Рішення № 78324856, 14.11.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/2346/14-ц

Номер провадження 2/341/6/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Юсип І.М.

секретаря Король І.Л.

з участю представника

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Галич цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання Договору поруки припиненим,-

в с т а н о в и в :

13.10.2014 року ПАТ "Універсал Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, і просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг BL421 від 08.11.2007 р. в розмірі 58819,42 дол. США, що по офіційному курсу НБУ станом на 16.09.2014 р. становить 758953,03 грн. та судовий збір.

26.11.2014 р. представник позивача по довіреності ОСОБА_1 подав заяву про залишення позовних вимог без розгляду в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_4 та зміну предмету позову. Заява прийнята судом, винесена ухвала суду про залишення без розгляду позовну вимогу в частині вимог стягнення з ОСОБА_4 солідарної заборгованості та залучено до участі в справі ОСОБА_4 третьою особою.

26.11.2014 р. винесено заочне рішення по справі, яке скасоване ухвалою Галицького районного суду від 27.01.2015 року та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Позивач посилається в своєму позові на те, що 08 листопада 2007 р. між ПАТ “Універсал Банк” та ОСОБА_4 укладений генеральний договір про надання кредитних послуг BL421із змінами та доповненнями від 09.02.2009 р., 05.11.2009 р. та 13.09.2011 р., відповідно до якого ПАТ “Універсал Банк” зобов’язався надавати ОСОБА_4 кредитні послуги вказані у договорі в рамках ліміту що дорівнює 53000,00 доларів США. В рамках генерального договору того ж дня, тобто 08.11.2007 р., між ПАТ “Універсал Банк” та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № BL421/ BL421-К до генерального договору про надання кредитних послуг BL421 від 08.11.2007 р. (надалі Індивідуальна угода), за умовами якого ОСОБА_4 надано кредит в розмірі 53000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення 01.11.2027 р., з відсотковою ставкою 11,5 % річних. Відповідно до укладених між ПАТ “Універсал Банк” та ОСОБА_4 змін та доповнень до Генерального договору неодноразово відсоткова ставка змінювалась за додатковою угодою №1 від 09.02.2009 р. до Генерального договору встановлено, що починаючи з 09.02.2009 р. по 30.04.2009 р. відсоткова ставка становить 9 % річних, починаючи з 01.05.2009 р. по 31.10.2009 р. відсоткова ставка становить 15,40 % річних, починаючи з 01.11.2009 р. відсоткова ставка становить 13,5 % річних. Додатковою угодою №2 від 05.11.2009 р. до Генерального договору встановлено, що починаючи з 05.11.2009 р. по 31.10.2010 р. відсоткова ставка становить 10 % річних, починаючи з 01.11.2010 р. по 31.10.2012 р. відсоткова ставка становить 15,25 % річних, починаючи з 01.11.2012 р. відсоткова ставка становить 13,5 % річних. Додатковою угодою №3 від 13.09.2009 р. до Генерального договору встановлено, що починаючи з 13.09.2011 р. по 31.08.2012 р. відсоткова ставка становить 12 % річних, починаючи з 01.09.2012 р. відсоткова ставка становить 15,5 % річних.

Відповідно до п. 3.4.2 Генерального договору ОСОБА_4 зобов’язувався у строк визначений цим Договором та окремими індивідуальними угодами, виконати свої зобов’язання по своєчасному поверненню заборгованості позичальника перед банком, а також сплачувати плату за кредитні послуги на рахунок банку відповідно до умов цього Договору та індивідуальних угод, що є невід’ємною частиною цього Договору.

ПАТ “Універсал Банк” має право вимагати від позичальника повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати за кредит у випадку – порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань.

Банком реалізоване дане право, відтак згідно розрахунку заборгованості станом на 16.09.2014 року сума заборгованості ОСОБА_2 складає 58819,42 дол. США, що по офіційному курсу НБУ становить 758953,03 грн.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов’язань по Генеральному договору з ОСОБА_2 було укладено Договір поруки BL421 від 08.11.2009 р.,05.11.2009 р., та 13.09.2011 р.

Відповідно до п.п. 1.3 – 1.4 Договорів поруки поручитель несе солідарну відповідальність перед ПАТ “Універсал Банк” та відповідає по всіх зобов’язаннях позичальника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Генерального договору.

На адресу відповідача 24.06.2014 р. скеровано вимогу погасити заборгованість, однак, така залишена без задоволення.

02.02.2015 р. ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву в якій просить постановити рішення, яким Генеральний договір про надання кредитних послуг та Договір поруки визнати припиненим.

26.03.2015 року представником позивача, ОСОБА_1 подана заява про збільшення позовних вимог в якій просить стягнути з ОСОБА_2 в користь позивача заборгованість по генеральному договорі в розмірі 62692,41 доларів США, що по офіційному курсу НБУ станом на 17.03.2015 року становить 1394709,64 грн.

27.01.2016 р. представник позивача по довіреності ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 в користь ПАТ “Універсал Банк” 62692,41 доларів США, заборгованості по генеральному договору про надання кредитних послуг BL421 від 08.11.2007 р.

02.02.2015 року винесена ухвала суду про прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалами суду від 17.06.2015 року, 22.02.2016 року та 18.05.2016 року призначено судову економічну експертизу.

16.05.2018 р. ОСОБА_4 подана заява про призначення судово-економічної експертизи.

17.05.2018 р. ухвалою суду в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про призначення судово-економічної експертизи відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві. Просить позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 62692,41доларів США, а також стягнути судові витрати по справі в розмірі 3 654,00 грн., відповідно до поданої заяви про уточнення позовних вимог поданої 21.01.2016 р. Зустрічного позову ОСОБА_2 не визнає та вважає його безпідставним.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов позивача не визнав та просив відмовити в позові. Зустрічний позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача ОСОБА_2 та просив в позові відмовити зазначивши , що позивачем 01.12.2012 р. за Генеральним договором збільшено ставку до 23 %. З 01.01.2009 р. за Генеральним договором збільшено ставку до 27 %. З 01.12.2010 р. за Генеральним договором збільшено ставку до 30,5 %. З 01.09.2012 р. за Генеральним договором збільшено ставку до 31 %. Однак, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямова на встанановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєтся , якщо інше не встановлено договором або законом. Тому, відповідні зміни щодо розміру кредиту й процентної ставки за Генеральним договором призвели до збільшення обсягу їх відповідальності без його згоди. Також, в договорі поруки не передбачено, можливість зміни розміру процентів по основному зобов'язанню та строків їх виплат без додаткового повідомлення поручителя, необхідно буо укладати додаткові угоди, чи прописати в угоді. В договорі поруки такі умови сторонами не узгодженні, а по обставинах справи не вбачається, розміру його відповідальності, і у відповідності з положенням ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняєтьчя у випадку зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився розмір його відповідальності. Зобов'язання має грунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. В результаті зміни графіку погашення кредиту, змін процентної ставки, зарахування простроченої заборгованості по процентах і комісії до тіла кредиту, зміни самого зобов'язаня, що до відома стороні договору поруки не доводиться, в результаті вказаних обставин і збільшується обсяг відповідальності поручителя. Позивачем – ПАТ "Універсал Банк" також не надано генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, а відтак позивач не може просити стягнення заборгованості по генеральному договорі в валюті. Оскільки незалежно від фіксації еквівалента зобов’язання в іноземній валюті, згідно з ч.1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Просив відмовити в задоволені позову позивачеві в межах заявлених позовних вимог. Зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з боржника та поручителя.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що 08 листопада 2007 року між ПАТ “Універсал Банк” та ОСОБА_4 укладений генеральний договір про надання кредитних послуг за №BL421із змінами та доповненнями, додатковою угодою №1 від 09.02.2009 р. до Генерального договору, додатковою угодою №2 від 05.11.2009 р. до Генерального договору, додатковою угодою №3 від 13.09.2009 р. до Генерального договору відповідно до якого ПАТ “Універсал Банк” зобов’язався надавати ОСОБА_4 кредитні послуги вказані у договорі в рамках ліміту що дорівнює 53000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення ккредиту 01.11.2027 р., з відсотковою ставкою 11,5 % річних.

Відповідно до п. 3.4.2 Генерального договору ОСОБА_4 зобов’язувався у строк визначений цим Договором та окремими індивідуальними угодами, виконати свої зобов’язання по своєчасному поверненню заборгованості позичальника перед банком, а також сплачувати плату за кредитні послуги на рахунок банку відповідно до умов цього Договору та індивідуальних угод, що є невід’ємною частиною цього Договору.

Відповідно до ст.ст. 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п. 6.1. Генерального договору ПАТ “Універсал Банк” вправі вимагати від ОСОБА_4 погашення всієї наданої йому суми кредиту та сплати за кредит у випадку – порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань.

Банком реалізоване дане право, відтак згідно розрахунку заборгованості станом на 16.09.2014 року сума заборгованості ОСОБА_4 складає 58819,42 дол. США, що по офіційному курсу НБУ становить 758953,03 грн., з яких:

-заборгованість по сумі кредиту – 49338,76 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку становить – 636623,10 гривень;

-в тому числі прострочена заборгованість по сумі кредиту – 1216,82 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку становить – 15700,75 гривень;

-відсотки – 9275,54 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку становить – 119683,25 гривень;

-підвищені відсотки – 205,12 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку становить –2646,68 гривень.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов’язань по кредитному договору 08 листопада 2007 року з ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Відповідно до п.п. 1.3 – 1.4 Договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність перед ПАТ “Універсал Банк” та відповідає по всіх зобов’язаннях позичальника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Кредитного договору.

На адресу відповідача та третьої особи 24 червня 2014 року скеровано вимогу погасити заборгованість, однак, така залишена без задоволення. Відтак, банком висунуто вимогу про повернення всієї наданої ОСОБА_4 суми кредиту та сплати за кредит до поручителів.

Відповідно до ч. 3 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Повідомленням приватного підприємства "Конекс-ІНІ" від 04.05.2018 р. стверджується, що повідомлення про абсолютну ідентичність змісту питань, поставлених на дослідженя експерту відповідно до ухвали Галицького районного суду від 18.05.2016 р. по цивільній справі №341/2346/14-ц, провадження №2/341/23/16 та питань, що поставлені Галицьким районним судом в ухвалі від 18.05.2016 р. по цивільній справі №341/2406/14-ц, провадження №2/341/200/15, за якою експертне дослідження виконане (об'єкт, період, особа ті ж самі).

Щодо дослідження розміру частини кредиту, що підлягає поверненню відповідно до графіку погашення кредиту до кінцевого терміну погашення не є нарахуванням кредитних зобов’язань позичальника. Відповідно до розрахунку графіку погашення зобов’язань позичальник ОСОБА_4 по кредитному договорі BL421 від 08.11.2007 р. з врахуванням наданих на експертне дослідження матеріалів ні банківською установою, ні представником позичальника не проведено, тому містить всеохоплюючу неоднозначність, що унеможливлює проведення перевірки вірності розрахунків заборгованості позичальника, і які не можуть бути усунуті в межах експертного дослідження.

Отже відповідач, як позичальник зобов'язаний сплатити суму кредиту та відсотки за користування кредитом на підставі умов договору та ст. 1050 ЦК України. Представлений позивачем розрахунок заборгованості на підставі умов договору. Тобто доводи позивача є обґрунтованими.

Відповідно до Постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», п. 12. роз’яснює, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Згідно ч.3 ст. 533 Цивільного кодексу України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 548 ЦК України, виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Відповідно до частини першої статей 1, 6 та 11 ЦК України, наявність або відсутність прав та обов’язків сторін, припинення, зміна або виникнення прав і обов’язків учасників правовідносин встановлюються та регулюються нормами матеріального права й договором.

Тому, установлюючи наявність, відсутність або припинення правовідносин між сторонами цивільного спору, визначаючись із видом цих правовідносин і з обсягом прав та обов’язків сторін у цих правовідносинах, установлюючи фактичні обставини справи щодо правовідносин сторін, суди повинні виходити з положень норми матеріального права, яка регулює зазначені правовідносини, та, вирішуючи спір, повинні встановити всі фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору та які зазначені в нормі матеріального права, що регулює ці правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Положенням ч.1 215 ЦК України, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що ОСОБА_2 не довів обставини щодо підтвердження недійсності договору поруки. Договір укладений у повіній відповідності до чинного на момент укладення законодавства України, тому його вимоги є безпідставними.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тому суд приходить до висновку про підставність позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" і про їх повне задоволення і стягує з відповідача, ОСОБА_2, заборгованість в іноземній валюті у розмірі 62 692,41 дол. США по Генеральному договору BL421від 08.11.2007 р., відповідно до якого грошові кошти були надані в іноземній валюті. Окрім того з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

В зустрічному позові ОСОБА_2 до ПАТ "Універсал Банк" про визнання договору поруки припиненим –відмовити.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 262, 265-267, 514, 518, 543, 549-552, 553-555, 558, 559, 610-612, 1046 -1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 77, 81, 258, 263, 265, 272, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, 29.04.1973р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, Івано-Франківської в користь Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” (м.Київ, вул.. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на рахунок 29098000202458, МФО 322001 – 62 692,41 дол. США заборгованості по генеральному договору про надання кредитних послуг ВL421 від 08.11.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» сплачений судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.

В зустрічному позові ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання Договору поруки припиненим – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Івано-Франківському апеляційному суді через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 листопада 2018 року.

Суддя:ОСОБА_5