
Справа № 339/376/18 147
3/339/122/18
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2018 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, непрацюючого,
за ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
якому роз"яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП,-
В С Т А Н О В И Л А :
23.10.2018 року о 18 год.45 хв. ОСОБА_1 по вул. Шевченка в с.Княжолука, в порушення вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в лікарні (ЦРЛ) по вул.О.Грицей м.Долина (1,685 проміле).
В судовому засіданні 19.11.2018 року вину у скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що того дня 23.10.2018 року випив 50 гр. горілки, за кермом автомобіля він не був, керування автомобілем здійснювала дочка ОСОБА_2 ; на місці зупинки свідків не було. А також просив розгляд справи відкласти та надати йому можливість забезпечити явку свідків в судове засідання для підтвердження факту, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Однак в судове засідання призначене на 05.12.2018 року не з'явився, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи (а.с.9) та не забезпечив явку свідків.
Згідно положень ст.268, 277-2 КУпАП, про причини неявки не повідомив.
Виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
А, відтак, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд розглянув справу за його відсутності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується матеріалами справи, а саме:
- даними щодо обставин скоєного, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення від 23.10.2018 року ОБ №047226, в якому вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, та власноручними поясненнями викладеними в ньому, де зазначив : "випив 50 гр. горілки, чистосердечно розкаююсь", будь-яких зауважень щодо змісту протоколу не висловлював. Вказаний протокол містить підпис як працівника поліції, так й особи, що притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).
Відповідно до вимог ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 підтверджується висновком медичного огляду Долинської ЦРЛ №69 від 23.10.2018 року, результат тесту 1.65% (а.с.2).
Відеофіксацією зафіксовано факт розмови працівника поліції з ОСОБА_1, де він вказує, що випив і переганяє автомобіль з с.Княжолука в с. Міжріччя. Проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою «Драгера» відмовляється, а погодився пройти огляд в медичному закладі. (а.с. 4).
Отже, сам факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я свідчить про його бажання пройти огляд саме в медичному закладі, оскільки зі змісту протоколу вбачаться, що працівниками поліції були роз'яснені його права.
Працівники поліції вчинили дії, передбачені ст. 265-1 КУпАП, зокрема доставили автомобіль по місцю проживання без зауважень, зазначивши це в протоколі.
Матеріали провадження не містять жодних зауважень з боку ОСОБА_1 щодо незаконних дій працівників поліції під час складання ними протоколу про адміністративне правопорушення, так само як й будь-яких інших клопотань, останнього, з цього приводу.
В той же час діючим законодавство чітко не передбачено проведення огляду в медичному закладі при обов'язкової участі двох свідків, тому доводи ОСОБА_1 в цій частині не є слушними.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Наведені докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними, допустимими та достовірними.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Викладені в судовому засіданні доводи ОСОБА_1 з приводу того, що він не керував автомобілем, не були наведені під час зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, не висловлювались ним й під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі або шляхом подачі іншого клопотання, заяви, скарги, а були висловлені лише під час судового засідання.
Така непослідовність позиції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема добровільне проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в лікарні, а у подальшому заперечення факту керування траспортним засобом розцінюється критично та вважається способом захисту.
Відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами і право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «ОСОБА_3 проти Сполученого Королівства»):
Згідно п.2.9 а Правила дорожнього руху України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозицією ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність водіїв за керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
За змістом ст.34 КУпАП при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 352.40 грн.
На підставі викладеного, ч.1ст.130 КУпАП, керуючись ст.283, 284 КУпАП ,-
П О С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двіста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 352 (триста пятдесят два) грн.40 коп. на розрахунковий рахунок за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача:899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікація доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Головенко О.С.
Судове рішення № 78323307, Болехівський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 05.12.2018. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 339/376/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: