Рішення № 78347091, 04.12.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13549/18

Провадження № 2/234/3597/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Науменко А.Е.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краматорську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за № 234/13549/18 за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

03.09.2018 року Комунальне автотранспортне підприємство 052810 звернулося до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідно п. 2.3.4.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2018 та на підставі направлень на проведення ревізії від 26.02.2018 року № 148, 149, 150, виданих начальником Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області ОСОБА_3, головними державними аудиторами відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв’язку ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального автотранспортного підприємства 052810 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2017 р.

В ході ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального автотранспортного підприємства 052810 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2017 р. головними державними аудиторами виявлено незаконне нарахування та виплату зайво нарахованої заробітної плати внаслідок завищення посадового окладу, які вчинила колишній головний економіст КАТП-052810 ОСОБА_2.

15.03.2018 р. складено ОСОБА_7 ревізії № 05.06-19/002. Згідно акту ревізії зазначено, що внаслідок завищення посадового окладу начальнику транспортно-експлуатаційної дільниці ОСОБА_8 за період з 01.02.2013 р. по 30.11.2015 року було необґрунтовано нараховано та виплачено заробітної плати у сумі 24827,02 грн., (у тому числі 2013 рік – 8464,96 грн., 2014 рік – 8195,76 грн., 2015 рік – 8166,30 грн.) та як наслідок зайво перераховано єдиного соціального внеску у сумі 9166,14 грн. (у тому числі 2013 рік – 3125,26 грн., 2014 рік – 3025,88 грн., 2015 рік – 3015,00 грн.), що є порушенням Додатку 3 до Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об’єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки, зареєстрованим Міністерством праці та соціальної політики України 12.10.2010 р. № 38, Додатку 3 до Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об’єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2013-2015 роки, зареєстрованим Міністерством соціальної політики України 04.10.2013 р. № 26, ст. 5,14,15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР п.6,13 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». (Розрахунок зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати внаслідок завищення посадового окладу начальнику транспортно – експлуатаційної дільниці ОСОБА_8 у Додатку 5 до акта).

Порушення встановлено шляхом співставлення штатних розписів, Галузевих угод, Колективних договорів, особової картки нарахування заробітної плати, зведення нарахування заробітної плати з вимогами діючих нормативно-правових актів.

Операцію із зайвого нарахування посадового окладу в бухгалтерському обліку відображено в зведеному регістрі по рахунку № 661 «заробітна плата» та по рахунку № 651 «Розрахунки по єдиному соціальному внеску» за лютий - грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, січень-листопад 2015 року, за дебетом рахунку 23 «Виробництво», кредитом рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі», 651 «Розрахунки по єдиному соціальному внеску».

Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) КАТП-052810 на суму 33993,16 грн.

Відповідальність за складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи, що передбачено п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV.

10.05.2012 року наказом Комунального автотранспортного підприємства 052810 № 01-0262 ОСОБА_2 було призначено на посаду головного економіста Комунального автотранспортного підприємства 052810.

Пункт 9 посадової інструкції головного економіста Комунального автотранспортного підприємства 052810 від 19.07.2011 року передбачав, що головний економіст повинен розробляти штатний розпис на підставі затвердженої структури управління підприємства.

22.03.2018 р. Комунальним автотранспортним підприємством 052810 отримано Вимогу щодо усунення порушень законодавства вих. № 04-05-06-15-05/2279 від 20.03.2018 р.

Розпорядженням Краматорського міського голови «Про усунення порушень, виявлених за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального автотранспортного підприємства 052810» від 04.05.2018 р. № 23а зобов’язано директора КАТП-052810 ОСОБА_9 усунути виявлені порушення до кінця 2018 року.

Комунальним автотранспортним підприємством 052810 здійснювались досудові заходи врегулювання спору. З приводу незаконно порушення щодо зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати внаслідок завищення посадового окладу начальнику транспортно – експлуатаційної дільниці ОСОБА_8. до колишнього головного економіста ОСОБА_2 було направлено вимогу – претензію щодо добровільного відшкодування майнової шкоди у повному обсязі у сумі 30 105,93 грн. (тридцять тисяч сто п’ять грн. 93 коп.).

Станом на момент звернення Вимогу щодо усунення порушень законодавства залишено без змін. У підприємства відсутня будь-яка інформація щодо розгляду Управлінням Східного офісу Державної аудиторської служби в Донецькій області інформації щодо відшкодування збитків колишнім головним економістом ОСОБА_2

Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального автотранспортного підприємства 052810 матеріальну шкоду у розмірі 30 105,93 грн. та судовий збір у розмірі 1 762 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 01.10.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву Комунального автотранспортного підприємства 052810 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 31.10.2018 року залучено до участі по цивільній справі за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків в якості третьої особи - Управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Донецькій області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунального автотранспортного підприємства 052810 матеріальної шкоди у розмірі 30 105,93 грн. та судового збору у розмірі 1 762 грн. підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив позов задовольнити. Також просив суд поновити строки звернення до суду, оскільки виявлене порушення було встановлено актом ревізії від 15.03.2018 року, а тому вважають, що строки звернення до суду ними не пропущено.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначила, що правовідносини, які склалися між сторонами по справі мають юридичну природу трудових відносин, адже на час виникнення спірної матеріальної шкоди вона перебувала у трудових відносинах з позивачем, а тому спір повинен вирішуватися із застосуванням норм трудового законодавства та необхідно застосовувати норми ст. ст. 130-137 КЗпП України. Для покладання на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 КЗпП України. Роботодавець повинен довести, що в діях працівника були ознаки трудового правопорушення, а також, що вказане правопорушення спричинило заподіяння шкоди та причинний зв'язок між ними. З огляду на зміст позову та додані матеріали вбачається, що позивач не довів свої вимоги належними та допустимими доказами. Під час проведення ревізії на підприємстві до неї не зверталися за наданням пояснень щодо розрахунку посадового окладу старшого механіка, а в подальшому, в результаті проведення реорганізації структурного підрозділу на підприємстві відповідно до класифікатору професій ДК 003:2010 - начальника транспортно - експлуатаційної дільниці. У своїй діяльності вона діяла лише в межах діючого законодавства та згідно посадовій інструкції головного економіста.

Згідно п. 9 розділу 2 посадової інструкції головного економіста до її обов'язків входить розробка штатного розпису згідно затвердженої структури управління підприємством. Згідно п. 12 розділу 2 посадової інструкції головного економіста до її обов'язків входило підготовка для затвердження у встановленому порядку та доведення до відома працюючих умов оплати праці (тарифні ставки, оклади, розряди и розцінки робіт, системи преміювання). Тобто, головній економіст не має повноважень затверджувати посадові оклади - головний економіст лише розраховує посадові оклади та подає на затвердження директору.

Згідно абзацу 8 п.п. 4.3. розділу 4 Статуту підприємства, затвердженого Наказом начальника Управління житлового та комунального господарства м.Краматорська № 94 від 22.08.2005р. - Директор підприємства приймає і звільняє працівників Підприємства, укладає з ними трудові договори, контракти, затверджує штатний розпис, установлює посадові оклади, приймає рішення про преміювання або про накладення стягнень на працівників Підприємства відповідно до умов трудових договорів, контрактів, колективного договору та чинного законодавства України.

Наказом по підприємству від 27.03.2012 року, згідно Колективного договору на 2010-2015 роки старшому механіку ОСОБА_8 встановлено з 27 березня 2012 року надбавку за високі досягнення у праці, за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі 50% посадового окладу.

У зв'язку з виявленими невідповідностями в структурі управління підприємства, які виражені в невідповідність найменування відділів та ділянок з виконуваними функціями, з метою вдосконалення організаційної структури управління підприємства, спрямованої на поліпшення якості санітарної очистки міста, а також для приведення у відповідність з новим класифікатором ДК 003: 2010 найменування посад, наказами від 16.07.2012 року. № 01-01-204, № 01-01-204-1 була реорганізована структура управління підприємства з дотриманням процедури реорганізації згідно КЗпП України. Таким чином, наказом від 16.07.2012 року № 01-01-204-1 була виключена одиниця «старший механік» та введена одиниця «начальник транспортно – експлуатаційної дільниці». За своїми посадовими обов`язками начальник транспортно – експлуатаційної дільниці виконував ті ж самі функції, що раніше виконував старший механік.

Згідно п.п 1.1.7. розділу 1 Галузевої Угоди ЖКГ 2010-2012рр. для працівників підприємств, виробництв, цехів та інших підрозділів, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі чи підприємства, умови оплати праці можуть встановлюватися з дотриманням гарантій, визначених для тих галузей, до яких вони належать за характером виробництва.

При тарифікації за видами робіт застосовані невірні коефіцієнти: при розрахунку годинних тарифних ставок водіїв не врахована вантажопідйомність вантажних машин, застосований коефіцієнт за видами робіт «вантажний транспорт» 1,43 за регіональною угодою ЖКГ і до нього ж застосовані коефіцієнти за галузевим Міністерства транспорту, а необхідно застосовувати або коефіцієнт за регіональною ЖКГ, або за галузевою Автотранспорту.

При перевірці правильності розрахунку годинних тарифних ставок і посадових окладів введених в дію з 01.09.2011р. наказом від 22.08.2011р. № 02-46-1-к було виявлено ряд порушень в тарифікації робіт - а саме: не вірно визначено коефіцієнти співвідношення мінімальної тарифної ставки працівника 1 розряду за підгалузями, видами робіт з окремих професій до встановленої Галузевою угодою мінімальної тарифної ставки працівника 1 розряду, при розрахунку мінімальної тарифної ставки працівника 1 розряду не врахований фонд робочого часу на 2012 рік (при розрахунку годинних тарифних ставок врахований фонд робочого часу 1996 годин на рік, а необхідно 2001 годин на рік). З врахуванням необхідності отримання роз'яснень щодо тарифікації робіт водіїв та інших спеціальностей з Міністерства праці та соціальної політики при розрахунку годинних тарифних ставок і посадових окладів директором підприємства було прийнято рішення керуватися коефіцієнтами за видами робіт встановленими раніше. Відповідно було розроблено штатний розпис зі збереженням коефіцієнтів тарифікації посадових окладів встановлених раніше з метою недопущення погіршення умов праці. Таким чином, посадовий оклад начальника транспортно-експлуатаційної дільниці ОСОБА_8 було фактично перезатверджено у розмірі, встановленому з 16.03.2012р.

Крім того, зазначає, що в серпні 2014 року вона звільнилася з підприємства. Тому не може відповідати за дії, котри відбувалися на підприємстві з серпня 2014 року по листопад 2015 року. Отже викликає сумнів щодо не притягнення до матеріальної відповідальності головного економіста, який працював на підприємстві у цей період.

Вважає, що Позивач у судовому засіданні не довів:

- порушення нею своїх трудових обов’язків (не надав жодних доказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності за час перебування у трудових відносинах на підприємстві, актів перевірок підприємства органами держпраці, згідно яких були б встановлені порушення у її трудовій діяльності та ін.) ОСОБА_7 ревізії Управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Донецькій області № 05.06-19/002 від 15.03.2018р. жодним чином прямо не вказує на порушення саме особисто нею трудових обов’язків, не доводить її вини та не може братися до уваги при винесенні рішення як єдиний та неналежний доказ.

– наявність прямої дійсної шкоди в грошовому еквіваленті також не доведена. Та сума, яку вказує Позивач в розмірі 30 105,93 грн. до стягнення з неї, не обґрунтована, містить розбіжності та не відповідає дійсності ( якщо в ОСОБА_7 ревізії зазначається сума 33 993,16 грн., то Позивач просить стягнути зовсім іншу суму 30 105,93 грн. та не наводить обґрунтованих пояснень з чого вона складається, при розрахунку шкоди Позивач неправомірно вказує період, а саме: з серпня 2014 року по листопад 2015 року, у який вона не працювала вже на підприємстві, більш того, вона ніколи не укладала з підприємством письмовий договір про повну матеріальну відповідальність, але Позивач, всупереч ч. 134 КЗпП просить стягнути з неї матеріальну шкоду у повному обсязі);

– причинний зв’язок між порушенням і шкодою відсутній, її вина не доведена, а тому, немає жодних підстав для задоволення позову та стягнення з неї матеріальної шкоди.

Крім того, просить також застосувати строк позовної давності згідно ч. 4 ст.267 ЦКУ. На її думку Позивач пропустив строк звернення до суду, адже вона звільнилась у серпні 2014 року та головний економіст КАТП, який став займати цю посаду після її звільнення, мав би виявити такі порушення, якщо вони мале місце. Між тим позовну заяву було подано у вересні 2018 року, тобто з пропуском 3-річного строку.

Представник третьої особи - Управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Донецькій області у судове засіданні не з'явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі та надав до суду пояснення, згідно яких зазначив, що відповідно п. 2.3.4.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2018 та на підставі направлень на проведення ревізії від 26.02.2018 року № 148, 149, 150, виданих начальником Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області ОСОБА_3, головними державними аудиторами відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв’язку ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального автотранспортного підприємства 052810 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2017 р.

За результатами ревізії складено акт 15.03.2018 року № 05.06. - 19/002, який підписано без заперечень. В ході ревізії встановлено завищення посадового окладу начальнику транспортно-експлуатаційної дільниці ОСОБА_8 за період з 01.02.2013 року по 30.11.2015 року було необґрунтовано нараховано та виплачено заробітної плати у сумі 24827,02 грн., (у тому числі 2013 рік – 8464,96 грн., 2014 рік – 8195,76 грн., 2015 рік – 8166,30 грн.) та як наслідок зайво перераховано єдиного соціального внеску у сумі 9166,14 грн. (у тому числі 2013 рік – 3125,26 грн., 2014 рік – 3025,88 грн., 2015 рік – 3015,00 грн.), що є порушенням Додатку 3 до Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об’єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки, зареєстрованим Міністерством праці та соціальної політики України 12.10.2010 № 38, Додатку 3 до Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об’єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2013-2015 роки, зареєстрованим Міністерством соціальної політики України 04.10.2013 № 26, ст. 5,14,15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР п.6,13 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». (Розрахунок зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати внаслідок завищення посадового окладу начальнику транспортно – експлуатаційної дільниці ОСОБА_8 у Додатку 5 до акта).

Порушення встановлено шляхом співставлення штатних розписів, Галузевих угод, Колективних договорів, особової картки нарахування заробітної плати, зведення нарахування заробітної плати з вимогами діючих нормативно-правових актів.

Операцію із зайвого нарахування посадового окладу в бухгалтерському обліку відображено в зведеному регістрі по рахунку № 661 «заробітна плата» та по рахунку № 651 «Розрахунки по єдиному соціальному внеску» за лютий - грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, січень-листопад 2015 року, за дебетом рахунку 23 «Виробництво», кредитом рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі», 651 «Розрахунки по єдиному соціальному внеску».

Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) КАТП-052810 на суму 33993,16 грн.

Відповідальність за складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи, що передбачено п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV. Порушення допущено з вини колишнього головного економіста ОСОБА_2

Представник третьої особи підтримує вимоги позивача та вважає їх обґрунтованими.

Вислухавши думку сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що згідно наказу Комунального автотранспортного підприємства 052810 від 10.05.2012 року № 01-02-62 ОСОБА_2 прийнято на посаду головного економіста з 10.05.2012 року (а.с. 206)

Згідно п.п. 1,2 розділу І посадової інструкції головного економіста, затвердженої директором КАТП - 52810 19.07.2011 року головний економіст безпосередньо підпорядковується директору підприємства. Головний економіст керується у своїй роботі справжньою посадовою інструкцією. (а.с. 208 - 210)

Згідно п. 9 розділу 2 посадової інструкції до обов'язків головного економіста входить розробка штатного розпису згідно затвердженої структури управління підприємством.

Згідно п. 12 розділу 2 посадової інструкції до обов'язків головного економіста входило підготовка для затвердження у встановленому порядку та доведення до відома працюючих умов оплати праці (тарифні ставки, оклади, розряди и розцінки робіт, системи преміювання).

Згідно абзацу 8 п.п. 4.3. розділу 4 Статуту підприємства, затвердженого Наказом начальника Управління житлового та комунального господарства м. Краматорська № 94 від 22.08.2005р., Директор підприємства приймає і звільняє працівників Підприємства, укладає з ними трудові договори, контракти, затверджує штатний розпис, установлює посадові оклади, приймає рішення про преміювання або про накладення стягнень на працівників Підприємства відповідно до умов трудових договорів, контрактів, колективного договору та чинного законодавства України. (а.с. 38 - 51)

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що головний економіст не має повноважень затверджувати посадові оклади - головний економіст лише розраховує посадові оклади та подає на затвердження директору, а директор підприємства згідно статуту установлює посадові оклади.

Згідно наказу (розпорядження) № 38-к від 14.08.2014 року ОСОБА_2 звільнено з 14.08.2014 року по власному бажанню на підставі ст. 38 КЗпП України з посади головного економіста КАТП - 052810 (а.с. 205)

Відповідно п. 2.3.4.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2018 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 26.02.2018 року № 148, 149, 150, виданих начальником Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області ОСОБА_3, головними державними аудиторами відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв’язку ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального автотранспортного підприємства 052810 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2017 р.

Згідно акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального автотранспортного підприємства 052810 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2017 року вбачається, що в ході ревізії встановлено завищення посадового окладу начальнику транспортно-експлуатаційної дільниці ОСОБА_8 За період з 01.02.2013 р. по 30.11.2015 року було необґрунтовано нараховано та виплачено заробітної плати у сумі 24827,02 грн., (у тому числі 2013 рік – 8464,96 грн., 2014 рік – 8195,76 грн., 2015 рік – 8166,30 грн.) та як наслідок зайво перераховано єдиного соціального внеску у сумі 9166,14 грн. (у тому числі 2013 рік – 3125,26 грн., 2014 рік – 3025,88 грн., 2015 рік – 3015,00 грн.), що є порушенням Додатку 3 до Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об’єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки, зареєстрованим Міністерством праці та соціальної політики України 12.10.2010 р. № 38, Додатку 3 до Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об’єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2013-2015 роки, зареєстрованим Міністерством соціальної політики України 04.10.2013 р. № 26, ст. 5,14,15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР п.6,13 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». (Розрахунок зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати внаслідок завищення посадового окладу начальнику транспортно – експлуатаційної дільниці ОСОБА_8 у Додатку 5 до акта).

Порушення встановлено шляхом співставлення штатних розписів, Галузевих угод, Колективних договорів, особової картки нарахування заробітної плати, зведення нарахування заробітної плати з вимогами діючих нормативно-правових актів.

Операцію із зайвого нарахування посадового окладу в бухгалтерському обліку відображено в зведеному регістрі по рахунку № 661 «заробітна плата» та по рахунку № 651 «Розрахунки по єдиному соціальному внеску» за лютий - грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, січень-листопад 2015 року, за дебетом рахунку 23 «Виробництво», кредитом рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі», 651 «Розрахунки по єдиному соціальному внеску».

Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) КАТП-052810 на суму 33993,16 грн.

Відповідальність за складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи, що передбачено п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV. Порушення допущено з вини колишнього головного економіста ОСОБА_2 (а.с. 180 - 201)

22.03.2018 р. Комунальним автотранспортним підприємством 052810 було отримано Вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області щодо усунення порушень законодавства вих. № 04-05-06-15-05/2279 від 20.03.2018 р. (а.с. 202 - 204)

Розпорядженням Краматорського міського голови «Про усунення порушень, виявлених за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального автотранспортного підприємства 052810» від 04.05.2018 р. № 23а зобов’язано директора КАТП-052810 ОСОБА_9 усунути виявлені порушення до кінця 2018 року. (а.с. 179)

Комунальним автотранспортним підприємством 052810 здійснювались досудові заходи врегулювання спору. З приводу незаконно порушення щодо зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати внаслідок завищення посадового окладу начальнику транспортно – експлуатаційної дільниці ОСОБА_8. до колишнього головного економіста ОСОБА_2 було направлено вимогу – претензію щодо добровільного відшкодування майнової шкоди у повному обсязі у сумі 30 105,93 грн. (тридцять тисяч сто п’ять грн. 93 коп.) (а.с. 33)

В судовому засіданні представник позивача, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що відповідач, виконуючи трудові обов'язки протягом періоду роботи в КАТП - 052810 з 10 травня 2012 року перебував на посаді головного економіста КАТП - 052810. Пункт 9 посадової інструкції головного економіста Комунального автотранспортного підприємства 052810 від 19.07.2011 року передбачав, що головний економіст повинен розробляти штатний розпис на підставі затвердженої структури управління підприємства. Згідно акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального автотранспортного підприємства 052810 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2017 року вбачається, що в ході ревізії встановлено завищення посадового окладу начальнику транспортно-експлуатаційної дільниці ОСОБА_8 Порушення допущено з вини колишнього головного економіста ОСОБА_2 Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди на загальну суму 30 105 гривні 93 копійок.

В обгрунтування позову позивач посилався на ст. 1166 ЦК України - загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

З приводу посилання позивача на ст. 1166 ЦК України, суд зазначає, що в даному випадку таке посилання є безпідставним, оскільки у ч. 1 ст. 130 КЗпП передбачена матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

У чинному законодавстві поряд із поняттям матеріальної відповідальності визначена категорія цивільно-майнової відповідальності. Тотожні, на перший погляд, поняття за правовою природою істотно відрізняються одне від одного. Матеріальна відповідальність є інститутом трудового права. Умови, підстави, обсяг та порядок її застосування закріплено КЗпП України. Майнова відповідальність є цивільно-правовою категорією. Правове забезпечення застосування заходів майнової відповідальності здійснює ЦК України, тому вона не поширюється на трудові правовідносини. Галузева належність матеріальної відповідальності до трудового права визначається характером правопорушення. Щодо шкоди, завданої роботодавцю працівником внаслідок недотримання трудової дисципліни, норми цивільного законодавства не застосовуються.

Правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем регулюються КЗпП України.

Згідно частини 3 статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» зазначено, що судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП України річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача у судовому засіданні вбачається, що днем виявлення порушення завищення посадового окладу начальнику транспортно - експлуатаційної дільниці ОСОБА_8 за період з 01.02.2013 року по 30.11.2015 року є складання акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального автотранспортного підприємства 052810 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2017 року № 05.06 - 19/002 від 15.03.2018 року.

Позовна заява з доданими матеріалами представником позивача була здано до канцелярії суду 03.09.2018 року, а отже позов предъявлено з додержанням річного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.

За таких обставин, суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно застосування строку позовної давності.

Частиною 1 статті 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності згідно частини 2 цієї статті права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам роз'яснено, що виходячи з вимог статті 15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130,135-3,137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Відповідно до частини 2 статті 130 КЗпП України умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: пряма дійсна шкода; протиправна поведінка працівника; вина в діях чи бездіяльності працівника; прямий причинний зв'язок між протиправним і винним діянням працівника і шкодою, яка настала.

Обов'язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (стаття 138 КЗпП України).

Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

Трудові обов’язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (ч.2 ст.130 КЗпП).

Згідно з ч.2 ст.130 КЗпП умовами настання матеріальної відповідальності працівника є:

1) пряма дійсна шкода;

2) протиправна поведінка працівника;

3) вина в діях чи бездіяльності працівника;

4) прямий причинний зв’язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов’язків, грошові виплати.

З урахуванням викладеного до категорії прямої дійсної шкоди належать: витрати, спричинені зайвими виплатами на користь працівників (основної та додаткової заробітної плати, сум компенсацій, допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, інших виплат), при відсутності можливості стягнення цих сум із працівників, які безпідставно одержали відповідні суми (з огляду на п.1 ч.2 ст.127 КЗпП такі можливості часто є відсутніми).

Протиправна поведінка працівника — це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов’язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій.

Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність.

Обов’язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є вина.

Зі змісту ч. 2 ст. 130 КЗпП матеріальна відповідальність працівника настає тільки за наявності його вини в заподіянні підприємству, установі, організації майнової шкоди. Причинний зв’язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і майновою шкодою, яка сталася, повинен бути прямим (безпосереднім).

Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з КАТП - 052810 з 10.05.2012 року по 14.08.2014 року та працювала на посаді головного економіста.

Згідно посадової інструкції головного економіста головний економіст безпосередньо підпорядковується директору підприємства. Головний економіст керується у своїй роботі справжньою посадовою інструкцією. Згідно п. 9 розділу 2 посадової інструкції до обов'язків головного економіста входить розробка штатного розпису згідно затвердженої структури управління підприємством. Згідно п. 12 розділу 2 посадової інструкції до обов'язків головного економіста входило підготовка для затвердження у встановленому порядку та доведення до відома працюючих умов оплати праці (тарифні ставки, оклади, розряди и розцінки робіт, системи преміювання).

Згідно абзацу 8 п.п. 4.3. розділу 4 Статуту підприємства, затвердженого Наказом начальника Управління житлового та комунального господарства м. Краматорська № 94 від 22.08.2005р., Директор підприємства приймає і звільняє працівників Підприємства, укладає з ними трудові договори, контракти, затверджує штатний розпис, установлює посадові оклади, приймає рішення про преміювання або про накладення стягнень на працівників Підприємства відповідно до умов трудових договорів, контрактів, колективного договору та чинного законодавства України.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що головний економіст не має повноважень затверджувати посадові оклади - головний економіст лише розраховує посадові оклади та подає на затвердження директору, а директор підприємства згідно розділу 4 п.п. 4.3 статуту установлює посадові оклади.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що в серпні 2014 року ОСОБА_2 звільнилася з підприємства, а згідно акту ревізії № 05.06. - 19/002 від 15.03.2018 року встановлено завищення посадового окладу начальнику транспортно - експлуатаційної дільниці ОСОБА_8 за період з 01.02.2013 року по 30.11.2015 рік та вину головного економіста ОСОБА_2 Суд зазначає, що ОСОБА_2 не може відповідати за дії, які відбувалися на підприємстві з серпня 2014 року по листопад 2015 року, оскільки не перебувала у вказаний період часу в трудових відносинах з позивачем.

Враховуючи вищевикладене, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено вини відповідача у неправильному нарахуванні заробітної плати. Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Крім того, враховуючи, що в судовому засіданні позивачем не доведено вини відповідача, порушення його прав відповідачем, не доведено причино-наслідкового зв’язку між діями відповідача та настанням шкоди, також, не було доведено передбачених законодавством підстав для покладення на відповідача матеріальної відповідальності, то суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись, ст.ст. 12-13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Комунального автотранспортного підприємства 052810 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Повний текст рішення суду виготовлений 06.12.2018 року.

Суддя

Рішення ухвалене у нарадчий кімнаті й надруковано у єдиному примірнику.

Суддя