Ухвала суду № 78320221, 05.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"05" грудня 2018 р. Справа № 0940/2296/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов № ІФ985/47/АВ/П/МГ-ІФС, № ІФ895/47/АВ/П/3Б-2ФС від 13.07.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

03.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі" (далі – ТзОВ "Гріненерджі") звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими особами №ІФ895/47/АВ/П/МГ-ІФС; №ІФ895/47/АВ/П/3Б-2ФС від 13.07.2018.

Одночасно із пред’явленням позову ТзОВ "Гріненерджі" подало клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов про накладення штрафу уповноваженими особами №ІФ895/47/АВ/П/МГ-ІФС; №ІФ895/47/АВ/П/3Б-2ФС від 13.07.2018 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі та заборонити Богородчанському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області здійснювати виконавчі дії та стягнення за такими постановами №ІФ895/47/АВ/П/МГ-ІФС; №ІФ895/47/АВ/П/3Б-2ФС від 13.07.2018 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову ТзОВ "Гріненерджі" зазначає про те, що в разі не вжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам позивача, а також інтересам інших кредиторів товариства та й звичайним громадянам, які перебувають (відвідують) в установах, які обслуговуються Товариством. Крім того, невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить розгляд спору і зробить неможливим відновлення порушених прав, гарантованих Конституцією України (оскільки теплопостачання клієнтів буде зупинено, а клієнти втрачені, а надання послуг теплопостачання є єдиним та основним напрямком діяльності підприємства), а також може призвести до банкрутства підприємства, у зв`язку з чим, просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову.

Також позивач зазначає, що старшим державним виконавцем Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, а також винесено постанови про арешт майна боржника ВП №57390015, ВП №57390052 від 09.10.2018 з примусового виконання постанов відповідача №ІФ895/47/АВ/П/МГ-ІФС; №ІФ895/47/АВ/П/3Б-2ФС від 13.07.2018.

Крім того, заявник вказує на очевидні ознаки протиправності постанов про накладення штрафу уповноваженими особами №ІФ895/47/АВ/П/МГ-ІФС; №ІФ895/47/АВ/П/3Б-2ФС від 13.07.2018 Управління Держпраці в Івано-Франківській області.

Заяву (клопотання) про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Розглянувши заяву (клопотання) ТзОВ "Гріненерджі" про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви (клопотання) про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Матеріалами справи доведено, що в даному судовому провадженні оскаржуються постанови, винесені відповідачем, а в заяві (клопотання) про вжиття заходів забезпечення позову позивач просить зупинити стягнення державною виконавчою службою (яка не є стороною про справі та не є іншим учасником процесу) під час виконання виконавчого провадження.

Отже, поданою заявою (клопотанням) про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову у адміністративній справі шляхом зупинення стягнення саме державну виконавчу службу (яка не є стороною по справі) під час виконання виконавчого провадження та явно не погоджуючись з діями, що проводить чи буде проводити державна виконавча служба та з її прийнятими рішеннями, позивач повинен обирати належний спосіб захисту своїх прав та інтересів. Зокрема, законодавець передбачає можливість оскарження рішення та дій державного виконавця.

Так відповідно до частин 2, 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Відповідно до п. 17 абз. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Позивачем до заяви (клопотання) про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Подана позивачем заява (клопотання) про забезпечення позову обґрунтована лише тим, що відкрито виконавчі провадження № 57390015 та ВП №57390052 та винесено постанови про арешт майна з виконання оспорювання постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 13 липня 2018 року № ІФ895/47/АВ/П/МГ-ІФС та № ІФ895/47/АВ/П/3Б-2ФС (відкрито не стороною по справі) та можливістю негативних фінансових наслідків для позивача в майбутньому.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить вищенаведеному законодавству.

Постановою Верховного Суду від 19 червня 2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18) передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів, наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви (клопотання) про вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, при розгляді заяви (клопотання) про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не встановлено очевидних ознак протиправності оскаржуваних постанов, оцінка на предмет законності цих постанов буде надана судом за результатами розгляду справи по суті.

З врахуванням вищевикладеного, виходячи із змісту поданого клопотання та доводів, наведених заявником у його обґрунтування, суд приходить до висновку, що заявником не наведено обставин та не надано доказів, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду, а отже відсутні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов про накладення штрафу уповноваженими особами №ІФ895/47/АВ/П/МГ-ІФС; №ІФ895/47/АВ/П/3Б-2ФС від 13.07.2018 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі та заборонити Богородчанському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області здійснювати виконавчі дії та стягнення за такими постановами №ІФ895/47/АВ/П/МГ-ІФС; №ІФ895/47/АВ/П/3Б-2ФС від 13.07.2018 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Враховуючи наведене, керуючись 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Микитюк Р.В.