Рішення № 78349478, 16.11.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2595/18

Провадження № 2/444/1169/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, третя особа: Деревнянська сільська рада Жовківського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи позовні вимоги тим, що його батько, ОСОБА_2, працював і був членом колективного сільськогоподарського підприємства, а тому мав право приватної власності на земельну частку (пай). Деревнянська сільська рада, на території якої знаходилась земельна ділянка 28.05.1997 року прийняла рішення про передачу батькові у приватну власність земельну ділянку площею 0,62 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, на підтвердження чого сільською радою було видано батькові сертифікат серії ЛВ № 164154 зразка Львівської області.

Стверджує, що батькові необхідно було отримати (обміняти) в Жовківській РДА сертифікат на право на земельну частку (пай) старого зразка на єдиний зразок для України, проте він чомусь цього не зробив.

Позивач зазначає, що 25 травня 2017 року його батько, ОСОБА_2, помер, однак ще під час свого життя, а саме 16 січня 2016 року, склав заповіт на його ім’я. Заповіт нотаріально посвідчено секретарем Деревнянської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Вказує, що він як спадкоємець за заповітом звернувся до Жовківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак державна нотаріальна контора відмовила йому у видачі свідоцтва про право спадщину із-за відсутності правовстановлюючого документу, тобто сертифікату на право власності на земельну частку (пай) згідно форми затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 801 від 12.10.1995 року.

Жовківська РДА, в обов’язки якої у відповідності до п.5 Указу Президента України № 720/95 входить видача та реєстрація таких сертифікатів на його звернення відмовила у видачі сертифіката на ім’я померлого батька, ОСОБА_3.

А тому просить постановити судове рішення яким визнати за ним, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер 25.05.2017 року, право на земельну частку (пай) площею 0,62 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території с. Деревня Деревнянської сільської ради, право на яку ОСОБА_2 мав на підставі сертифікату серії ЛВ № 164154 від 30.05.1997 року.

Позивач в підготовче судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду заяву у якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просить задовольнити.

Представник відповідача- Жовківської районної державної адміністрації Львівської області в підготовче судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської районної державної адміністрації Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують проти позову.

Представник третьої особи- Деревнянської сільської ради в підготовче судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, від нього на адресу суду не надходило жодних клопотань.

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, які не з’явилися, зважаючи на подані ними заяви, та без участі представника третьої особи, оскільки такий належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з’явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З копії свідоцтва про смерть серії I-СГ № 452238, яке видано Виконавчим комітетом Деревнянської сільської ради Жовківського району Львівської області 26.05.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 помер 25.05.2017 року про що складено відповідний актовий запис за № 05.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Ще протягом життя, а саме 16.01.2016 року ОСОБА_2 склала заповіт із змісту якого вбачається, що він на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, а саме все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на час його смерті і на що за законом матиме право заповів у власність ОСОБА_1, тобто позивачу по справі. Даний заповіт посвідчено секретарем виконкому Деревнянської сільської ради Жовківського району Львівської області ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 02. Відомостей про те, що заповіт змінювався чи скасовувався немає.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Із копії довідки, виданої виконкомом Деревнянської сільської ради Жовківського району Львівської області № 596 від 09.08.2018 року вбачається про те, що померлий ОСОБА_2 до дня смерті, 25.05.2017 року проживав разом із сином ОСОБА_1 і вели спільне господарство в с. Деревня, вул. Германа, 59, Жовківського району Львівської області.

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Як вбачається із копії спадкової справи, позивач ОСОБА_1 подав у Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області 05.10.2017 року заяву № 995 про прийняття спадщини після смерті батька- Охрісько ОСОБА_5, який помер 25.05.2017 року, тобто в шестимісячний термін після смерті спадкодавця, а тому з даних підстав вважається таким, що прийняв спадщину.

Тобто позивач прийняв спадщину після смерті батька, оскільки проживав разом із ним, крім того в шестимісячний термін після відкриття спадщини, тобто смерті спадкодавця, подав заяву про прийняття спадщини.

Внаслідок подання позивачем 05.10.2017 року заяви про прийняття спадщини в Жовківську державну нотаріальну контору було зареєстровано спадкову справу № 447/2017, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 49353923 від 05.10.2017 року.

Крім того, суд враховує, що позивач 21.08.2018 року подав в Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, а саме на право на земельну частку (пай) площею 0,62 га, що розташований на території Деревнянської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Однак державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області ОСОБА_6 листом від 21.08.2018 року № 2083/01-16 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме земельну частку (пай) площею 0,62 га, що розташований на території Деревнянської сільської ради Жовківського району Львівської області, оскільки ним не подано сертифіката на право на земельну частку (пай) нового взірця, згідно форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801, тобто правовстановлюючого документу нового взірця на вищевказаний земельний пай.

З копії сертифікату серії ЛВ № 164154 від 30.05.1997 року вбачається, що такий видано Деревнянською сільською радою ОСОБА_2, відповідно до якого йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,62 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території с. Деревня, Деревнянської сільської ради.

Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

Листом від 23.07.2018 року № 02-36/2613 Жовківська районна державна адміністрація Львівської області повідомила позивача, що у зв’язку із втратою ОСОБА_2 цивільної правоздатності внаслідок смерті, сертифікат на право на земельну частку (пай) нового зразка райдержадміністрація видати йому не може та рекомендовано позивачу як спадкоємцю звернутися в Жовківський районний суд Львівської області.

Відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак судом встановлено, що позивачем не може бути пред’явлено для оформлення спадщини сертифікат на ім’я спадкодавця нового зразка, оскільки він помер, а тому втратив цивільну правоздатність та дієздатність.

Отже, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер 25.05.2017 року, прийняв після його смерті спадщину, оскільки проживав із спадкодавцем на день смерті, крім того подав в шестимісячний термін з дня його смерті заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору, однак спадщини на земельну частку (пай) в розмірі 0,62 га, яка належала померлому не може оформити, так як відсутні правовстановлюючі документи на дану земельну частку (пай) нового зразка, які водночас не можуть бути видані на ім’я померлого, оскільки він втратила цивільну правоздатність та дієздатність, а тому право позивача на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судому порядку, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв’язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер 25.05.2017 року, право на земельну частку (пай) площею 0,62 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території с. Деревня Деревнянської сільської ради, право на яку ОСОБА_2 мав на підставі сертифікату серії ЛВ № 164154 від 30.05.1997 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Зеліско Р. Й.