Рішення № 78304104, 04.12.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа №612/321/18

Провадження №2/612/166/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі - головуючого судді Мороза О.І., за участю секретаря судового засідання Коняєвої Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, третя особа: Близнюківська селищна рада Близнюківського району Харківської області,-

В С Т А Н О В И В :

17.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, у зв’язку із відсутністю в ньому понад один рік без поважних причин, посилаючись на наступне.

18 березня 2010 року вона дала дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 у квартирі, яка знаходиться у її приватній власності та розташована за вищевказаною адресою.

Рішенням сесії Близнюківської селищної ради від 16.02.2016 провулок Жовтневий перейменовано на провулок Сонячний.

ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком. За вищевказаною адресою з 2016 року він не проживає. Його особисті речі в домоволодінні відсутні, житлом не користується, комунальні платежі не сплачує.

В порядку ч.5 ст. 279 ЦПК України, з ініціативи суду, сторони про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно судовими повістками про виклик, але в судове засідання не з’явилися.

Відзив на позовну заяву не подано.

Позивач та відповідач надали до суду письмові заяви в яких просять справу розглядати за їх відсутності при цьому позивач позовні вимоги підтримує, а відповідач їх визнає.

Близнюківська селищна рада Близнюківського району Харківської області також надала письмову заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 8 ст. 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, з’ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із наступного.

Так судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, про що свідчить фотокопії їх паспортів(а.с.6).

Із фотокопій договору купівлі продажу від 28.12.2005, витягу з Державного реєстру правочинів від 29.12.2005, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.12.2005 №13162529 вбачається, що власницею квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 є(а.с.9-11).

08.03.2008 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Прізвища після реєстрації шлюбу у подружжя – ОСОБА_2, про що свідчить фотокопія свідоцтва про шлюб(а.с.7).

05 січня 2016 року, заочним рішенням Близнюківського районного суду Харківської області по справі №612/770/15-ц, 2/612/39/16, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище «Панченко»(а.с.8).

Отже власницею спірної квартири є позивачка ОСОБА_1

Із фотокопії домової книги, довідки про склад сім’ї від 15.05.2018, акту обстеження матеріально-побутових умов від 15.05.2018, вбачається, що за адресою АДРЕСА_1, дійсно зареєстрований, але з 2016 року не проживає ОСОБА_1С.(а.с.12-15).

Крім того, факт реєстрації відповідача за вищевказаною адресою підтверджується і інформацією відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання(а.с.30).

Комунальні платежі за цією адресою сплачує позивач, про що свідчать фотокопії договору про користування електричною енергією, договору про надання послуг з газопостачання та фотокопії рахунків про спожиті газ та електричну енергію(а.с.16-21).

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава

гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім'ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).

Право користування житлом набувають члени сім'ї власника житла за фактом набуття статусу члена його сім'ї. Необхідною умовою виникнення зазначеного сервітуту є спільне проживання членів сім'ї з власником житла та ведення спільного господарства.

Відповідно до частини другої статті 64 ЖК Української РСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Частиною четвертою статті 156 ЖК Української РСР визначено, що до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Згідно статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, право на звернення до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням виникає у власника через один рік відсутності особи за зареєстрованим місцем проживання без поважних причин.

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів осіб. Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами ЦК України.

Верховний Суд України в Постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709 цс 16 зазначив, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статті 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.

Отже належними та допустимими доказами позивача вимоги позову про визнання ОСОБА_2, таким що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою, доведені. Відповідач позов визнав повністю, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому позов і підлягає задоволенню.

При поданні позовної заяви судовий збір позивачем сплачений повністю, клопотання про його стягнення із відповідача на свою користь не заявлене, а тому питання про його розподіл не вирішується. Інші судові витрати відсутні.

Керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 64,71,72,156 ЖК УРСР, ст.ст. 16, 319,321,391,405 ЦК України, ст.ст. 4,5,10,12,13,19,23,34,8,141,175,176,211,229,235, ч.2 ст. 247, ст. ст. 258, 259, 265, 268, 280, 282, 354,355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, третя особа - Близнюківська селищна рада Близнюківського району Харківської області, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: пров. Жовтневий (Сонячний) АДРЕСА_3, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою розташованою за адресою: пров. Сонячний (Жовтневий) АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення через Близнюківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с. Степове Близнюківського району Харківської області, НОМЕР_1, виданий 06 травня 2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою:пров. Жовтневний (Сонячний) АДРЕСА_3.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_3, виданий 31 березня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрованого за адресою:пров. Жовтневний (Сонячний) АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою:20901, АДРЕСА_4.

Третя особа: Близнюківська селищна рада Близнюківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04400021, 64800, вул. Свободи, 30, смт. Близнюки Харківської області.

Суддя О.І. Мороз