Постанова № 78348547, 06.12.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/4085/18

3/311/1060/2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.12.2018 м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Степаненко Ю.А., розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії БД № 021508 від 18.10.2018 року та протокол серії БД № 021515 від 18.10.2018 року), що надійшов з Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізької області у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН - не відомий, НОМЕР_1, виданий Василівським РВ УДМС України від 07.05.2014 року), українки, громадянки України, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

за ст.124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

18 жовтня 2018 року, о 16 годині 45 хвилин, по вул.. Першатравнева в с. М. Білозерка Василівський район Запорізька область, ОСОБА_1 керувала скутером «Хонда Дио» без державного реєстраційного номеру, та при зміні напрямку руху не впоралась з керуванням транспортного засобу, в результаті чого скоїла падіння зі скутеру. Внаслідок ДТП скутер пошкоджено, водій ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

18 жовтня 2018 року, о 16 годині 45 хвилин, по вул.. Першатравнева в с. М. Білозерка Василівський район Запорізька область, ОСОБА_1 керувала скутером «Хонда Дио» без державного реєстраційного номеру, в стані алкогольного сп’яніння.

Огляд на встановлення стану алкогольного сп’яніння був проведений в КУ «Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області». Відповідно до Висновку алкотеста № 06747, ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп’яніння – 1,92 %о.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явилася, про причини неявки суду не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином.

Суддя вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення у відсутності правопорушниці, що передбачено ст.268 КУпАП.

Суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши всі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст.. 124 КУпАП Украни, доведена у повному обсязі та підтверджується, крім її повного визнання своєї вини, її пояснень, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення від 18.10.2018 року, самими зазначеними протоколами, рапортами працівника поліції, схемою ДТП, довідкою КУ «Дніпрорудненська міська лікарня Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, які є в справі.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов’язаний з’ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).

Відповідно до приписів ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю

Ст.124 КУпАП передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Ч.1 ст.130 КУпАП передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно вимог ст. 14 Закону України « Про дорожній рух », учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до абз. 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за N 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі

злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті », для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП, не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп’яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені законодавчі норми, а також докази в їх сукупності, виходячи з принципів законності, об’єктивності, справедливості та розумності, суддя приходить до висновку про обґрунтованість вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, які є предметом даного розгляду.

Належні та достатні докази на підтвердження своїх заперечень, якщо такі є, ОСОБА_1 не надала.

Отже, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин адміністративної справи, керуючись законом, оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначених правопорушень знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, суддя вважає, що зібрані у даній справі та досліджені в судовому засіданні докази являються допустимими, стабільними, послідовними, логічними, узгодженими один з одним, отримані без порушень прав та свобод людини, у законний спосіб, їм надана правильна юридична оцінка та підстав їм не довіряти, не має, як не має й підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1 або підстав для закриття провадження у справі.

Суддя кваліфікує дії ОСОБА_1 за:

- ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кваліфікуючими ознаками якого є: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, що знижує його увагу та швидкість реакції;

- ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кваліфікуючими ознаками якого є: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його ставлення до скоєного, сімейний та матеріальний стан, обставини, які обтяжують та пом’якшують його відповідальність, суддя вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_1. адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, який передбачено санкцією ст.. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення із застосуванням ст.36 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 124, 130, 36, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати її адміністративному стягненню:

- ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі - 340,00 (триста сорок) гривень;

- ч..1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

На підставі ст..36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік (отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300 Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37941997 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача: (МФО) 899998 Рахунок отримувача: 31119149008001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300)

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі – 352 грн. 40 коп (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998 Рахунок отримувача: 31211256026001 Код класифікації доходів бюджету – 22030106)

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Роз’яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Василівського

районного суду

Запорізької області ОСОБА_2