
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2018 року м.Київ справа № 320/5503/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 07.03.2018 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1, призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні ЧАЕС (м. Чорнобиль) за період з 01.07.1986 по 10.07.1986 у розмірі 1148 крб. 00 коп.;
- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2018 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати у сумі 1148 крб. 00 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС (м. Чорнобиль) за період з 01.07.1986 по 10.07.1986, з урахуванням уже проведених виплат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що спірним рішенням було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 17.01.2018 №21 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках з посиланням на те, що зазначена довідка не підтверджена первинними документами. Позивач не погоджується з такою позицією територіального органу ПФУ та зазначає, що вищевказана довідка від 17.01.2018 №21 була видана на виконання судового рішення, не була визнана судом незаконною, або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі, а тому правові підстави для її неврахування у відповідача відсутні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №320/5503/18 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, а тому за відсутністю таких первинних документів перерахунок пенсії виключно на підставі довідки від 17.01.2018 №21 є неможливим.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2, виданим Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області 12.03.1997 (а.с.8-9).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 791683 від 26.06.2012позивачу з 25.06.2012 встановлено 2 групу інвалідності, причиною інвалідності вказано захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.11).
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК від 26.06.2012 про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки серії 10 ААА № 791683 ОСОБА_1 визначено 70% втрати професійної здатності довічно (а.с.12).
10 серпня 2012 року Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) серії НОМЕР_3 с (а.с.10).
Відповідно до вкладки до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, Категорія 1 серії НОМЕР_3 від 10.08.2012 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.10).
З матеріалів справи вбачається, що у липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом, у якому просив визначити розмір його заробітної плати в сумі - 1 148 крб.00 коп., одержаної за роботу в зоні відчуження в м. Чорнобиль у період з 01 липня 1986 року по 10 липня 1986 року; зобов'язати публічне акціонерне товариство «Укртелеком» здійснити йому перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити у довідку про заробітну плату за роботу в ІІ зоні небезпечності (в зоні відчуження Чорнобильської АЕС) в м. Чорнобиль з 01 липня 1986 року по 10 липня 1986 року (кратність 3, денна тарифна ставка 14,96 крб.) одноразову винагороду в розмірі 400 (чотириста) карбованців, щомісячну премію в сумі 179,52 крб., оплату праці у вихідні дні (6 липня 1986р.) в сумі - 44,88 крб., середньомісячного заробітку за основним місцем роботи в сумі 74,80 крб. та заробітної плати за дні роботи в зоні ЧАЕС в сумі 448,80 крб., що в загальному розмірі складає - 1148 крб. 00 коп., і надати довідку для пред'явлення в Пенсійний фонд.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2017 у справі №361/4519/17 позов задоволено у повному обсязі. Визначено розмір заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 1 148 крб. 00 коп., одержаної за роботу в зоні відчуження в м. Чорнобиль у період з 01 липня 1986 року по 10 липня 1986 року. Зобов'язано публічне акціонерне товариство «Укртелеком» здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити у довідку про заробітну плату за роботу в ІІ зоні небезпечності (в зоні відчуження Чорнобильської АЕС) в м. Чорнобиль з 01 липня 1986 року по 10 липня 1986 року (кратність 3, денна тарифна ставка 14,96 крб.) одноразову винагороду в розмірі 400 (чотириста) карбованців, щомісячну премію в сумі 179,52 крб., оплату праці у вихідні дні (6 липня 1986 року) в сумі 44,88 крб., середньомісячного заробітку за основним місцем роботи в сумі 74,80 крб. та заробітної плати за дні роботи в зоні ЧАЕС в сумі - 448,80 крб., що в загальному розмірі складає - 1148 крб. 00 коп., і надати довідку для пред'явлення в Пенсійний фонд (http://reyestr.court.gov.ua/Review/69823327).
11.01.2018 Броварським міськрайонним судом Київської області позивачеві видано виконавчий лист на примусове виконання вищевказаного судового рішення (а.с.15).
На виконання судового рішення Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» видало позивачеві довідку від 17.01.2018 №21 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках (а.с.14), із зазначенням наступних складових заробітної плати за 10 днів роботи в зоні відчуження (з 01.07.1986 по 10.07.1986):
- збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках - 74,80 крб.;
- оплата праці за тарифними ставками (розцінками відрядними, окладами, посадовими окладами) за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках - 448,80 крб.;
- премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках (із зазначенням показника преміювання, розміру премії та підстави її виплати) - 579,52 крб.;
- загальна сума - 1148 крб.
Судом встановлено, що 05.02.2018 позивач звернувся до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 17.01.2018 №21, у відповідь на яку відповідач листом від 16.02.2018 №102/А-01 повідомив позивача про необхідність особистого звернення із заявою встановленої форми та поданням оригіналу довідки від 17.01.2018 №21.
28.02.2018 позивач особисто подав до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заяву встановленої форми про перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітку на підставі довідки від 17.01.2018 №21.
Рішенням від 07.03.2018 Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки, оскільки надана ним для перерахунку пенсії довідка від 17.01.2018 №21 не стверджена первинними документами, а отже відсутні підстави для обчислення пенсії за цією довідкою (а.с.17).
Не погоджуючись з даною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 49 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Згідно із приписами частини третьої вказаної статті умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі -Порядок №1210, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Згідно з приписами частини четвертої статті 15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1, далі - Порядок №22-1), до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
У свою чергу, підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 закріплено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Правилами статті 49 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Тобто, за загальним правилом видача довідок про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюється підприємствами, установами та організаціями або їх правонаступниками.
Як було вказано вище, на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2017 у справі №361/4519/17 Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» було видано позивачеві довідку від 17.01.2018 №21 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із зазначенням складових заробітної плати за 10 днів роботи позивача в зоні відчуження (з 01.07.1986 по 10.07.1986).
Таким чином, органом, який видав позивачу довідку про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження 1986-1990 від 08.05.2018 №7373/109/1003/01-18, підтверджено правомірність її видачі.
Суд наголошує, що за приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом дев'ятим частини другої статті 129 Конституції України обов'язковість судового рішення проголошено однією з основних засад судочинства.
Частиною першою статті 129-1 Основного Закону закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Одним із основних принципів, на необхідності дотримання якого наголошує Європейський суд з прав людини, є принцип верховенства права, до фундаментальних аспектів якого відноситься принцип юридичної визначеності, який включає в себе принцип остаточності рішень суду.
Так, наприклад, у рішенні від 09.11.2004 «Справа «Науменко проти України» Європейський суд з прав людини вважає, що обставини даної справи схожі з обставинами справи «Рябих проти Росії» (заява №52854/99, рішення від 24.07.2003), де у відповідній частині було вирішено: "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи».
У справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України (рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002) Європейський Суд наголосив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Суд, зважаючи на принципи здійснення правосуддя, зокрема, обов'язковості судових рішень, відмічає, що відповідачем не надано доказів оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2017 у справі №361/4519/17, чи інших допустимих і належних доказів щодо цього. Згідно інформації, відображеної у виконавчому листі від 11.01.2018, вказане рішення набрало законної сили 13.10.2017.
Суд зазначає, що довідка ПАТ «Укртелеком» від 17.01.2018 №21, яка видана на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2017 у справі №361/4519/17, не була визнана судом незаконною, недійсною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі.
При цьому, суд переконаний, що обов'язок збереження всіх первинних бухгалтерських документів за 1986 рік, зокрема, документів щодо виплати заробітної плати та відрядження позивача у зону відчуження, за часів існування Радянського Союзу, де всі документи та сама подія - аварія на ЧАЕС були тривалий час засекречені, не може бути покладено на позивача, як і поставлено під сумнів їх існування, адже наслідки у вигляді ушкодженого здоров'я, причинний зв'язок втрати якого поставлено в пряму залежність від участі особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС уповноваженими та компетентним органами, є тим прямим та безперечним доказом, який свідчить про наявність права на отримання належного рівня пенсійного та соціального забезпечення як такого.
З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідачу була подана відповідна довідка для перерахунку (розрахунку) пенсії, з якої вбачається, що позивачу була виплачена заробітна плата за роботу в зоні ЧАЕС, а також установлений Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2017 у справі №361/4519/17 розмір заробітної плати, суд вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивачу.
З урахуванням цього, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 07.03.2018 про відмову у перерахунку пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З матеріалів справи вбачається, що заяву про призначення/перерахунок пенсії за встановленою формою та з усіма необхідними документами позивач подав 28.02.2018, отже перерахунок пенсії позивача має бути проведений з 01.03.2018 року. При цьому, посилання позивача на його первісне звернення від 05.02.2018 суд до уваги не приймає, оскільки за результатом розгляду вказаної заяви Броварським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області на адресу позивача був направлений лист від 16.02.2018 №102/А-01 «Про розгляд звернення», в якому було роз'яснено порядок подання заяви про перерахунок пенсії. Дії відповідача щодо розгляду заяви від 05.02.2018 позивачем не оскаржувалися. Отже, датою звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії слід вважати саме 28.02.2018.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимогу про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Приймаючи до уваги встановлення судом протиправності рішення відповідача від 07.03.2018 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу в частині зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити позивачеві з 01.03.2018 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати у сумі 1148 крб. 00 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС (м. Чорнобиль) за період з 01.07.1986 по 10.07.1986, з урахуванням уже проведених виплат. При цьому в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2018 по 28.02.2018 включно в позові слід відмовити через необґрунтованість.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 07.03.2018 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1, призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні ЧАЕС (м.Чорнобиль) за період з 01.07.1986 по 10.07.1986 у розмірі 1148 крб. 00 коп.
3. Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 37892505, місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, бульвар Незалежності,11) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: 07400, АДРЕСА_1) з 01.03.2018 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати у сумі 1148 крб. 00 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС (м. Чорнобиль) за період з 01.07.1986 по 10.07.1986, з урахуванням уже проведених виплат.
4. Відмовити в позові в частині зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2018 по 28.02.2018 включно.
5. Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 (десяти) днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного рішення - 30 листопада 2018 року.
Суддя Кушнова А.О.
Судове рішення № 78318855, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 30.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/5503/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: