Рішення № 78290218, 26.11.2018, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3876/18

№ 2/688/1205/18

Рішення

іменем України

26 листопада 2018 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

секретаря судового засідання Грицак Г.О.

за участі відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шепетівці цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,

встановив:

26 жовтня 2018 року представник за довіреністю Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08 липня 2016 року близько 15 год. 40 хв. на перехресті вул. Героїв Небесної Сотні та Горького в м. Шепетівці Хмельницької області з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «Chevrolet Aveo SF 69Y» з державним номерним знаком НОМЕР_4 сталася дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача підтверджується постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року. Внаслідок ДТП пошкоджено автомобіль марки «Zaz Daewoo» з номерними знаками НОМЕР_1, що на момент ДТП належав ОСОБА_2 Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу автомобіля марки «Zaz Daewoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, від 08 липня 2016 року вартість матеріального збитку внаслідок його пошкодження у ДТП становить 7173 грн. 13 коп. Зазначена шкода особою винною у ДТП потерпілій особі не відшкодована. На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. "а" п.41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 7173 грн. 13 коп. Просить у відповідності до ст. ст. 1166, 1188, ч.1 ст.1991 ЦК України стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 7 173 грн. 13 коп. страхового відшкодування, 1 300 грн. 00 к. за послуги аварійного комісара, 3490 грн. 60 к. витрат, які поніс позивач у зв'язку з розглядом справи та судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 к.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено її до судового розгляду на 26 листопада 2018 року.

Представник позивача - адвокат Бондар В.Б. в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав. В обґрунтування заперечень зазначив, що не винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Zaz Daewoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, навпаки, винуватцем вказаної пригоди вважає водія даного автомобіля. Зазначив, що був присутній в суді під час проведення підготовчого судового засідання в справі про адміністративне правопорушення, під час розгляду справи по суті не був присутній та не знав про те, що постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.п.ґ п.2.1).

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ».

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст.6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Відповідно до постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року, ОСОБА_1 08 липня 2016 року близько 15 год. 40 хв. на перехресті вулиць Героїв Небесної Сотні та Горького в м. Шепетівка, керуючи автомобілем марки «Chevrolet Aveo SF 69Y», д/н НОМЕР_4, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Zaz Daewoo», д/н НОМЕР_1, в результаті чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст..124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та справу відносно нього провадженням закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача про те, що йому не було відомо про ухвалення щодо нього постанови в справі про адміністративне правопорушення, оскільки такі спростовуються даними оглянутої в судовому засіданні справи про адміністративне правопорушення 3/688/642/16 688/2787/16п щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП. Так, з постанови про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2016 року слідує, що ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні, копія вказаної постанови надіслана йому за місцем проживання 08 грудня 2018 року, що підтверджується супровідним листом та отримана 09 грудня 2016 ороку, про що свідчить підпис «ОСОБА_1» у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Вказана постанова відповідачем не оскаржувалась в апеляційному порядку та набрала законної сили.

Відповідно до частини шостої ст.82 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Zaz Daewoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на час ДТП була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування» згідно полісу № АІ/9237354 від 24 березня 2016 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Chevrolet Aveo SF 69Y», державний номерний знак НОМЕР_4, ОСОБА_1 застрахована не була.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно звіту ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за №5584/4 від 16 серпня 2016 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ автомобіля марки «Zaz Daewoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на 08 липня 2016 року дорівнює без врахування ПДВ на запасні частини та ВТВ 7173 грн. 13 к.

Згідно платіжного доручення №1353рв від 17 лютого 2017 року МТСБУ перерахувало ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 7173 грн. 13 к.

У п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено чіткий перелік випадків, в яких може звернутися страховик після виплати страхового відшкодування з позовом в порядку регресу до страхувальника або водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

У пункті 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Відповідач є інвалідом П групи та не належить до вищевказаної категорії осіб.

Згідно ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, враховуючи, що позивачем було відшкодовано потерпілому завдану відповідачем майнову шкоду відповідно до положень пп. «а» п.41.1 ст.41 Закону, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була забезпечена полісом, відповідач є винуватцем ДТП, повинен нести відповідальність за завдану шкоду, суд вважає, що позов в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 7173 грн.13 к. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 1300 грн. витрат на послуги аварійного комісара, суд вважає, що витрати позивача з оплати послуг аварійного комісара не входять до суми виплаченого позивачем страхового відшкодування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а є витратами, пов'язаними з господарською діяльністю МТСБУ.

Так, положення п.40.3 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає право МТСБУ залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, однак не визначає право на компенсацію вказаних витрат в порядку регресу.

Вирішуючи питання про відшкодуванню витрати на правову допомогу в сумі 3490 грн. 60 к., суд враховує, що витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст.133 ЦПК України належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, і відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами в порядку визначеному ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Звернувшись до суду з даним позовом, представник позивача - адвокат Бондар В.Б. 26 листопада 2018 року подав заяву про розгляд справи за його відсутності, до матеріалів позовної заяви не долучив доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат не є документом, який підтверджує перерахування позивачем визначеної суми на його користь, а також не заявив про подання таких доказів після ухвалення судового рішення, в порядку визначеному ч.8 ст.141 ЦПК України.

Отже вимога про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 3490 грн. 60 к. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1.є інвалідом П групи довічно, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_6.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю ІІ групи, а тому відповідач ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.

У зв'язку із звільненням відповідача від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України такі судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з наведеним позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір в сумі 1497 грн. 70 коп.

На підставі викладеного, ст. ст.993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 81, 141-142, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

суд,-

ухвалив:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_5, паспорт серії НОМЕР_7, виданий Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області 09 серпня 1996 року), на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 7173 (сім тисяч сто сімдесят три) грн. 13 коп. регламентної виплати.

Судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 1497 (одна тисяча чотириста дев'яносто сім) грн. 70 коп. компенсувати за рахунок держави.

Повернути Моторно (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ) 1497 грн. 70 коп., які було сплачено ним, як судовий збір, згідно платіжного доручення №127354724 від 11 вересня 2018 року в АБ «Укргазбанк» м. Київ на рахунок Державного казначейства України (отримувач Шепетівське УК (м.Шепетівка), код 37977740, рахунок №31215206022006, код банку 899998.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строк подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 грудня 2018 року.

Суддя: