Рішення № 78318468, 04.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року Справа № 280/4690/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24.07.2018 №19А про відмову позивачу в поновленні виплати пенсії за довіреністю;

зобов’язати відповідача поновити виплату позивачу пенсії за віком з 01.04.2017 за довіреністю.

Ухвалою суду від 12.11.2018 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що з 2011 року позивачу призначено пенсію за віком, виплата якої проводилась Правобережним об’єднаним УПФУ м. Запоріжжя, а в березні 2017 року виплата пенсії припинена у зв’язку із закінченням строку дії довіреності на отримання пенсії, виданої позивачем на ім’я ОСОБА_2 Зазначає, що 16.07.2018 позивач звернулася до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії за віком з 01.04.2017, разом з тим, відповідачем було необґрунтовано відмовлено у поновленні виплати пенсії за довіреністю. Позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача на пункт 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині необхідності подання заяви пенсіонером особисто, оскільки такі доводи відповідача суперечать приписам ч.2 ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що 16.07.2018 спеціалістом Правобережного об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя було прийнято особисту заяву ОСОБА_1 про поновлення їй виплати пенсії за віком з 01.04.2017, що свідчить про дотримання позивачем вимог чинного законодавства України, які регулюють питання поновлення пенсійних виплат. Просить задовольнити позовні вимоги.

30 листопада 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, що 16.03.2011 ОСОБА_1 через свого представника за довіреністю ОСОБА_2 звернулась до об’єднаного управління з заявою про призначення пенсії. З 16.03.2011 позивачу призначено пенсію з віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З дня призначення пенсії позивач отримував пенсію в банківській установі ПАТ «ВТБ Банк», а з 01.04.2017 виплату пенсії позивача переведено на поштове відділення за місцем проживання, у зв’язку із виданням указу Президента України від 15.03.2017 №63, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Зазначає, що позивач з квітня 2017 року по вересень 2017 року (6 місяців) не отримувала пенсію на поштовому відділені, у зв’язку з чим виплата пенсії була припинена.

Відповідач вказує на те, що 16.07.2018 представник ОСОБА_3, на підставі довіреності від 17.01.2018, звернулась до об’єднаного управління з питання поновлення виплати пенсії, надавши відповідну заяву ОСОБА_1 від 14.06.2018. Разом з тим, під час звернення до Пенсійного фонду з відповідною заявою представником позивача не було враховано положення пункту 1.5 Порядку №22-1, в частині того, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником. Крім того, на думку відповідача представником позивача необґрунтовано ототожнено поняття «поновлення виплати пенсії» та «виплата пенсії за довіреністю». Також, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на пенсійному обліку в Правобережному об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Запоріжжя та отримувала пенсію за віком.

Також, судом встановлено, що пенсія ОСОБА_1 виплачувалась за довіреністю представнику позивача – ОСОБА_2

Відповідно до Довідки від 27.11.2018 №15870/05.2, виданої Правобережним об’єднаним УПФУ м. Запоріжжя, встановлено, що ОСОБА_1 отримувала пенсію з дати призначення в банківській установі ПАТ «ВТБ Банк».

На виконання листа Пенсійного фонду України від 23.03.2017 №8641/03-22, Пенсійним фондом України призупинено фінансування банку ПАТ «ВТБ Банк», відповідно до підпункту 2 пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15 березня 2017 року, затвердженого указом Президента України від 15.03.2017 №63, у зв’язку з чим виплату пенсії позивача переведено на поштове відділення №69097 з 1 квітня 2017 року.

Також, судом встановлено, що з квітня по вересень 2017 року позивач пенсію не отримував, у зв’язку з чим була призупинена виплата пенсії, на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

16 липня 2018 року представником ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності від 17.01.2018, подано до Правобережного об’єднаного УПФУ м.Запоріжжя заяву ОСОБА_1 від 14.06.2018.

В заяві від 14.06.2018 ОСОБА_1 просила поновити з 01.04.2017 виплату пенсії за віком, на поштове відділення 69097 (а.с.9).

Рішенням Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя від 24.07.2018 №19А відмовлено в поновленні виплати пенсії за довіреністю.

Позивач не погодившись з відмовою Пенсійного фонду у поновленні виплати пенсії за віком, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для відмови в поновленні позивачу виплати пенсії стало те, що відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державна пенсійне страхування» передбачено, зокрема, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто, або його законним представником за місцем перебування на обліку одержувача пенсії.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі – Закон №1058).

Суд зазначає, що відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону №1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Частиною 2 статті 49 Закону №1058 визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону №1058, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем надано письмове волевиявлення на поновлення пенсійних виплат з 01.04.2017, про що свідчить подача заяви від 14.06.2018, в якій позивач просив саме поновити виплату пенсії за віком на почтове відділення 69097.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пенсії з огляду на те, що така подана не нею особисто, виходячи з наступного.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.2.8 якого поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.

При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:

1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення;

2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;

3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника інвалідом або учасником війни тощо).

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі. Подання позивачем додаткових документів при поновленні виплати пенсії являється виключно його правом та не створює відповідного обов'язку щодо їх подачі.

Згідно з п.1.5 Порядку заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Таким чином, пенсіонер наділений правом вибору щодо особистого звернення до органу, що призначає пенсію, або через свого представника.

При цьому, у відповідності до п.1.1 вищезазначеного Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

З матеріалів справи встановлено, що заява була подана через представника – ОСОБА_2, яка діяла на підставі виданої довіреності, що не суперечить вимогам вищевказаного Порядку.

Відповідно до п.4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Разом з тим, законодавством не визначено підставою для відмови в поновленні виплати раніше призначеної пенсії подання особою заяви за формою, що не відповідає додатку 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованою відмову у задоволенні заяви позивача про поновлення виплати пенсії з підстав відсутності особистого звернення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача був наявний обов’язок поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.04.2017, проте, відповідачем було необґрунтовано прийнято рішення про відмову у поновленні пенсії.

Щодо позовної вимоги про поновлення виплати пенсії за довіреністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону №1058, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 47 Закону №1058 визначено, що пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.

Отже, суд зазначає, що пенсія може виплачуватись в грошовій формі за місцем фактичного проживання пенсіонера, через установи банків, за довіреністю.

При цьому, суд зазначає, що питання порядку виплати пенсії, за бажанням пенсіонера, вирішується після призначення/поновлення виплати пенсії.

В даному випадку вимога про поновлення виплати пенсії за довіреністю є передчасною, оскільки позивачу було відмовлено в поновленні пенсійних виплат в цілому, у зв’язку з чим питання про порядок здійснення пенсійних виплат (особисто, через банк, за довіреністю) повинен вирішуватись після поновлення пенсійних виплат у порядку встановленому чинним законодавством України.

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що в поданій заяві від 14.06.2018 позивач просив Пенсійний фонд поновити виплату пенсії саме на поштове відділення – 69097. До матеріалів справи не надано доказів подання до територіального органу Пенсійного фонду заяви про проведення виплати пенсії за довіреністю, яка є додатком №5 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання відповідача поновити здійснення пенсійних виплат за довіреністю.

Стосовно посилання представника відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд не погоджується з посиланнями представника відповідача про те, що позивачу про порушення її права стало відомо 11.04.2017, оскільки підставою для звернення з даним позовом до суду стала відмова Пенсійного фонду в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за її заявою, що оформлена рішенням Правобережного об’єднаного УПФУ м.Запоріжжя від 24.07.2018 №19А.

Відповідно саме від дати одержання позивачем рішення Правобережного об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 24.07.2018 №19А щодо відмови у поновленні позивачу пенсійних виплат, позивач дізналася про порушення її прав та законних інтересів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем додержано строків звернення до суду з позовною заявою, що зумовлює відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення в частині відмови у поновленні пенсійних виплат ОСОБА_1 з 01.04.2017.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69097, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, 25-А, код ЄДРПОУ 41248943) про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя від 24.07.2018 №19А про відмову ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії.

Зобов’язати Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.04.2017.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.12.2018.

Суддя І.В. Новікова