Рішення № 78315360, 29.11.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5898/18

Провадження № 2/210/2347/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" листопада 2018 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» про неустойки та вихідної допомоги при звільненні ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 19.10.2018 року звернулася до суду з вищезгаданим позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь неустойку 9136,11 грн. та вихідну допомогу в розмірі одного середньомісячного заробітку в сумі 3045,37 грн., судові витрати на правову допомогу – 3000,00 грн..

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що з 18.06.2009 р. працювала у Приватному акціонерному товаристві «Криворіжіндустрбуд»,звільнена 10.05.2018 року на підставі ч.6 ст.36 Кодексу законів про працю України. Однак, заборгованість по заробітній платі в сумі 21264,52 грн. виплачена тільки 13.08.2018 року, тому вона просить стягнути середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку та вихідну допомогу в розмірі середньомісячного середнього заробітку, тому звернулася до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Відповідач - ПрАТ «Криворіжіндустрбуд» копію позовної заяви з додатками отримав 08.11.2018 р. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані позивачем в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд приходить до наступних висновків.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 18.06.2009 р. працювала на посаді начальника планово-економічного відділу у ЗАТ«Криворіжіндустрбуд», яке перейменовано у ПАТ «Криворіжіндустрбуд», потім - ПрАТ «Криворіжіндустрбуд», звільнена 10.05.2018 року відповідно ст.36 ч.6 Кодексу законів про працю України ( а.с.5,6).

Щодо підстав звільнення відповідачем зроблено відповідний запис у трудовій книжці позивача, з посиланням на ст.36 ч.6 КЗпП України (а.с. 6 зворот).

Відповідно до ч.6 ст.36 КЗпП України трудовий договір припиняється у зв’язку відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Згідно з довідкою №169 від 11.06.2018 року заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2017 року по травень 2018 року складає 21264,52 грн. (а.с.8), яку позивачу виплачено13.08.2018 року (а.с.10).

Відповідно до ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

У статті 233 КЗпП України передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів: працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша); у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга).

Статтею 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Наказом №67-к від 10.05.2018 р. про припинення трудового договору (контракту) визначено вихідну допомогу в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати (а.с.7).

Позивач ОСОБА_3 звільнилася з посади 10.05.2018 року, однак станом на день ухвалення рішення по справі відповідач не виплатив належну позивачу вихідну допомогу при звільненні, що не спростовано відповідачем.

При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями).

За положеннями абз.3 п.2 вказаного Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п. 8 Порядку).

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно з довідкою №610 від 26.09.2018 р. середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 складає 304,54 грн., заробітна плата за березень 2018 р. – 1742,07 грн., за березень 2018 р. – 4348,68 грн. , кількість робочих днів – 42 (а.с.16).

Отже, середньомісячна заробітна плата складає 3045,37 грн. та підлягає стягненню в рахунок вихідної допомоги при звільненні.

Щодо виплати середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з наступного.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку з положеннями ст.ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідачем затримано виплату заробітної плати при звільненні більш ніж на три місяці ( з 10.05.2018 по 13.08.2018 року).

Згідно з розрахунком позивача, з яким суд погоджується, середній заробіток за час затримки розрахунку складає 9136,11 грн. ( 3045,37х3=9136,11 грн.).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 доведеними, позивач звільнена з підприємства на підставі ч.6 ст.36 КЗпП України, заборгованість по заробітній платі виплачена їй через три місяці після звільнення, що є підставою для виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідна допомога в розмірі одного середньомісячного заробітку їй не виплачена, відповідачем , заявлені нею вимоги, не спростовано, тому суд задовольняє позов.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач просить відшкодувати судові витрати, понесені позивачем: витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду ( ч.1,3 ст.133 ЦПК України).

Частиною 3 ст.138 ЦПК України встановлено, що граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Норма щодо обмеження або граничного розміру компенсації витрат на правничу допомогу ст.137 ЦПК України не передбачена.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу, позивачем надано лише договір про надання правової допомоги від 15.10.2018 р. /а.с.11/,відповідно до якого величина гонорару за правову допомогу на момент підписання договору складає 3000,00 грн.

Таким чином, журнал реєстрації прибуткових і видаткових ордерів за 2018 рік, оформлений належним чином, касову книгу, яка застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі, у відповідності з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637 або будь-якого іншого належного документу, що підтверджує оплату витрат на правову допомогу , суду не надано, тому відсутні підстави для відшкодування витрат на правову допомогу.

Зважаючи на те, що згідно п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має майновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі ст.ст. 115, 116 КЗпП України, ст. ст. 4,5,13,77,121,141,265, 315, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» про неустойки та вихідної допомоги при звільненні – задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖІНДУСТРБУД» (код ЄДРПОУ 01239186, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 10) на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 9136 ( дев’ять тисяч сто тридцять шість) гривень 11 копійок та вихідну допомогу при звільненні в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати – 3045 (три тисячі сорок п’ять) гривень 37 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖІНДУСТРБУД» (код ЄДРПОУ 01239186, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 10) в дохід держави судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири ) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Р. Є. Скотар