Ухвала суду № 7832052, 05.02.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя 1 інстанціїї- Беломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач Малашкевич С.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«05» лютого 2010 року справа № 2-а-11392/09/0570

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів Геращенко І.В., Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання Стеблєві О.Л.

за участю представників сторін:

від позивача Рябошапки Д.С.- за довірен .

від відповідача Радченко А.В., Чирикіна Н.В. - за довірен .

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м.Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-11392/09/0570 за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до

про Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м.Донецьку

визнання недійсним податкового повідомлення рішення, зобовязання списати податковий борг,-

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулося до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Донецьку про визнання нечинним податкового повідомлення рішення прийнятого відповідачем, яким застосовані штрафні санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання та зобовязання списати податковий борг.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року позов задоволено частково, внаслідок чого визнане недійсним податкове повідомлення рішення № 0000911322/0/20771/10/15-16-23/5 від 01.07.2009 року, про визначення позивачу податкового зобовязання за штрафними санкціями в сумі 2977106,05 грн. за несвоєчасну сплату податків і зборів. В решті частині позову було відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Донецьку подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивується порушенням місцевим судом норм матеріального права, а саме п.п.17.1.7 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також неповним встановленням обставин справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову місцевого суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Під час розгляду спору судом було встановлено наступне.

За наслідками невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 30.07.2007 р. року по 12.06.2009 р.року, відповідачем було складено акт перевірки від 12.06.2009 року № 610/15-16-23/5-03361081.

Перевіркою встановлені порушення п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідно пп.17.1.17 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000911322/0/20771/10/15-16-23/5 від 01.07.2009 року , яким до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 % у сумі 2977106,05 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, а саме за затримку на 364-578 календарних днів граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

Правовою підставою прийняття спірниго повідомлення-рішення зазначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність прийнятих відповідачем рішень.

Відповідно до ч.1 пп. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1. ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом.

Штрафні санкції застосовані до позивача за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено та підтверджено копіями платіжних доручень та виписками банків по рахунку платника, ті обставини, що позивачем самостійно проводилася оплата поточних платежів із зазначенням призначення платежу у платіжному дорученні, а відповідачем без узгодження з позивачем самостійно змінювалося призначення платежу і останні направлялися на погашення попереднього податкового боргу за відповідними податками та зборами. Таке обґрунтовується відповідачем приписами п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Внаслідок таких дій відповідача податки та збори, на які позивачем спрямовувалися кошти, залишилися несплаченими, у звязку з чим й виникла прострочка за яку застосовані штрафні санкції оспорюваним рішенням.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність таких дій відповідача.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вона не встановлює право податкового органу здійснювати перерозподіл чи змінювати призначення платежів спрямованих платником податків на сплату визначеного ним у платіжному документі податку. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування. Платник податків, як власник коштів вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд в разі відсутності законодавчих чи інших обмежень його права. Відповідач належним чином не довів наявність таких обмежень у позивача та правомірність свого рішення.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для зміни призначення платежу та зарахування сплачених позивачем сум в погашення попереднього податкового боргу.

В частині позову, в задоволені якої було відмовлено сторони рішення суду не оскаржують, тому апеляційним судом постанова перевіряється в межах апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, постанова місцевого суду є такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, керуючись ст. ст. 195, 196, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м.Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року у справі № 2-а-11392/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року у справі № 2-а-11392/09/0570 залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 10 лютого 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий С. А. Малашкевич

Судді І. В. Геращенко

Т. Г. Арабей