Рішення № 78348722, 21.11.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

21.11.2018

Справа № 331/5637/2018

Провадження 2/331/1610/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21 » листопада 2018 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Антоненко М.В.

при секретарі – Андрієнко С.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРАТ «Промавтоінвест» третя особа: ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2018 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПРАТ «Промавтоінвест» третя особа: ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження.

В обґрунтування позову зазначив, що 27.03.1997 року помер його батько ОСОБА_4.

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок № 17 по вул. Дроб'язка в м. Запоріжжі.

Фактично спадщину після померлого батька прийняла його мати - ОСОБА_5.

Після смерті матері відкрилась спадщина на вищевказаний житловий будинок.

Його спадкоємцями за законом є позивач, ОСОБА_3 та його брат ОСОБА_2.

Відповідно до вимог чинного законодавства ними була прийнята спадщина та отримані свідоцтво про право на спадщину за законом.

Під час оформлення спадщини, йому стало відомо, що на підставі договору застави б\н від 25.12.1965р. завод «Комунар» на житловий будинок № 17 по вул. Дроб'язко в м. Запоріжжя, яке належить ОСОБА_4, мається обтяження у вигляді заборони. Архівний номер 492475ZAP1 архівна дата 17.07.1997, дата виникнення: 25.12.1962 p., № реєстра: 14296-101, внутр № E40153228EE5C2D5F4B, копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно и додається до позову.

Згідно листа ПРАТ «Промавтоінвест» повідомлено, що гр. ОСОБА_4 заборгованості перед ПРАТ ««Промавтоінвест», який є правонаступником заводу «Комунар» не має.

Завод «Комунар» припинив свою діяльність, правонаступником є ПРАТ «Промавтоінвест»

Звернувшись до реєстраційної служби з проханням скасувати заборону, йому було роз'яснено про процедуру скасування заборони та необхідність звернення до суду з відповідним позовом, у зв'язку зі смертю ОСОБА_4

Враховуючи викладене, вважає, що підстави для подальшої заборони на майно яке належить його батьку - відпали.

За вказаних обставин, ОСОБА_3 на теперішній час позбавлений можливості вільно розпоряджатись належним йому на праві спільної власності майном, оскільки наявність заборони чинить в цьому перешкоду.

Просить суд виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження: заборона (архівний запис), Реєстраційний номер обтяження: 2088284, внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 15.06.2005 року за № 2088284, реєстратором: Запорізький обласний державний нотаріальний архів, Запорізька область, м. Запоріжжя, б-р Центральний, буд. 20 (061)224-64-55, 234-07-89, підстава договір застави, б\н, 25.12.1962, завод «Комунар», Об'єкт обтяження: житловий будинок № 17 по вул. Дроб'язка в м. Запоріжжі, який належить на праві власності ОСОБА_4, Причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: Архівний номер 492475ZAP1, Архівна дата 17.07.1997, Дата виникнення: 25.12.1962 p., № реєстра: 14296-101, внутр. № E401653228EE5C2D5F4B.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2018 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено у підготовче судове засідання на 21.11.2018 року на 09 год. 30 хв.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовну заяву підтримала та просила її задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 суду пояснила, що ПРАТ «ПРОМАВТОІНВЕСТ» не є належним відповідачем по справі. Вважає, що відповідачем у даній справі повинен бути «Центр надання адміністративних послуг» який виключає з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження: заборону. Проти виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про обтяження не заперечувала.

Третя особа ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з*вився. Надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності. З позовом згоден.

З огляду на визнання відповідачем позову, суд на підставі ч.3 ст. 200, ч.4 ст. 206 ЦПК України вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов піддягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або із застереженням. Спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини.

Внесення вищезазначеного запису до Державного реєстру щодо обтяження належного їй майна порушують її право власності щодо вільного володіння, користування та розпорядження майном.

Ч. 1. ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положення ст. 319 ЦК України передбачають, що власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання» права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-яким и не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 13, 41 Конституції України закріплено основні принципи регулювання відносин власності, головним з яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності. Під правом розпорядження розуміється юридично забезпечена можливість власника визначити долю майна.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду від 27.08.1976 р. № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, встановленими для розгляду позові про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним».

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Фактичні обставини справи підтверджуються письмовими доказами, вивченими та оголошеними в судовому засіданні, а саме:

-копією свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого державним нотаріусом Четвертої запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 за № 1-500 від 06.09.2018 року (а.с. 5);

-витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 136772703 від 06.09.2018 року (а.с. 6);

-копією свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого державним нотаріусом Четвертої запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 за № 1-499 від 06.09.2018 року (а.с.7);

-витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 136760750 від 06.09.2018 року (а.с. 8);

-листом ПАТ «ПРОМАВТОІНВЕСТ» ПРАТ «ПРОМАВТОІНВЕСТ» за № 08/180 від 26.07.2018 року відповідно до якого зазначено, що гр.. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованості перед ПРАТ «ПРОМАВТОІНВЕСТ», який є правонаступником заводу «Комунар», не має (а.с. 9);

-витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, щодо об’єкта нерухомого майна № 132849426 від 01.08.2018 року (а.с. 10).

За вказаних обставин, підстав для наявності заборони відчуження (арешту) нерухомого майна позивача суд не знаходить і вважає, що наявність такого арешту перешкоджає йому у вільному розпорядженні своїм майном.

Аналізуючи зазначені норми матеріального права, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд вважає необхідним захистити порушене право позивача вільно користуватися, володіти та розпоряджатися своїм майном, право власності на яке він набув в установленому законом порядку, шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження: заборона (архівний запис), Реєстраційний номер обтяження: 2088284, внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 15.06.2005 року за № 2088284, реєстратором: Запорізький обласний державний нотаріальний архів, Запорізька область, м. Запоріжжя, б-р Центральний, буд. 20 (061)224-64-55, 234-07-89, підстава договір застави, б\н, 25.12.1962, завод «Комунар», Об'єкт обтяження: житловий будинок № 17 по вул. Дроб'язка в м. Запоріжжі, який належить на праві власності ОСОБА_4, Причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: Архівний номер 492475ZAP1, Архівна дата 17.07.1997, Дата виникнення: 25.12.1962 p., № реєстра: 14296-101, внутр. № E401653228EE5C2D5F4B.

На підставі вищекладеного, керуючись ст. ст. 321, 317, 319, 391, 1216, 1218 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПРАТ «Промавтоінвест» третя особа: ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження – задовольнити.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження: заборона (архівний запис), Реєстраційний номер обтяження: 2088284, внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 15.06.2005 року за № 2088284, реєстратором: Запорізький обласний державний нотаріальний архів, Запорізька область, м. Запоріжжя, б-р Центральний, буд. 20 (061)224-64-55, 234-07-89, підстава договір застави, б\н, 25.12.1962, завод «Комунар», Об'єкт обтяження: житловий будинок № 17 по вул. Дроб'язка в м. Запоріжжі, який належить на праві власності ОСОБА_4, Причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: Архівний номер 492475ZAP1, Архівна дата 17.07.1997, Дата виникнення: 25.12.1962 p., № реєстра: 14296-101, внутр. № E401653228EE5C2D5F4B.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Антоненко