Рішення № 78304147, 06.11.2018, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1107/18

Провадження № 2/615/513/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання - Антоненко М.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1» до ОСОБА_2 Володяі про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

24.07.2018 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 2105/2006 від 25.07.2006 року в розмірі 9700,42 Доларів США, а також сплачений позивачем судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 25.07.2006 року між АТ «Індустріально-експортний банк» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено Кредитний договір № 2105/2006. Відповідно до 1.1. Кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит в сумі 17500 доларів США, терміном користування до 24.07.2026 року. Цим же пунктом Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язується повертати кредит частинами щомісячно до 15 числа, згідно з викладеним графіком погашення. Згідно пункту 1.2 кредит надавався на споживчі потреби — оплату за нерухоме майно, житловий будинок з надвірними будівлями.

На виконання своїх зобов’язань за Кредитним договором кредитор видав позичальнику кредитні кошти в сумі 17500 дол. США, що підтверджується меморіальним ордером № 2105/2006 від 25.07.2006 р.

21.03.2011 р. згідно рішення Загальних зборів Акціонерів Банку від 20.01.2011 р., ОСОБА_1 змінив своє найменування з ПАТ «Індустріально-експортний банк» на ПАТ «Креді ОСОБА_1» і є його повним правонаступником, що підтверджується п.1.2 Статуту ПАТ «Креді ОСОБА_1» та Свідоцтвом № 795121 про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «Креді ОСОБА_1».

В ході обслуговування кредитного договору - 23.02.2015 р. та 08.04.2015 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Креді ОСОБА_1», що є повним правонаступником АТ «Індустріально-експортний банк», укладено договори про внесення змін та доповнень №1 та №2 відповідно до Кредитного договору № 2105/2006 від 25.07.2006 р.

На даний час позичальник своїх зобов’язань, передбачених ст.ст.526,530 ЦК України за Кредитним договором № 2105/2006 від 25.07.2006 р., не виконує, у встановлений термін згідно графіку погашення кредитних коштів не повертає, тим самим порушує умови п.п.1.1., 2.4., 3.3.8. основного договору та Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 08.04.2015 р.

У відповідності з п.п.3.2.5, 3.2.6, 3.2.7 Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 08.04.2015 р. до Кредитного договору № 2105/2006 від 25.07.2006 року, ОСОБА_1 направляв боржнику листи від 18.10.2017 року та 20.11.2017 року з вимогами погашення прострочених платежів й дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів, штрафів та сплати пені, нарахованої згідно п.5.2 Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 08.04.2015 р. до основного Кредитного договору.

Вимоги Банку про погашення боргу за кредитом у встановлені строки боржником виконані не були.

Як зазначає позивач, в зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 25.07.2018 року має заборгованість на суму 9700,42 доларів США (еквівалентно 254633,65 грн., курс НБУ 26,249754) яка складається із:

-9203,36 доларів США – рахунок строкової заборгованості;

-273,06 доларів США – рахунок простроченої заборгованості;

-78,97 доларів США – рахунок нарахованих відсотків за період 09.06.2018 року по 08.07.2018 року;

-5,26 доларів США – рахунок нарахованих відсотків за період 09.07.2018 року по 10.07.2018 року;

-119,55 доларів США – рахунок прострочених відсотків;

-20,22 доларів США – пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов’язань, заборгованість за договором не погашає, що на думку позивача, є порушенням законних прав ПАТ «Креді ОСОБА_1».

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 03.08.2018 року відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та роз’яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. За змістом клопотання позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням, згідно довідки Укрпошти повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів в порядку, передбаченому ст.ст.279,280 ЦПК України.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.07.2006 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 2105/2006. Відповідно до 1.1. Кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит в сумі 17500 доларів США, терміном користування до 24.07.2026 року, що підтверджується копією заявки на отримання кредиту та анкети на отримання кредиту ОСОБА_2 від 04.07.2006 року. Цим же пунктом Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язується повертати кредит частинами щомісячно до 15 числа, згідно з викладеним графіком погашення. Згідно пункту 1.2 кредит надавався на споживчі потреби — оплату за нерухоме майно, житловий будинок з надвірними будівлями.

На виконання своїх зобов’язань за Кредитним договором кредитор видав позичальнику кредитні кошти в сумі 17500 дол. США, що підтверджується меморіальним ордером № 2105/2006 від 25.07.2006 р.

21.03.2011 р. згідно рішення Загальних зборів Акціонерів Банку від 20.01.2011 р., ОСОБА_1 змінив своє найменування з ПАТ «Індустріально-експортний банк» на ПАТ «Креді ОСОБА_1» і є його повним правонаступником, що підтверджується п.1.2 Статуту ПАТ «Креді ОСОБА_1» та Свідоцтвом № 795121 про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ «Креді ОСОБА_1».

В ході обслуговування кредитного договору - 23.02.2015 р. та 08.04.2015 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Креді ОСОБА_1», що є повним правонаступником АТ «Індустріально-експортний банк», укладено договори про внесення змін та доповнень №1 та №2 відповідно до Кредитного договору № 2105/2006 від 25.07.2006 р.

Відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів, що також передбачено в п.3.2.5. основного Кредитного договору № 2105/2006 від 25.07.2006 р. та Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 08.04.2015 р.

Відповідно до п.п.3.2.6 Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 08.04.2015 р. до Кредитного договору № 2105/2006, ОСОБА_1 має право надіслати позичальнику та/або поручителю вимогу про погашення суми боргу у разі невиконання якої згідно до п.3.2.7 Договору про внесення змін та доповнень № 2 дає право Банку звернути стягнення на предмет застави, а також звернутися із позовом до суду.

У відповідності з п.п.3.2.5, 3.2.6, 3.2.7 Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 08.04.2015 р. до Кредитного договору № 2105/2006 від 25.07.2006 року, ОСОБА_1 направляв боржнику листи від 18.10.2017 року та 20.11.2017 року з вимогами погашення прострочених платежів й дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів, штрафів та сплати пені, нарахованої згідно п.5.2 Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 08.04.2015 р. до основного Кредитного договору.

Відповідно до п.8.7 Договору про внесення змін та доповнень № 2 від 08.04.2015 р. до Кредитного Договору № 2105/2006 від 25.07.2006 року, він діє до остаточного виконання Сторонами своїх зобов’язань.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, а також інших витрат відповідно до умов Договору, у зв’язку з чим станом на 25.07.2018 року має заборгованість на суму 9700,42 доларів США (еквівалентно 254633,65 грн., курс НБУ 26,249754) яка складається із: 9203,36 доларів США – рахунок строкової заборгованості; 273,06 доларів США – рахунок простроченої заборгованості; 78,97 доларів США – рахунок нарахованих відсотків за період 09.06.2018 року по 08.07.2018 року; 5,26 доларів США – рахунок нарахованих відсотків за період 09.07.2018 року по 10.07.2018 року; 119,55 доларів США – рахунок прострочених відсотків; 20,22 доларів США – пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди.

Підстав для звільнення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань за кредитним договором від 25.07.2006 року судом не встановлено.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Цивільні обов’язки згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ст.626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Положеннями ст.ст.638,639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовилися укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 634 ЦК України договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч.1 ст. 610 ЦК України встановлює, що порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ОСОБА_3 Верховного Суду постановою від 04 липня 2018 року (справа №761/12665/14-ц, провадження №14-134 цс 18) вказала, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

Оскільки понесені позивачем судові витрати у справі документально підтверджені, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.263-265, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 Володяі, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1», юридична адреса: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575 (п/р 37397840000001 в ПАТ «Креді ОСОБА_1», МФО 300614) суму заборгованості за кредитним договором № 2105/2006 від 25.07.2006 року в розмірі 9700,42 доларів США, а також судовий збір у сумі 3684,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова