Рішення № 78318192, 29.11.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 140/2055/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Полетило П.С.,

за участю представника позивача Андрієвського А.О.,

представника відповідача Кортоус Т.В.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Котлас», до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування висновків,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новомет» (далі - ТзОВ «Новомет», позивач) звернулося в суд із позовом до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба, відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:

- визнати протиправним та скасувати наступний пункт акту Держаудитслужби від 10 квітня 2017 року №15-21/11 щодо позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у Публічному акціонерному товаристві «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта») за період з 01 січня 2012 року по 08 лютого 2017 року: «за ТзОВ «Новомет» станом на 28 лютого 2017 року обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 135 000 000 грн 00 коп. (1,3% від загальної дебіторської заборгованості та 100% від попередньої оплати) по всім 3 договорам на загальну суму 135 005 781 грн 00 коп., укладених 2015 року, умовами яких є поставка ПММ товариству до 31 грудня 2018 року за умови попередньої оплати. Протягом періоду з 01 січня 2015 року по 08 лютого 2017 року товариством перераховано ТзОВ «Новомет», в якості попередньої оплати за ПММ на загальну суму 135 000 000 грн 00 коп. та отримано нафтопродуктів на загальну суму 0,00грн»;

- визнати протиправним та скасувати наступний пункт акту Держаудитслужби від 10 квітня 2017 року №15-21/11 щодо позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у ПАТ «Укрнафта» за період з 01 січня 2012 року по 08 лютого 2017 року: «з огляду на зазначене, умови укладених додаткових угод щодо перенесення терміну оплати на 31 грудня 2015 року з попереднім постачанням нафти суперечать вимогам пункту 51 Порядку №570, в частині виконання ПАТ «Укрнафта» своїх зобов'язань з постачання нафти сирої до надходження коштів від покупця в повному обсязі».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності у ПАТ «Укрнафта» за період з 01 січня 2012 року по 08 лютого 2017 року, за результатами якої складено акт ревізії від 10 квітня 2017 року № 15-21/11 (далі - акт ревізії). Позивач зазначає, що висновки акта ревізії не відповідають реальним фінансово-господарським операціям ТзОВ «Новомет», суперечать нормам чинного законодавства, що свідчить про порушення статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» при складенні акту.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини четвертої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У відзиві на позов від 22 листопада 2018 року за № 25-17/580-2018 відповідача його вимог не визнав, з наступних підстав. Наявність у бухгалтерському обліку ПАТ «Укрнафта» дебіторської заборгованості за взаєморозрахунками з ТзОВ «Новомет» протягом періоду, що підлягав ревізії, встановлено на підставі наданих об'єктом державного фінансового контролю актом звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня 2012 року по 28 лютого 2017 року у розрізі контрагентів, в тому числі ТзОВ «Новомет», за бухгалтерським рахунком 63.1.12 «Розрахунки з постачальниками паливно-мастильних матеріалів (АЗС)», первинних документів та договорів з контрагентами, про що зазначено в акті ревізії від 10 квітня 2017 року №15-21/11.

Крім того, зазначає, що відповідно до пункту 51 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу від 16 жовтня 2014 року № 570 (далі - 570) розрахунки між продавцем та покупцем проводяться з урахуванням суми гарантійного внеску, перерахованого покупцем на рахунок біржі. Продавець виконує свої зобов'язання щодо постачання нафти сирої, газового конденсату і скрапленого газу після надходження коштів від покупця у повному обсязі відповідно до умов договору купівлі-продажу.

З огляду на викладене, умови укладених додаткових угод щодо перенесення терміну оплати на 31 грудня 2015 року з попереднім постачанням нафти суперечать вимогам пункту 51 Порядку № 570, в частині узгодження сторонами зобов'язань поставити нафту сиру до надходження коштів від покупця у повному обсязі, про що зазначено в акті ревізії.

Відповідач зазначає, що жодних дій та заходів щодо позивача не вчинялося, не порушувалися його права, посилається на правомірність висновків, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуваний акт сформований у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання окремих його пунктів протиправними та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

В поданих до суду поясненнях від 28 листопада 2018 року за № 01/01/07/3247 третя особа, ПАТ «Укрнафта», зазначило, що згідно із даними бухгалтерського обліку обліковується дебіторська заборгованість ТзОВ «Новомет» перед ПАТ «Укрнафта» в сумі 135 000 000 грн 00 коп., що підтверджується карткою взаєморозрахунків за період з 01 січня 2015 року по 31 жовтня 2018 року. Крім того, ПАТ «Укрнафта» подано зауваження на акт ревізії від 10 квітня 2017 року №15-21/11, зокрема, щодо висновку, що умови укладених додаткових угод щодо перенесення терміну оплати на 31 грудня 2015 року з попереднім постачанням нафти суперечать вимогам пункту 51 Порядку №570, в частині виконання ПАТ «Укрнафта» своїх зобов'язань з постачання нафти сирої до надходження коштів від покупця в повному обсязі. Проти вказаного висновку товариство заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним. Проте, заперечення ПАТ «Укрнафта» в цій частині відповідачем прийняті не були, оскільки, на думку Держаудитслужби, не спростували суті викладеного в акті ревізії. Враховуючи вищевикладене, ПАТ «Укрнафта» просило прийняти пояснення до уваги та здійснити розгляд справи без участі представника товариства.

Третя особа, товариство з обмеженою відповідальністю «Котлас» (далі - ТзОВ «Котлас»), в судове засідання, призначене на 29 листопада 2018 року, представника не направило, просило справу розглядати без участі представника ТзОВ «Котлас».

В судовому засіданні представник позивача, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача підтримала доводи, наведені у відзиві на позовну заяву. Просила в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи вимоги статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проведено за відсутності представників третіх осіб.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що в період з 06 березня 2017 року 03 квітня 2017 року, на виконання ухвал Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року у справі № 757/11020/17-к, від 22 березня 2017 року № 757/16021/17-к та на підставі направлень на проведення ревізії від 03 березня 2017 року № 276, № 277, головними державними фінансовими інспекторами Дераудитслужби проведена позапланова виїзна ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності у ПАТ «Укрнафта» за період з 01 січня 2012 року по 08 лютого 2017 року, , за результатами якої складено акт ревізії від 10 квітня 2017 року № 15-21/11.

Актом ревізії від 10 квітня 2017 року №15-21/11 Держаудитслужбою виявлено порушення фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укрнафта», зокрема, щодо відносин з ТзОВ «Новомет», встановлено:

- за ТзОВ «Новомет» станом на 28 лютого 2017 року обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 135 000 000 грн 00 коп. (1,3% від загальної дебіторської заборгованості та 100% від попередньої оплати) по всім 3 договорам на загальну суму 135 005 781 грн 00 коп., укладених 2015 року, умовами яких є поставка ПММ товариству до 31 грудня 2018 року за умови попередньої оплати. Протягом періоду з 01 січня 2015 року по 08 лютого 2017 року товариством перераховано ТзОВ «Новомет», в якості попередньої оплати за ПММ на загальну суму 135 000 000 грн 00 коп. та отримано нафтопродуктів на загальну суму 0,00грн»;

- умови укладених додаткових угод щодо перенесення терміну оплати на 31 грудня 2015 року з попереднім постачанням нафти суперечать вимогам пункту 51 Порядку №570, в частині виконання ПАТ «Укрнафта» своїх зобов'язань з постачання нафти сирої до надходження коштів від покупця в повному обсязі.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частинами першою - другою статті 2 Закону № 2939-ХІІ визначено головні завдання органу державного фінансового контролю.

Одним із видів державного фінансового контролю, згідно із частиною першою статті 4 Закону № 2939-ХІІ, є інспектування, яке здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 затверджений Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її територіальними органами (далі - Порядок № 550), який визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Абзацом восьмим пункту 3, пунктом 4 Порядку № 550 встановлено, що позапланова виїзна ревізія - ревізія, яка не передбачена в планах проведення заходів державного фінансового контролю і проводиться за наявності обставин, визначених Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та цього Порядку.

Частиною п'ятою - сьомою, одинадцятою - дванадцятою, чотирнадцятою статті 11 даного Закону визначено, що позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії; 2) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 3) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи; 4) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Національної поліції, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю; 5) у разі, коли вищестоящий орган державного фінансового контролю в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державного фінансового контролю здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державного фінансового контролю, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державного фінансового контролю лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державного фінансового контролю, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду.

Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державного фінансового контролю за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів.

Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.

Посадові особи органу державного фінансового контролю вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку: 1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державного фінансового контролю, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державного фінансового контролю, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державного фінансового контролю, скріпленого печаткою органу державного фінансового контролю; 2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб'єктів господарської діяльності, не віднесених цим Законом до підконтрольних установ, - також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки ПАТ «Укрнафта» слугували ухвала Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року у справі № 757/11020/17-к, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні № 42016000000001293 позапланової виїзної ревізії ПАТ «Укрнафта», проведення якої доручено спеціалістам Державної аудиторської служби України, та від 22 березня 2017 року № 757/16021/17-к, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва про продовження строку позапланової виїзної ревізії у кримінальному провадженні № 42016000000001293 на 5 робочих днів.

Таким чином, перевірка проведена саме на виконання ухвал Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року у справі № 757/11020/17-к, від 22 березня 2017 року № 757/16021/17-к, що відповідає наведеним положенням Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Порядку № 550.

Водночас, перевіряючи доводи позивача на предмет порушення його права оскаржуваними пунктами акту Держаудитслужби від 10 квітня 2017 року №15-21/11 щодо позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у ПАТ «Укрнафта» за період з 01 січня 2012 року по 08 лютого 2017 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конституційний Суд, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Суд вважає, що в даному випадку Держаудитслужбою будь-яких рішень, дій чи бездіяльності, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, не приймалося та не вчинялося.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «Аксу проти Туреччини» [Aksu v. Turkey] пункт 50; «Берден» [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; «Тенасе проти Молдови» [Tгnase v. Moldova]).

Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.

Позивач не навів жодних доказів щодо існування реального негативного впливу безпосередньо на його права та, що відповідач своїм в оскаржуваному акті порушив його права, свободи чи інтереси і що в нього виникло право на звернення до суду за їх захистом.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.

Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 3 524 грн 00 коп. не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.

Керуючись статтями 73-77, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Котлас», до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування висновків, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Повне судове рішення складено 04 грудня 2018 року.