Рішення № 78299963, 30.11.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1179/18

Провадження № 2/591/1316/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», 3-тя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», 3-тя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і свої вимоги мотивує тим, що 31.01.2017 року за заявою ПАТ КБ «Приватбанк» приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинила виконавчий напис про стягнення з нього грошові кошти у сумі 34882,87 грн. з яких: залишок заборгованості за кредитом – 7240,67грн.; залишок заборгованості за відсотками – 21523,97 грн.; пеня та комісія – 1600 грн.; штраф – 1518,23 грн.; витрати пов’язані із вчиненням виконавчого напису – 3000 грн.. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис нотаріуса не ґрунтується на вимогах Закону та є таким, що не підлягає виконанню з підстав того, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, так як при його вчиненні нотаріус не пересвідчився у безспірності вимог стягувача та не звернув увагу на те, що виконавчий напис вчинений поза межами строку давності, відповідач застосував подвійну відповідальність, зокрема оскаржуваним виконавчим написом стягує і штраф і пеню, а тому Позивач просив суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в письмовій заяві позов підтримав повністю, просить суд позов задоволити, слухати справу у його відсутність.

Відповідач ПАТ Комерційний банк «Приват Банк» про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача ПАТ КБ «Приват Банк» до суду не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить підпис в поштовому повідомленні. Надав відзив у якому проти позовних вимог Позивача заперечив та просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

3-тя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. В судове засідання не з’явилася, надала суду відзив у якому заперечила проти позовних вимог Позивача та просила суд відмовити в задоволені позовних вимог.

12 березня 2018 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми відкрите провадження у справі і призначено до розгляду на 03 травня 2018 року. Слухання справи відкладалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом при розгляді справи встановлено, що 31.01.2017 року за заявою ПАТ КБ «Приват Банк» приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинила виконавчий напис про стягнення з нього грошові кошти у сумі 34882, 87 грн. з яких: залишок заборгованості за кредитом – 7240,67 грн; залишок заборгованості за відсотками – 21523,97 грн.; пеня та комісія – 1600 грн.; штраф – 1518,23 грн.; витрати пов’язані із вчиненням виконавчого напису – 3000 грн..

Підставою для вчинення нотаріусом вказаного виконавчого напису була заява ПАТ КБ «Приват Банк» від 25.01.2017 року до якої долучено кредитний договір який Позивач уклав з банком та розрахунок заборгованості Позивача перед банком.

Стосовно заявлених позовних вимог суд зазначає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного:

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ цього ж Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Згідно п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року для одержання виконавчого напису при стягненні заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно заяви Банку поданої приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про вчинення виконавчого напису додатком до неї має бути оригінал кредитного договору.

Разом з тим до заяви Банку додана Анкета-заява від 09.06.2011року позичальника про приєднання до Умов та Правил надання споживчого кредиту фізичним у ПриватБанку.

Згідно змісту вказаної Анкети-заяви - Договір про надання банківських послуг між Банком та позичальником складається не лише із Анкети-заяви, а й інших документів, таких як: Памятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи.

Однак, ні Памятка клієнта, ні Умови та Правила надання банківських послуг, ні Тарифи, не були приєднані ПАТ КБ «ПриватБанк» до заяви поданої нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Відсутність у нотаріуса оригіналу кредитного договору при вчиненні виконавчого напису свідчить про не підтвердження безспірності вимог Банку, а отже неможливість вчинення виконавчого напису.

Відповідно до заяви на отримання картки, яку надав банк нотаріусу не вбачається, яку саме банківську картку отримав Позивач, а тому нотаріус, вчинивши виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, не мав в своєму розпорядженні відповідного кредитного договору.

У довідці-розрахунку заборгованості банк зазначає загальну суму заборгованості 32382,87 грн., а у виконавчому написі нотаріуса вказана зовсім інша сума 31882,87 грн., а тому нотаріус з власної ініціативи вийшов за межі наданих банком розрахунків та вказав у виконавчому написі іншу суму заборгованості Позивача перед банком.

Ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до виконавчого напису нотаріусом встановлено строк за який проводиться стягнення – п’ять років п’ять місяців дев'ятнадцять днів, а саме з 09.06.2011 року по 28.11.2016 року.

Також відсутні відповідні розрахунки банку та відомості про те, коли отримав кредитні кошти ОСОБА_1, коли здійснив останній платіж та інше.

Суд вважає, що на час звернення банку до нотаріуса сплив строк позовної давності, що є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Таким чином, для вирішення питання щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мають бути встановлені: належність у кредитора права звернення стягнення на предмет застави для задоволення його вимог за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також необхідно встановити наявність (відсутність) обєктивних обставин, коли виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

Крім того, з»ясовуючи питання про строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, необхідно врахувати, що згідно правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу, що не було зроблено банком у своїй заяві до нотаріуса.

Крім цього, при вчинені виконавчого напису нотаріусом не було враховано, що за положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тарифами банку та Умовами та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приватбанк» передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, на підставі виконавчого напису нотаріуса банк стягує з ОСОБА_1І одночасно пеню та штраф, а саме: 1600 грн. – нараховно пені за прострочене зобов’язання та 1518,23 грн. – штрафу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 21.10.2015 року у справі №6-2003цс15, яка є обов’язковою для виконання усіма судами.

За таких підстав, у даному випадку з урахуванням всіх вищенаведених положень, суд приходить до висновку про безпідставність стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса на користь банку одночасно пені та штрафних санкцій.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі №6-887цс 17 та постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надала до своїх пояснень копію висновку науково-правової експертизи з питань визначення нотаріусом під час вчинення виконавчого напису безспірності заборгованості, початку перебігу строку вчинення виконавчого напису та способу і суб’єктивного складу справи щодо його оскарження в суді, виконаного Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України № 126/581 від 12.12.2016 року Вказаний висновок суд не може прийняти до уваги, оскільки він ґрунтується на рішеннях судів, які значно раніше передували постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі №6-887цс 17 та постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, які є обов’язковими для виконання.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, існують достатні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 31 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 34882, 87 грн., а тому суд вважає за необхідне позов задоволити та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 31 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 34882, 87 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16,18, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий написвчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 31.01.2017року за заявою ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі - 34882, 87 грн. з яких: залишок заборгованості за кредитом – 7240,67 грн.; залишок заборгованості за відсотками – 21523,97 грн.; пеня та комісія – 1600 грн.; штраф – 1518,23 грн.; витрати пов’язані із вчиненням виконавчого напису – 3000 грн..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі - 704,80 грн..

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2018 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО