Рішення № 78332050, 21.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/5362/17

Провадження: 2а/522/801/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, приватне підприємство «Південна Пальміра», про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПП «Південна Пальміра», про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради від 21.09.2016 року № 1095-VIІ «Про затвердження детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі».

Ухвалою від 22.03.2017 року Приморським районним судом м. Одеси відкрито провадження у справі.

В подальшому протокольною ухвалою суду до участі у справі залучені третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Позовна заява обґрунтована тим, що, на думку позивача, Одеською міською радою порушена процедура прийняття оскаржуваного рішення, оскільки не були проведені громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості не відповідає вимогам законодавства, порушені права позивача на подання пропозицій та на участь у громадських слуханнях; спірний детальний план території не відповідає державним будівельним нормативам щодо планування і забудови міських і сільських поселень ДБН 360-92 та державним санітарним правилам планування забудови населених пунктів ДСП 73-96, оскільки передбачає будівництво 4-хполосної магістралі районного значення регульованого руху, яка проходитиме у безпосередній близькості до житлового будинку, у якому мешкає позивач, а також спірною містобудівною документацією запропоновано в порушення зазначених нормативів збільшити акустичне забруднення території. Крім того, позивачем зазначено, що під час розробки детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі не була проведена стратегічна екологічна оцінка даної містобудівної документації; детальний план території суперечить генеральному плану м. Одеси та плану зонування території м. Одеси.

Від Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення спірного детального плану території проведені у відповідності до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості містить повну інформацію, передбачену законодавством, а позивач не реалізував свого права на подання пропозицій та зауважень з незалежних від відповідача причин. Крім того, Одеською міською радою зазначено, що на момент прийняття спірного детального плану території законодавством не було передбачено проведення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації, а також вказано, що детальний план території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі відповідає положенням генерального плану м. Одеси, а також плану зонування території м. Одеси. Крім того, відповідачем зазначено, що до спірних правовідносин під час реалізації положень детального плану території можуть бути застосовані норми Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується із доводами, викладеними у відзиві, та наполягає на наявності порушень процедури прийняття спірного рішення, порушенні майнових прав позивача та не проведенні стратегічної екологічної оцінки, у чому вбачає недотримання вимог законодавства.

У запереченнях на відповідь на відзив Одеською міською радою викладені пояснення та аргументи щодо невизнання доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, та підстав їх відхилення.

У судове засідання з розгляду даної справи з'явився позивач, просив позов задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, з'явився у судове засідання, просив позов задовольнити.

Представник відповідача з'явився у судове засідання, просив залишити даний позов без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, з'явився у судове засідання, заперечував проти задоволення позовної заяви.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПП «Південна Пальміра», у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені вони) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 21.09.2016 року Одеською міською радою прийнято рішення № 1095-VIІ «Про затвердження детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Згідно з ч. 2 ст. ст. 2 вказаного Закону містобудівна документація є інструментом державного регулювання планування територій, що, виходячи з приписів ч. 1 наведеної статті, передбачає, зокрема, прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 наведеного Закону управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, яке зокрема, здійснюється шляхом планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях, відноситься серед інших суб'єктів владних повноважень і до компетенції органів місцевого самоврядування.

Положеннями ст. 8 цього Закону встановлено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Таким чином планування територій м. Одеси, що, в тому числі, передбачає вирішення питань розробки детальних планів територій в межах м. Одеси, проектів внесення змін до них, затвердження детальних планів територій в межах м. Одеси, чинним законодавством віднесено до компетенції Одеської міської ради та її виконавчих органів, на які законом покладено обов'язок щодо реалізації регулювання планування територій.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 вищезгаданого Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року № 6489-VI затверджено генеральний план м. Одеси.

В свою чергу, згідно з нормами ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Так, наказом Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року № 290 затверджено Порядок розроблення містобудівної документації, розділ ІV якого регламентує порядок розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні.

Пунктом 4.1. цього Порядку передбачено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з п. 4.8. наведеного Порядку детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови.

Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).

З вищевикладених положень законодавства вбачається, що саме міська рада наділена повноваженнями щодо прийняття рішень про розробку та затвердження детальних планів територій у межах міста, приймаючи які реалізує покладений на неї обов'язок щодо планування територій на місцевому рівні. При цьому, чинним законодавством України не встановлено вимог щодо необхідності узгодження прийняття рішення про розробку детального плану території, змін до нього, рішення про затвердження детального плану території з будь-ким, в тому числі із власниками об'єктів нерухомого майна, розташованого в межах відповідної території.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, підлягають громадським слуханням.

Згідно з ч. 11 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

16.03.2016 року Одеською міською радою прийнято рішення № 445-VII «Про розробку детального плану території у межах вулиць Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі», яке оприлюднено 21.03.2016 року на офіційному веб-сайті Одеської міської ради www.omr.gov.ua за посиланням http://omr.gov.ua/ru/acts/council/81274/ та у випуску газети «Одесский вестник» від 26.03.2016 року № 11.

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 16.03.2016 року № 445-VII замовником детального плану території у межах вулиць Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі є управління архітектури та містобудування Одеської міської ради; фінансування розробки містобудівної документації вирішено здійснювати за рахунок коштів ПП «Південна Пальміра».

Відповідно до пункту 4.9 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року № 290, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою КМУ від 25.05.2011 року № 555.

Так, пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

20.07.2016 року на офіційному веб-сайті Одеської міської ради за посиланням http://omr.gov.ua/ru/news/85776/ розміщено повідомлення управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про проведення громадських слухань щодо детального плану території у межах вулиць Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі.

Так, судом встановлено, що у вказаному повідомленні зазначено, що детальний план відповідної території розроблений на підставі рішення Одеської міської ради від 16.03.2016 року № 445-VII, зазначений замовник та розробник містобудівної документації.

Крім того, повідомлення містить інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації, прилюдне експонування проекту відповідного ДПТ, а саме: матеріали детального плану відповідної території були представлені в холі Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, пр. Добровольського, 106, у період з 20 липня по 03 серпня 2016 року, а також в електронному вигляді на офіційному сайті Одеської міської ради.

Відповідно до п. 5 Порядку у повідомленні зазначено посадову особу, відповідальну за організацію розгляду пропозицій, а саме - заступник начальника управління архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_3

У повідомленні також міститься інформація щодо строків подання пропозицій - до 03 серпня 2016 року (включно), з якими зацікавлені особи могли звернутися до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 10, або за телефонами: (048) 723-07-35, (048) 723-05-05, (048) 723-04-02; та до ТОВ «Майтер Груп» за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, або за телефоном: (0482) 35-65-06.

Судом встановлено, що управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради у вказаному повідомленні зазначено інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації та основні техніко-економічні показники, зокрема, графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації, а саме: у повідомленні зазначено, що у межах вулиць Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці, планується будівництво комплексу 20-21-поверхових багатосекційних житлових будинків на 1634 кв. з приміщеннями для перебування дітей загальною площею 2000 кв. м та паркінгом на 600 машиномісць; комплексу 21-поверхових багатосекційних житлових будинків на 1670 кв. з дитячим садком на 140 місць, молодіжним оздоровчим центром площею 1384 кв. м. і приміщеннями для перебування дітей площею 1000 кв. м, приміщенням амбулаторії на 200 кв. м.; 3-секційного 14-20-поверхового житлового будинку на 295 кв. м, з приміщеннями для перебування дітей площею 500 кв. м; 2-секційного 5-поверхового житлового будинку на 90 кв. м; загальноосвітньої школи I-III ступенів на 1000 учнів, поєднаної з дитячим садком на 160 місць; пожежного депо на 6 машиновиїздів; три багаторівневих паркінги місткістю 220, 220 і 365 машиномісць.

Крім того, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації містить Пояснювальну записку, відповідно до пункту 12 «Вулично-дорожня мережа, транспортне обслуговування, організація руху транспорту та пересування пішоходів, розміщення гаражів та автостоянок» текстових матеріалів якої передбачено, зокрема, створення вулиці Проектної - 4-хполосної магістралі районного значення регульованого руху.

За викладених обставин, суд доходить висновку щодо того, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті спірної містобудівної документації відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Крім того, щодо проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення відповідної містобудівної документації, суд дійшов наступного.

Відповідно до пунктів 9, 10, 11 Порядку пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій. Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дозволяє дійти висновку, що громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні передбачають подання громадянами пропозицій у письмовому вигляді із обов'язковим зазначенням певної інформації, а також розгляд такої письмової пропозиції та врахування або обґрунтована відмова у врахуванні розробником і замовником проектів містобудівної документації.

Так, з аналізу положень Порядку вбачається, що громадські слухання фактично становлять собою процедуру оприлюднення розробленої містобудівної документації, отримання пропозицій та зауважень у письмовому вигляді від конкретно визначеної категорії осіб та розгляд таких пропозицій та зауважень.

Втім, зазначеним Порядком не передбачено процедури голосування учасників громадського слухання з приводу погодження проектів містобудівної документації, голосування з інших питань, прийняття рекомендацій, вчинення інших дій. Відтак, відсутність рішень, прийнятих за результатами такого голосування, не є достатньою підставою для визнання громадських слухань такими, що проведені з порушенням вимог чинного законодавства.

Громадські слухання відбуваються з метою врахування громадських інтересів при розробленні містобудівної документації і вважаються належно організованими за наступних умов: оприлюднено інформацію про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у відповідному проекті із вказівкою на строк для подання таких пропозицій особами, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Тобто, врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок їх розгляду та, відповідно, врахування.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 року у справі № 463/1230/16-а.

Судом встановлено, що позивач не звертався з зауваженнями чи пропозиціями щодо спірного детального плану території до відповідного уповноваженого органа, у зв'язку з чим суд вважає необґрунтованими твердження позивача щодо позбавлення його можливості прийняти участь у громадських слуханнях.

Поряд з цим, з матеріалів справи та вищевикладених обставин вбачається, що Одеською міською радою громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у межах вулиць Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі проведені у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, щодо затвердження детального плану території у межах вулиць Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі за відсутності проведення стратегічної екологічної оцінки, суд зазначає наступне.

Закон України № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку», яким регулюються відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, виконання документів державного планування та дія якого поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об'єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об'єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, прийнятий 20.03.2018 року та набрав чинності 12.04.2018 року.

Згідно з пп. 5 п. 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» внесені зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, статтю 2 вирішено доповнити частиною четвертою, відповідно до якої містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

З вищевикладеного вбачається, що на момент прийняття міською радою оскаржуваного рішення у вересні 2016 року про затвердження спірного детального плану території, вказана містобудівна документація не підлягала стратегічній екологічній оцінці, тому суд не вбачає порушень вимог законодавства, пов'язаних із не проведенням стратегічної екологічної оцінки щодо спірного детального плану території.

Крім того, судом встановлено, що спірний детальний план території, затверджений рішенням Одеської міської ради від 21.09.2016 року № 1095-VIІ відповідає генеральному плану м. Одеси, оскільки з викопіювання з генерального плану м. Одеси вбачається, що вказаною містобудівною документацією передбачено створення магістралі районного значення регульованого руху за спірною адресою, що спростовує доводи позивача щодо того, що спірний детальний план території суперечить генеральному плану м. Одеси у цій частині.

Крім того, рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року № 1316-VII затверджено план зонування території (зонінг) м. Одеси.

Зі схеми зонування Суворовського адміністративного району вбачається, що планом зонування території м. Одеси передбачено створення магістралі районного значення регульованого руху за спірною адресою.

З вищевикладеного вбачається, що передбачене детальним планом території створення магістралі не суперечить визначеному у чинному генеральному плані м. Одеси використанню територій, а є уточненням його положень, що відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Щодо порушення майнових прав позивача суд зазначає, що такі ймовірні порушення не можуть бути предметом вивчення у справі адміністративної юрисдикції, оскільки законодавством встановлений порядок захисту цивільних прав у порядку цивільного судочинства, у тому числі шляхом визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування відповідно до п.10 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

При цьому, детальний план території у межах вулиць Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі лише визначає планувальну організацію і розвиток частини території, а на етапі реалізації відповідних положень детального плану території до спірних правовідносин можуть бути застосовані норми Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Згідно з ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська міські ради в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, у порядку, визначеному цим Законом, для такої суспільної потреби як будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури, пов'язаних з обслуговуванням відповідно територіальної громади села, селища, міста (доріг, мостів, естакад, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій), та об'єктів, необхідних для їх експлуатації.

Порядок та умови прийняття рішення про викуп об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб, проведення переговорів щодо умов викупу таких об'єктів, порядок викупу та інші питання регламентовано Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Таким чином, суд доходить висновку, що рішення Одеської міської ради від 21.09.2016 року № 1095-VIІ «Про затвердження детального плану території у межах вулиці Штильової, Миколаївської дороги, вулиці Красної та залізниці у м. Одесі» прийнято нею із дотриманням вимог законодавства щодо розроблення та затвердження такого виду містобудівної документації, а тому позовна вимога щодо визнання рішення протиправним та його скасування не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та обґрунтувань учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, приватне підприємство «Південна Пальміра», про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя

21.11.18