вартості майна, набутого (збереженого) особою без достатньої правової підстави. Проте вказані норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Питання розрахунків при витребуванні майна з чужого незаконного володіння врегульовано статтею 390 ЦК України. Визначаючи суму відшкодування, яка підлягає стягненню з власника майна на користь добросовісного володільця, суд має виходити з суми, на яку збільшилася вартість будинку, а не з фактично понесених витрат на проведення ремонтних робіт. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 07.09.2016 року, в справі

№ 6-389цс16.

За ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав висновок експерта ОСОБА_6 за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження №19/17 від 05.05.2017 року. Згідно з висновком до від’ємних поліпшень, які можуть бути відокремлені від нерухомого майна без завдання йому шкоди, відносяться роботи по облаштуванню: гідромассажного боксу; люстри імпортної. Окрім цього, встановлені санітарно-технічні прилади, зокрема: котел опалювальний Viesmann Vitoped 100, висушувач для рушників хромований діаметр 25 мм., змішувач для умивальників, См-Ум-ЦА-УВ, центральний, з аератором та латунними маховичками, умивальник напівкруглий напівфарфоровий та фарфоровий з нижньою камерою змішування, кронштейнами, сифоном пляшковим латунним та випуском, із схованими встановлювальними поверхнями, із спинкою, poзміром700x600x150 мм, відносяться до категорії «комерційні», а не до категорії «соціальні».

Кошторисна вартість поліпшень, які можна відокремити без шкоди для використання будинковолодіння за їх призначенням буде становити в прямих витратах - 30 794 грн., заокруглено.

Ринкова вартість (ретроспективна) житлового будинку з надвірними будівлями №101 по вул. Київській, 101 у м. Хмельницькому, станом на липень 2009 року, до проведення ОСОБА_2 поліпшень нерухомого майна становить - 219 274 грн., без ПДВ.

Ринкова вартість (ретроспективна) житлового будинку з надвірними будівлями №101 по вул. Київській, 101 ум. Хмельницькому, станом на липень 2010 року, з урахуванням невідокремлюваних поліпшень нерухомого майна, що проведені ОСОБА_2 становить - 631 385 грн., без ПДВ.

Ринкова вартість (ретроспективна) житлового будинку з надвірними будівлями №101 по вул. Київській, 101 у м. Хмельницькому, станом на вересень 2010 року, з урахуванням невідокремлюваних поліпшень нерухомого майна, що проведені ОСОБА_2 становить - 637 498 грн., без ПДВ.

Ринкова вартість (ретроспективна) житлового будинку з надвірними будівлями №101 по вул. Київській, 101 у м. Хмельницькому, з урахуванням невідокремлюваних поліпшень нерухомого майна, що проведені ОСОБА_2 на момент завершення проведення поліпшень становить - 729 348 грн., без ПДВ.

Ринкова вартість (ретроспективна) житлового будинку з надвірними будівлями №101 по вул. Київській, 101 у м. Хмельницькому, станом на березень 2014 року з урахуванням невідокремлюваних поліпшень нерухомого майна, що проведені ОСОБА_2 становить - 791 679 грн., без ПДВ.

Ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями №101 по вул. Київській, 101 у м. Хмельницькому, станом на момент проведення експертного дослідження з урахуванням невідокремлюваних поліпшень нерухомого майна, що проведені ОСОБА_2 становить - 1 515 814 грн., без ПДВ.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 390 ЦК України добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

За таких обставин суд вважає, що слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 572405 гривень вартості поліпшень нерухомого майна (791679 гривень (ринкова вартість нерухомого майна станом на момент набуття ОСОБА_3 права власності на вказаний об’єкт нерухомого майна) - 219274 гривні (ринкова вартість нерухомого майна станом на липень 2009 року, до проведення ОСОБА_2 поліпшень нерухомого майна).

Розподіл судових витрат по справі здійснюється відповідно до ст.. 141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 390 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 81, 258, 280, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 572405 гривень вартості поліпшень нерухомого майна та 6044 гривні 05 копійок сплоченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 05.12.2018 року.

Позивач: ОСОБА_2, ід.н. НОМЕР_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1;

Відповідач: ОСОБА_3, ід.н. НОМЕР_2, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя: О.В. Мазурок