Постанова № 78348843, 03.12.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12468/18 2-а/335/308/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Тимченко А.В., за участі представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до заступника начальника відділу нагляду об’єктів підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_2, Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника відділу нагляду об’єктів підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_2, Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, згідно якого просить суд скасувати постанову серії ЗП №0072-ун від 05.10.2018, винесену заступником начальника відділу нагляду обєктів пдвищеної небезпеки ОСОБА_2 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.06.2018 ГУ Держпраці у Запорізькій області, у складі: заступника начальника відділу нагляду об’єктів підвищеної небезпеки ОСОБА_2; головного державного інспектора відділу - ОСОБА_5; головного державного інспектора відділу – ОСОБА_6, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

05.10.2018 заступником начальника відділу нагляду об’єктів підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_2 винесена постанова серії ЗП №0072-ун про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення на підставі ст.11, п.8 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, а постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки її було винесено без повного з’ясування обставин, які призвели до складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення позивача до адміністративного стягнення, без проведення розгляду справи, оцінки доказів.

Ухвалою судді від 07.11.2018 відкрито провадження у вказаній справі, в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

26.11.2018 на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та представник Відповідача 2 проти позову заперечували, посилаючись на те, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства України, в межах наданих повноважень.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідка, дослідивши надані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно ч.ч.1,3 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, докази суду надають учасники справи.

За нормою ч.2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, згідно складеного відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗП № 00702-ун: головою правління ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_4 18.09.2018 о 17.00 год. не виконано законних вимог центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці щодо усунення виявлених порушень, зазначених в обов’язковому до виконання приписі від 05.06.2018 № 202/3, а саме: в смт Якимівка не організовано захист фарбування від атмосферних опадів та корозії згідно з вимогами ГОСТ 14202-69 суцільно по усій поверхні газопроводів низького тиску по вул. Ювілейна, вул. Степова та газопроводу середнього тиску по вул. 40 років Перемоги, чим порушено вимогу статті 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У зв’язку з чим постановою серії ЗП № 00702-ун від 05.10.2018 про накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 188-4 КУпАП, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Як встановлено, ОСОБА_4 не було належним чином повідомлено про розгляд вказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 21.09.2018, розгляд якого було призначено на 05.10.2018.

Докази, надані на підтвердження доводів відповідача про належне повідомлення ОСОБА_4 про розгляд вказаного протоколу, не свідчать та не містять інформації про отримання повідомлення про розгляд на 05.10.2018 позивачем ОСОБА_4

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.10.2018 не вбачається доказів, які б підтверджували, що голова правління ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_4 порушив вимоги статті 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так встановлено, що за результатами позапланової перевірки ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», проведеної ГУ Держпраці у Запорізькій області у період з 29.05.2018 по 04.06.2018, було складено припис від 05.06.2018 за № 202/3, відповідно до якого зазначено вісім пунктів виявлених порушень та надано термін для їх усунення до 04.09.2018.

18.09.2018 Відповідачами здійснено перевірку щодо фактичного усунення виявлених порушень, на підставі Припису від 05.06.2018 № 202/3 ГУ Держпраці у Запорізькій області, про що складено акт перевірки суб’єкта господарювання за № 385/3 та розділі V якого зазначено про те, що не усунуто порушення п.8 вказаного Припису від 05.06.2018.

Відповідно до Припису від 21.09.2018 № 385/3, зазначено, що з 8-ми виявлених під час попередньої перевірки порушень на початок цієї перевірки усунуто 7 та зазначено про те, що не усунуто порушення п.8 Припису від 05.06.2018 № 202/3 і надано строк для усунення порушення до 21.11.2018.

Проте, як встановлено, Листом регіональної газової компанії ПАТ «Запоріжгаз» від 07.09.2018 за № Zр 02.2-Сл 9949-0918 на адресу ГУ Держпраці у Запорізькій області направлено інформацію про усунення порушень, зазначених у Приписі від 05.06.2018 № 202/3 ГУ Держпраці у Запорізькій області, в якому зазначено про вжиття відповідних заходів у повному обсязі.

Разом з тим, відповідно до актів приймання виконаних робіт від 30.06.2018, досліджених у судовому засіданні, також вбачається, що порушення зазначені у п.8 Припису від 05.06.2018 № 202/3 було усунуто, у визначені строки.

Допитаний у судовому засіданні, у якості свідка, головний інженер управління експлуатації ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_7 зазначив про повне виконання Припису від 05.06.2018 № 202/3 ГУ Держпраці у Запорізькій області, про що їх було проінформовано.

Таким чином, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено того, що ОСОБА_4 порушив вимоги статті 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: не організував виконання заходів щодо усунення порушень, зазначених в обов’язковому до виконання приписі від 05.06.2018 № 202/3, у визначені строки.

Відтак, оскільки, не встановлено порушень в діях голови правління ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_4, а отже постанова серії ЗП № 00702-ун від 05.10.2018 про накладення адміністративного стягнення на позивача – підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного спливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім постанови по справі про адміністративне правопорушення інших додаткових доказів, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про наявність обставин вказаного вище порушення відповідачем зібрано не було та суду не надано, постанова таких доказів не містить, також, дані які б спростовували свідчення позивача та підтверджували правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем в судове засідання надано не було, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що він не порушував вимоги ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та не надано доказів того, що позивач не виконав вимогу, зазначену у Приписі, у визначені строки.

Виходячи з положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 255, 271, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЗП № 00702 – ун, складену заступником начальника відділу нагляду об’єктів підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 за ст. 188-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: І.А.Крамаренко