Вирок № 78339312, 05.12.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3974/18

Номер провадження 1-кп/629/417/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

за участю секретарів судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурорів Кривича І.В., Новікова Ю.О., Гребенюк В.Є.

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12018220380000737 від 20.04.2018 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов’язаного, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимого:

-29.05.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3,185 ч.2 КК України, -

встановив:

23.05.2018 року, приблизно о 20-00 год., ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, прийшли на вул.Мічуріна, м.Лозова, Харківської області до будинку №25, який належить ОСОБА_5, та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання майнової шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_5, звідки таємно викрали шість однакових саморобних секцій металевого паркану, які згідно висновку судово-товарознавчої експертизи оцінені як металобрухт на суму 518,40 грн. та металеву драбину, висотою 1,5 м, оцінену як металобрухт на суму 115,20 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 633,60 грн. З місця злочину зникли, викраденим розпорядились.

25.05.2018 року, приблизно о 15-00 год., ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, прийшли на мікрорайон №4, м.Лозова, Харківської області, до будинку №12, та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання майнової шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, з кладового приміщення, належного ОСОБА_6, яке розташоване в під’їзді на першому поверсі будинку №12, шляхом демонтажу викрали металеві двері, вартістю оціненого металобрухту 312,50 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на вищевказану суму. З місця злочину зникли, викраденим розпорядились.

26.05.2018 року, приблизно о 18-00 год., ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, прийшли до приміщення газово-регулюючого пункту №19, яке належить ПАТ «Харківгаз», за адресою: Харківська область, м.Лозова, мкрн.4, буд.16-Б, та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання майнової шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом демонтажу викрали з вищевказаного газово-регулюючого пункту №19, металеву решітку, вартістю оціненого металобрухту 300,16 грн., чим спричинили ПАТ «Харківгаз» матеріальний збиток на вищевказану суму. З місця злочину зникли, викраденим розпорядились.

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, підтвердив, що дійсно вчинив інкриміновані йому злочини при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся і в судовому засіданні дав показання, що вчиняв ці крадіжки, оскільки не мав коштів на існування, так як йому ніде працювати, мав намір поїхати на заробітки, однак не мав можливості через те, що перебуває на обліку в органах пробації, злочини вчиняв спільно з ОСОБА_7, з яким разом викрали шість секцій металевого паркану та металеву драбину з домоволодіння потерпілого ОСОБА_5, по вул.Мічуріна, м.Лозова, металеві двері з кладовки ОСОБА_6 на першому поверсі в під’їзді будинку №12 на мікрорайоні №4 м.Лозова та металеву решітку ГРП ПАТ «Харківгаз» з буд.16-Б на мікрорайоні №4 м.Лозова, дати вчинення крадіжок він не пам’ятає.

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_4, а також те, що іншими учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого і дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена, його дії суд кваліфікує за епізодом від 23.05.2018 року за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище та за епізодами від 25.05.2018 року і 26.05.2018 року за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінальних правопорушень, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_4, свідчать про спрямованість умислу на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, що відповідно до ч.3,4 ст.12 КК України, він вчинив злочини, що відносяться до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий, вчинив новий злочин в період іспитового строку за попереднім вироком, не працює, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2014 року з приводу синдрому залежності від алкоголю, раніше перебував на обліку з приводу синдрому залежності від опіоїдів, вперше був взятий на облік в 2001 році, за місцем проживання характеризується посередньо, згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній (а.с.51-53,64,65,66,67,68,69-70).

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обставини, що пом’якшує покарання і відсутністю обставин, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочинів, з врахуванням принципу справедливостіта позиції потерпілих, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в період іспитового строку за попереднім вироком вчинив нові злочини, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши частково невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.05.2017 року (а.с.129).

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_4 обрати у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 05.12.2018 року.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судово-товарознавчих експертиз: №2413 від 14.06.2018 року в сумі 286 грн.; №2411 від 14.06.2018 року в сумі 286 грн.; №2671 від 23.06.2018 року в сумі 286 грн., а всього на загальну суму 858 грн. (а.с.106,110,114).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України: металеву решітку, яка згідно розписки знаходиться на зберіганні у майстра ГРП №19 ПАТ «Харківгаз» ОСОБА_8 - повернути ПАТ «Харківгаз»; одностворчаті металеві двері, як згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого – повернути потерпілому ОСОБА_6; шість секцій металевого паркану та металеву драбину, висотою 1,5 метри, які згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого – повернути потерпілому ОСОБА_5 (а.с.78,79,80,81,82,83)

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред’явленому обвинуваченні та призначити покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів у виді 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до новопризначеного покарання суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.05.2017 року у виді 6 (шість) місяців позбавлення волі і остаточно визначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 05.12.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз №2413 від 14.06.2018 року, №2411 від 14.06.2018 року, №2671 від 23.06.2018 року, в загальній сумі 858 грн., перерахувавши їх на р/р №31116115020005, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код одержувача 37999680, МФО 899998, код доходів 24060300, УК Слобідський (м.Харків Слобідський) 24060300.

Речові докази: металеву решітку - повернути ПАТ «Харківгаз»; одностворчаті металеві двері - повернути потерпілому ОСОБА_6; шість секцій металевого паркану та металеву драбину, висотою 1,5 метри - повернути потерпілому ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко