Ухвала суду № 78331240, 05.12.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

05.12.2018 року Провадження №2/425/296/18

Справа №425/1151/18

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

судді Москаленко В.В..

за участю секретаря судового засідання Окрошко О.О.

прокурора Зубрицької Н.Є.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовною заявою Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з внесення орендної плати за користування земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця 8 березня,2 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з внесення орендної плати за користування земельними ділянками до ОСОБА_2, яка згідно інформації загального відділу Рубіжанської міської ради зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Підставою позову зазначає те, що відповідач не сплачує орендну плату за користування земельними ділянками.

В судовому засіданні представник відповідача заявиви клопотання про залишення позову без розгляду ,оскільки повторно в судове засідання не з”явився заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3, який подав даний позов до суду .Вважає прокурора Зубрицьку Н.Є. неналежним представником з тих підстав, що представником мусить бути той прокурор, який подавав позов. Просить застосувати п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України за аналогією до представника.

Прокурор заперечувала проти задоволення даного клопотання .

Заслухавши клопотання представника відповідача ,думку прокурора, вивчивши матеріали справи,суд дійшов наступного.

Частиною 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб"єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно положень ч. 4.ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширення тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді законом не передбачено та не відповідає положенням ст. 19 Конституції України, у відповідності до якої орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також порушує принцип змагальності цивільного процесу, який є однією із засад правосуддя та гарантується п.3 ч.2 ст.129 Конституції України.

В даному випадку суд вважає, що прокурором не надано обґрунтування щодо порушення інтересів держави та необхідність їх захисту у даній справі.

Також прокурором не надано доказів того,що Рубіжанська міська рада Луганської області ,яка власне є органом до повноважень якого належить захист відповідних державних інтересів та має в своєму складі юридичний відділ ,не може звернутися до суду з даним позовом.

Факт того,що саме Рубіжанська міська рада Луганської області є органом,який повинен захищати інтереси держави в таких спорах, унеможливлює набуття прокурором статусу позивача.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні №18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року, дав визначення поняття охоронюваного законом інтересу, що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України(в редакції 1963року) та інших законах України. В даному випадку мова йдеться про користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, яке обумовлене загальним змістом об”єктивного та прямо не опосередкованого в суб”єктивному праві простого легітимного дозволу і є самостійним об”єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб, що не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим принципам.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У той же час, посилання прокурора на порушення відповідачем певних норм чинного законодавство самі по собі не можуть бути доказом порушення інтересів держави та підставою для представництва.

Прокурор зобов'язаний зазначити в чому саме полягає не абстрактний, а конкретний матеріальний або нематеріальний інтерес держави.

Суд дійшов висновку, що у даній справі прокурор не визначив та не обґрунтував з посиланням на законодавство наявність факту порушення оспорюваним рішенням інтересів держави.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справіФ.В. проти Франції(F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, змісту п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах, суд наголошує на необхідності органів прокуратури при зверненні до суду для захисту інтересів держави обґрунтовувати та конкретизувати порушений інтерес держави або можливість його порушення. У даній справі вищевказане прокурором не виконано.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Таким чином,клопотання представника відповідача підлягає частковому задоволенню, а саме : суд вважає необхідним залишити позов без розгляду з підстав зазначених у п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України ,а не з підстав ,зазначених у п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України,суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовною заявою Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з внесення орендної плати за користування земельними ділянками-задовольнити частково.

Позовну заяву Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з внесення орендної плати за користування земельними ділянками –залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвалу суду може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом п”ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В.Москаленко