Рішення № 78304432, 04.12.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3408/18

Провадження № 2/639/1537/18

РІШЕННЯ

(Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Труханович В.В. за участю секретаря - Кричевської В.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/3408/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ :

До Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом звернулась ОСОБА_2 та просила ухвалити рішення, на підставі якого позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; змінити розмір аліментів, визначений судом та стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що 24.04.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який було розірвано 18.11.2016 року. Під час шлюбу у подружжя народилась донька, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з позивачкою, знаходиться на її утриманні. Батько дівчини, відповідач у справі, з донькою не спілкується, її життям та станом здоров'я не цікавиться, матеріально не забезпечує.

На думку позивача, оскільки батько самоусунувся від виховання та матеріального забезпечення своєї малолітньої дитини, є підстави для позбавлення його батьківських прав.

Крім того, позивач просить суд збільшити розмір аліментів, які були стягнуті за рішенням суду з відповідача на користь позивача на утримання їх малолітньої доньки, оскільки на теперішній час вказана сума коштів є недостатньою для забезпечення належного рівня життя дитини.

Викладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов ОСОБА_2 підтримав, просив його задовольнити з підстав, які викладені вище, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач по справі ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим, на підставі вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує і позивач.

Представник 3-тьої особи управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся, надав заяву з проханням справу розглянути у його відсутність, при винесенні рішення врахувати інтереси малолітньої дитини.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім*ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров*я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як було встановлено судом сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2016 року. ( а.с. 12)

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4, батьками якої є: батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_2. ( а.с. 10)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.03.2018 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання їх малолітньої доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 31.01.2018 року і до досягнення повнолітнього віку дитини. ( а.с. 13)

Представник позивача зазначив, що після розірвання шлюбу відповідач з донькою не спілкується, її життям та станом здоров'я не цікавиться, матеріально не забезпечує. Починаючи з 2017 року позивач разом з дитиною взяті на облік внутрішньо переміщеної особи та постійно проживають в АДРЕСА_1.

Згідно довідок від 06.07.2017 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1. ( а.с. 11)

З довідки КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка №2» від 21.06.2018 року вбачається, що дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 перебуває під наглядом фахівців поліклініки з листопада 2017 року. За минулий період до фахівців поліклініки дитина зверталась 3 рази у супроводі матері. Рекомендації лікарів мати виконує в повному обсязі. ( а.с. 15)

Згідно характеристики ХЗОШ №28, ОСОБА_4 навчається в даному учбовому закладі з 01.09.2017 року. Вихованням ОСОБА_4 займається мати. Цікавиться навчанням дитини, допомагає досягти успіхів. Відвідує батьківські збори. За часи навчання ОСОБА_4 у школі батько жодного разу не прийшов до школи, не цікавився успіхами дитини. Бітьківські збори не відвідував. ( а.с. 15)

Відповідно до Висновку Департаменту праці та соціальної політики управління служб у справах дітей Харківської міської ради від 17.09.2018 року №599 про доцільність позбавлення батьківських прав, вони вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. ( а.с. 40-41)

У пункті 2 ч.1 ст. 164 СК України зазначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3 роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відтак, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та забезпеченню своєї малолітньої доньки: не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, матеріально не забезпечує, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне позбавити його батьківських прав відносно малолітньої доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, позивач просить суд збільшити розмір аліментів, які були стягнуті за рішенням суду з відповідача на користь позивача на утримання їх малолітньої доньки, оскільки на теперішній час вказана сума коштів є недостатньою для забезпечення належного рівня життя дитини.

Як було зазначено вище, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.03.2018 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання їх малолітньої доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 31.01.2018 року і до досягнення повнолітнього віку дитини. ( а.с. 13)

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Така ж правова позиція викладена у постанові ВСУ від 05.02.2014 при розгляді справи № 143цс13.

Як роз'яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень;

Статтею 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що на виховання дитини позивачкою витрачаються значні кошти. Заробітної плати, яку вона отримує, не достатньо для забезпечення нормального рівня життя дитини. Батько не приймає участі у матеріальному забезпеченні потреб дитини. Докази щодо зміни матеріального чи сімейного стану сторін, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них, відсутні.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи те, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження її позовних вимог в частині зміни розміру аліментів, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволені позову в даній частині.

У зв'язку з тим, що справа доведена до суду з вини відповідача, з нього на підставі вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 164, 165, 166, 182, 183, 184, 192 СК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно малолітньої доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволені іншої частини позову ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт НОМЕР_5, виданий Дружківським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 24.12.2016 року, ІПН НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт НОМЕР_6, виданий Луганським РА УМВС України в Луганській області 13.01.1997 року, ІПН НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

3-тя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 55.

Повний текст рішення складено 04.12.2018 року.

Суддя В.В. Труханович