Ухвала суду № 78345885, 05.12.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.12.2018 Справа № 908/2615/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши матеріали позовної заяви №6-2/4027вих18 від 12.11.2018 (вх. № 2809/08-07/18 від 04.12.2018)

за позовом військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 2) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1. Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6)

2. військової частини А0593 (53221, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Княжа, буд. 100-А)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ" (01024, м.Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, прим. 182, к. 42)

про зобов’язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Міністерства оборони України та військової частини А0593 з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Б.І.З.-ТЕХНОЛОГІЇ" про зобов’язання повернути Міністерству оборони України (ІКЮО 00034022) в особі військової частини А0593 (53221, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Княжа, 100а, ІКЮО 08202683) земельні ділянки - кадастровий номер 2320684500:02:008:0203, площею 1,8804 га, та кадастровий номер 2320684500:02:008:0209, площею 1,8615 га, які розташовані на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

Підставою для звернення з позовом прокурором зазначено безпідставне використання земельних ділянок, що належать до земель оборони, сторонніми особами (відповідачем).

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до норм ч. 1, пп. пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір" судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VІІ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року в розмірі 1762,00 грн.

Аналіз викладених прокурором обставин та доданих документів до позову свідчить про заявлення спору майнового характеру (вендикаційний спір). Суд дійшов такого висновку виходячи з того, що прокурор в позові посилається на безпідставне користування відповідачем спірними земельними ділянками, які придбані ним за договорами купівлі-продажу, укладеними з ОСОБА_1.

ОСОБА_1 в свою чергу придбав зазначені земельні ділянки у ОСОБА_2 у ОСОБА_3 за договорами купівлі-продажу від 25.03.2010. В пунктах 1.2 цих договорів зазначено, що відчужені земельні ділянки належать продавцям на праві приватної власності на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку.

Під час укладання договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок учасниками правочину були зазначені вартість цих земель, які зазначалися відповідно до висновку про вартість про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що виконувалась ПП "ГЕО", а саме 28.504,00 грн. та 27.542,00 грн.

Між тим, позовні матеріали містять рішення Бердянського міськрайонного суду від 03.11.2015 та від 16.12.2015, відповідно до яких визнано недійсними державні акти, які видавалися ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зобов’язано зазначених осіб повернути земельні ділянки законному землекористувачу – військовій частині А0593.

Прокурором вказано, що оскільки спірні земельні ділянки були передані первісному набувачу(ам) у власність на підставі незаконних розпоряджень Бердянської РДА, тому право власності у нього (них) на ці земельні ділянки не виникло, як і право розпоряджатися ними.

Також прокурор до позовних матеріалів додав лист Управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області №8-28-99.3-1520/2-16 від 13.04.2016, який містить данні про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, що була надана в постійне користування військовій частині А-4322 Бердянського гарнізону (правонаступник в/ч А-0593) на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області станом на 2016 рік, а саме нормативно грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 2624,7703 га складала – 173.629.173,60 грн.

Пунктом 2. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що статтею 55 ГПК України, яка кореспондується з ст. 163 ГПК України в чинній редакції, передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв’язку з вимогами заснованими на принципах частини п’ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

З огляду на наведе вище слідує, що позовні вимоги про повернення майна (земельної ділянки) є майновими вимогами, а судовий збір визначається з урахуванням вартості спірного майна.

Прокурор не визначив ціну позову, а дані Управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області про грошову оцінку землі є застарілими та стосуються загальної площі землі, що була надана в постійне користування позивачу, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості визначити правильність розміру судового збору, що сплачений прокурором.

До позову додано платіжне доручення №1040 від 13.11.2018 про сплату судового збору в розмірі 1.762 грн. Інших доказів сплати судового збору суду не надано.

Таким чином, позовні матеріали не містять належних та допустимих доказів дотримання позивачем положень п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Крім того, в ч. 5 ст. 162 ГПК України зазначено, що в разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною 3 статті 53 ГПК України встановлено, що прокурор звертається до суду з позовною заявою у визначених законом випадках.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII в редакції Закону від 02.07.2015 № 578-VIII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно з вимогами ч. 4 ст. 23 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб’єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Викладене свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Суд зазначає, що "не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Для усунення недоліків позовної заяви прокурору необхідно надати:

- довідку про нормативно грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер 2320684500:02:008:0203, площею 1,8804 га, та кадастровий номер 2320684500:02:008:0209, площею 1,8615 га, які розташовані на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

- докази (оригінал) сплати судового збору в установлених Законом порядку та розмірі;

- докази встановлення прокурором наявності підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, докази на підтвердження нездійснення або неналежного здійснення міністерством оборони України та військовою частиною А0593 захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Міністерства оборони України та військової частини А0593 №6-2/4027вих18 від 12.11.2018 (вх. № 2809/08-07/18 від 04.12.2018) залишити без руху.

2. Прокурору усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- надати довідку про нормативно грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер 2320684500:02:008:0203, площею 1,8804 га, та кадастровий номер 2320684500:02:008:0209, площею 1,8615 га, які розташовані на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

- надати докази (оригінал) сплати судового збору в установлених Законом порядку та розмірі;

- надати докази встановлення прокурором наявності підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, докази на підтвердження нездійснення або неналежного здійснення міністерством оборони України та військовою частиною А0593 захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

3. Роз'яснити прокурору, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набрала законної сили 05.12.2018 та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Федорова