Ухвала суду № 78310266, 04.12.2018, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1453/18

Провадження № 1-кс/396/639/18

УХВАЛА

04.12.2018 року Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Гарбуз Ольга Анатоліївна, за участю секретаря судового засідання Пономаренко Р.В., прокурора Новікової О.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2., слідчого Свірщевського Є.Є., розглянувши в приміщенні суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області клопотання старшого слідчого СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, маючого повну загальну середню освіту, одруженого, тимчасово не працюючого, депутата Новоукраїнської районної ради VII скликання, раніше не судимого, по матеріалах досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12018120230000337 від 16.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.166, ч.1 ст.296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2018 року підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.166 КК України ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді взяття під варту строком до 05.11.2018 року.

02.11.2018 року слідчим суддею Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Мольченку О.С. продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.12.2018 року в межах строків досудового розслідування.

04.12.2018 року ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області в даному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 05.02.2019 року.

Досудовим розслідуванням ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України, а саме: злісне невиконання своїх батьківських обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Прокурор, слідчий під час розгляду клопотання підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять достатніх доказів про існування оголошених ризиків. Крім того, підозрюваний має зареєстроване місце проживання, від досудового розслідування не буде ухилятися, а тому просила у клопотанні відмовити, вважає за можливе змінити обраний запобіжний захід та обрати відносно ОСОБА_1 інший захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту, цілодобово.

Підозрюваний під час розглядуклопотання підтримав позицію захисника, вказавши, що буде виконувати всі вказівки досудового розслідування, як і виконував, не має наміру ухилятися від слідстватта обрати інший захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту в тому числі і цілодобово.

Заслухавши прокурора Новікову О.В., слідчого Свірщевського Є.Є., які клопотання підтримали, захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_1, які вважають за можливе застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, цілодобово, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення даного кримінального правопорушення сторона обвинувачення підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 10.08.2018 року (а.к. 7-8), актом обстеження умов проживання від 09.08.2018 року (а.к. 9), протоколами допиту свідків ОСОБА_4 від 10.08.2018 року (а.к. 20), ОСОБА_5 від 14.08.2018 року (а.к. 21-22), ОСОБА_6 від 06.09.2018 року (а.к. 42-45), ОСОБА_7 від 03.09.2018 року (а.к. 46-49), протоколами додаткового допиту свідків ОСОБА_8 від 16.08.2018 року (а.к. 23-24), ОСОБА_9 від 13.11.2018 року (а.к. 25-26), які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, висновком комплексної судової медичної експертизи №74 від 22.11.2018 року (а.к.27-36).

09.10.2018 р. слідчим суддею Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 05.11.2018 року 20.00 година.

02.11.2018 року слідчим суддею Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Мольченку О.С. продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.12.2018 року в межах строків досудового розслідування. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21.11.2018 року ухвалу слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2018р. про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 залишено без зміни.

04.12.2018 року ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області в даному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 05.02.2019 року.

Так, згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строку досудового розслідування. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати двадцяти місяців у кримінальних провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

У відповідності до вимог ст.199 КПК України прокурор, а також слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою може звернутися з клопотанням про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому зазначивши у клопотанні окрім відомостей визначених ст.184 КПК України виклад обставин, які свідчать про те, що ризик не зменшився, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Прокурором під час розгляду клопотання доведено, що підозрюваний при обранні більш м'якого запобіжного заходів зможе ухилятись від досудового розслідування та/або суду, оскільки неодноразово порушував умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11.09.2018 року, що і стало однією з підстав зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою.

Крім того, прокурором частково доведено ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, в частині можливості незаконного впливу на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_6, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, що підтверджується протоколом додаткового допиту свідка від 13.11.2018 року (а.к. 25-26) та протоколом допиту свідка від 06.09.2018 року (а.к. 42-45). Так, при допиті свідок ОСОБА_9 вказав, що ОСОБА_1 намагався чинити протиправний вплив на нього як на посадову особу, представника органу опіки та піклування та свідка у кримінальному провадженні, в тому числі за допомогою третіх осіб. Свідок ОСОБА_6 вказала, що ОСОБА_1 при спілкуванні з нею та шляхом розміщення інформації в інтернет-ресурсах намагався чинити на неї тиск, щоб уникнути відповідальності та погрожував вбивством у зв'язку з виконанням нею своїх громадянських та посадових обов'язків.

При цьому, суд погоджується із стороною захисту, що ризики на які посилається сторона публічного обвинувачення висловленні у формі припущення, так як належних та допустимих доказів, які б свідчили що останній може впливати на малолітнього потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння злочину та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні, стороною обвинувачення не надано. Можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення також не доведено, оскільки підозрюваний раніше не судимий, підозрюється також у вчиненні іншого кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.

Таким чином встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 при обранні менш тяжкого виду запобіжного заходу зможе:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки у санкції статті, передбаченої ст.166 КК України, можливе застосування позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

- впливати на свідків, іншого підозрюваного, як тих, що вже допитані у проваджені і дають викривальні свідчення так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь. Реальність настання вказаного ризику, також пов’язана з тим, що вказані свідки, проживають як в ІНФОРМАЦІЯ_5, де скоєно злочини, так і в с. Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області, де проживає сам підозрюваний.

Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, ніж зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, та не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Крім того, встановлено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Слідчим встановлено, що у ОСОБА_1 немає осіб, яких можливо вважати такими, що заслуговують на довіру, та які зможуть поручитися за виконання останнім покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України, оскільки він посилається на осіб ОСОБА_10, ОСОБА_11, але зазначенні особи не зверталися до суду з відповідними письмовими зобов'язаннями та не встановлено зазначених осіб та які крім того можуть заслуговувати на довіру суду, також під час розгляду клопотання підозрюваний вів себе зухвало, зневажливо, не поважаючи суд та учасників кримінального провадження.

ОСОБА_1 згідно матеріалів клопотання ніде не працює, немає стійких соціальних зв'язків, незважаючи на те що є депутатом Новоукраїнської районної ради, характеризується за місцем проживання в м. Новоукраїнка негативно, за місцем проживання с. Рівне з 12-13 серпня 2018 року посередньо, проживав за рахунок випадкових заробітків, постіного місця роботи не мав, а тому застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту є недоцільним, оскільки виконання обов'язків підозрюваного зумовлено лише за його волі.

Доказів, що останній працював та має доходи стороною захисту не представлено, хоча останні з 29.11.2018 року знали про внесення клопотання до суду, але жодних доказів не вважали за необхідне зібрати та подати до суду. Судом не встановлено обствин, які б перешкоджали за станом здоров'я перебувати підозрюваному під вартою, а сторона захисту не надала суду.

Ризики, встановлені в ході обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 не зменшилися та на даний час продовжують існувати, що виправдовує тримання підозрюваного під вартою до якого застосовувався більш м'який запобіжний захід, але був змінений через порушення підозрюваним..

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, крім наявності підстав, зазначених ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, приймає до уваги наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України, тяжкість покарання, що йому може бути обране у разі доведеності вини, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що крім іншого обгрунтовується висновком комплексної експертизи №74(а.к 27-36) та експерти попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправомірного висновку.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги дотримання розумного строку тримання під вартою, що відповідає загальним положенням щодо розумних строків, викладених у правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості".

У зв'язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявнавний суспільний інтерес в справі, яка набула резонансного розголосу по відноше6нню до дитини, який в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та обґрунтованість клопотання та доцільність продовження строку запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, яке не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Будь-яких інших доказів, які беззаперечно б давали можливість застосувати до ОСОБА_1 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, підозрюваним та захисником не подано суду, судом не встановлено обставин про передачу особи на поруки, так як відповідних клопотань до суду не надходило.

Зазначене свідчить, що продовжують існувати ризики, передбачені пп. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України і для їх запобігання застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.02.2019 року.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченому обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, суд, вважає за доцільне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 183, 194,196,197,199 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обраний ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2018 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України у кримінальному провадженні №12018120230000337 від 16.04.2018 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 01.02.2019 року 20.00 година, в межах строків досудового розслідування.

Розмір застави для підозрюваного ОСОБА_1 визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40540 ( сорок тисяч п'ятсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області - отримувач коштів ГУК у мКиєві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31217205026001, код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки:

- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, а саме із с. Рівне Новоукраїнський район Кіровоградської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 01.02.2019 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя: О. А. Гарбуз