Рішення № 78341392, 30.11.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5049/18

Справа №754/7474/18

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2018 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.,

при секретарі Моторенко К.О.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онопченко Оксана Вікторівна, про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5, якій належала квартира АДРЕСА_1, загальною площею 31.3 кв.м., житловою площею 18,8 кв.м. За життя ОСОБА_5 20.05.2013 року склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати, вона заповіла їй - позивачу ОСОБА_2

Позивач вказує на те, що для оформлення спадщини вона звернулась до приватного нотаріуса КМНО Онопченко О.В. з заявою про прийняття спадщини та видачу відповідного свідоцтва на спадщину. 04.12.2017 року приватним нотаріусом КМНО Онопченко О.В. було відкрито спадкову справу № 11/2017.

Проте, приватним нотаріусом КМНО Онопченко О.В. листом вих. № 28/02-14 від 25.05.2018 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну квартиру в зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи відсутні.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що правовстановлюючі документи на квартиру втрачені, що перешкоджає в оформленні спадщини в нотаріальному порядку, позивач просить задовольнити її вимоги та визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Скрипки О.І. від 11 червня 2018 року відкрито провадження даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

16.07.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача Київської міської ради, в якому представник відповідача просить прийняти рішення на підставі наданих доказів згідно чинного законодавства та слухати справу у його відсутність.

17.07.2018 року до суду надійшов лист третьої особи - приватного нотаріуса Онопченко О.В., в якому вона зазначає про відсутність заперечень на позовну заяву та просить розглядати справу в її відсутність. Аналогічний лист третьої особи надійшов до суду і 24.10.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явились, просили розглянути справу в їх відсутність.

Враховуючи обставини справи та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача та третьої особи на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 (а.с.13).

За життя ОСОБА_5 20.05.2013 року склала заповіт, яким все своє майно, яка буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що вона за законом матиме право, заповіла позивачу ОСОБА_2 (а.с.11, 12).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1 в ЖБК «Будівельник-6», загальною площею 31,3 кв.м., житловою площею 18,8 кв.м., яка була отримана нею 25.04.1971 року на підставі ордеру № Г 159612 (а.с.15-18, 20).

Згідно довідки № 45 від 16.03.1995 року ЖБК «Будівельник-6», ОСОБА_5 є власником вказаної квартири, сума пайового внеску в розмірі 3000 крб. сплачена у квітні 1985 року в повному обсязі, що складає суму паєнакопичення. ОСОБА_5 є членом ЖБК «Будівельник-6» з квітня 1971 року (а.с.19).

Як вбачається з інформаційної довідки КВ-2018 № 19952 від 29.05.2018 року КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», згідно з даними реєстрових книг Бюро, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі довідки ЖБК «Строитель-6» №45 від 16.03.1995 року (а.с.32).

04.12.2017 року приватним нотаріусом КМНО Онопченко О.В. було заведено спадкову справі після смерті ОСОБА_5 (а.с.21).

25.05.2018 року листом № 28/02-14 приватним нотаріусом КМНО Онопченко О.В. якою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.22).

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 384 ЦК України визначено, що будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її.

У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Стаття 392 ЦПК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.ст.1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як встановлено судом, і це підтверджується наявними доказами, померла ОСОБА_5 стала власником квартири АДРЕСА_1 після сплати паю за дану квартиру у ЖБК «Будівельник-6» та у 1995 році у встановленому на той час законом порядку зареєструвала своє право власності у БТІ м.Києва. Позивач є спадкоємцем за заповітом, яка у встановленому законом порядку звернулась з заявою про прийняття спадщини, однак на даний час позбавлена можливості отримати відповідне свідоцтво та зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на нерухоме майно, оскільки правовстановлюючі документи на квартиру втрачено, чим порушується її право на спадкування, а тому її порушені права підлягають захисту в судовому порядку.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 76, 81,133,141, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України, ст.ст.316, 328, 384, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1233, 1269, 1261, 1296, 1297 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 04 грудня 2018 року

Суддя: