Ухвала суду № 78334671, 12.11.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.11.2018 Справа № 554/9094/18

Провадження №1-кс/554/10963/2018

У Х В А Л А

іменем України

12 листопада 2018 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Бугрій В.М. при секретарі судового засідання Сороки Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання старшого слідчого СВ Відділення №2 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_1, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12018170020001301 від 03.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на речовий доказ із забороною відчуження, розпорядження та користування, на вилучений за результатами огляду 09.11.2018 року слідчим Скрипченко Л.М. у ОСОБА_2 мобільного телефону «NOMI і 241+» IMEI 1) 352914082561099, IMEI 2) 352914082561107». Вилучений мобільний телефон тимчасово зберігати у ВП № 2 до вирішення питання.

Клопотання мотивоване тим, що 30.10.2018 року близько 18:00 год. невстановлена особа через відчинені двері проникла до флігеля, який розташований за адресою м. Полтава, вул. ліфсова7-а, звідки таємно викрала мобільний телефон «NOMI» і 241+ IMEI 1) 352914082561099, IMEI 2)352914082561107, який належить ОСОБА_3, спричинивши матеріального збитку на суму 500 грн.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення відповідно до вимог ст. 214 КПК України внесено СВ Відділення №2 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170020001301 від 03.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

09.11.2018 року в ході розслідування кримінального провадження було встановлено місце знаходження мобільного телефон «NOMI IMEI 352914082561099, IMEI 352914082561107», який ОСОБА_2 добровільно видав, та повідомив про те що дізнавшись що він викрадений, не має претензій та видав працівникам поліції, який було оглянуто та вилучено.

У судове засідання учасники судового провадження не з’явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав у повному обсязі, прохав його задовольнити.

Власник майна у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлений, не заперечує, про що слідчим надано відповідну заяву, причини неявки суду невідомі.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання за даної явки учасників, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.

Розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у клопотанні слідчого ставиться питання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 09.11.2018 року під час огляду, а саме мобільний телефон марки ««NOMI і 241+» IMEI 1) 352914082561099, IMEI 2) 352914082561107», який було вилучено у ОСОБА_2

Згідно з ч.1, ч.2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Судом установлено, що за даним фактом внесено СВ Відділення №2 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170020001301 від 03.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Із клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування 09.11.2018 року в ході розслідування кримінального провадження було встановлено місце знаходження мобільного телефону «NOMI IMEI 352914082561099, IMEI 352914082561107», який ОСОБА_2 добровільно видав, та повідомив про те що дізнавшись що він викрадений, не має претензій та видав працівникам поліції, який було оглянуто та вилучено.

З матеріалів кримінального провадження у їх сукупності вбачається, що вилучене майно є об’єктом кримінально протиправних дій та могло зберегти на собі сліди злочину, що підтверджується, зокрема, протоколами слідчих дій та матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Положеннями статті 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч.2 ст.167 та ч.1 і 2 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З досліджених у сукупності матеріалів клопотання вбачається, що зазначені слідчим у клопотанні речі можуть бути об’єктами кримінально протиправних дій та могли зберегти на собі сліди злочину в межах досудового розслідування за ознаками ч.3 ст. 186 КК України.

Тому, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вищевказане майно є об’єктом кримінально протиправних дій та могло зберегти на собі сліди злочину, може бути доказом кримінального правопорушення, а також враховуючи виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначене майно для забезпечення належного зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення можливості їх втрати або знищення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 98, 170, 172, 173, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Відділення №2 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_1, про арешт майна задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні №12018170020001301 від 03.11.2018 року арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на вилучений за результатами огляду 09.11.2018 року слідчим Скрипченко Л.М. у ОСОБА_2 мобільного телефону «NOMI і 241+» IMEI 1) 352914082561099, IMEI 2) 352914082561107». Вилучений мобільний телефон тимчасово зберігати у ВП № 2 до вирішення питання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.М.Бугрій