Рішення № 78288305, 04.12.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1293/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Губіш О.А.

при секретарі - Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 09 червня 2009 року померла його баба ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої, крім іншого, входить будинковолодіння № 33 по вул.Андріяшиків кут, що в с.Шупарка Борщівського району Тернопільської області. Поряд з тим зазначив, що на спадщину після смерті баби претендує як спадкоємець за заповітом, оскільки ще за життя вона зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого усе своє майно заповіла йому.

Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, та через виявлені розбіжності, а саме згідно свідоцтва про смерть, спадкодавець зазначена як ОСОБА_3, також згідно свідоцтва про смерть, її чоловік – спадкодавець зазначений як ОСОБА_4, тоді як відповідно до повного витягу з ДРАЦСГ щодо актового запису про шлюб, спадкодавці зазначені як ОСОБА_5 та ОСОБА_6, свої спадкові права оформити не може.

А тому, просив суд визнати за ним право власності на будинковолодіння, яке розташоване в с.Шупарка по вул.Андріяшиків кут, 33 Борщівського району Тернопільської області, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3.

В судове засідання сторони не з»явилися. Представник позивача – адвокат ОСОБА_7 подала до суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутності, позовні вимоги задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради – сільський голова ОСОБА_8 подала до суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутності, при цьому зазначила, що позов визнає.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 14 травня 1993 року в с.Шупарка Борщівського району Тернопільської області помер ОСОБА_4, що стверджено копією свідоцтва про смерть серія 1-ИД № 003560, виданим 10 березня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить ? частина житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Шупарка по вул.Андріяшиків кут, 33 Борщівського району Тернопільської області, та яку фактично прийняла його дружина ОСОБА_3, яка проживала разом з ним на день його смерті та вступила в управління спадковим майном, однак спадкових прав на себе не оформила. Наведене підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради №82 від 25 липня 2018 року.

09 червня 2009 року в с.Шупарка Борщівського району Тернопільської області померла ОСОБА_3, що стверджено копією свідоцтва про смерть серія 1-ИД № 086180, виданим 17 червня 2009 року ОСОБА_2 сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

Поряд з тим, встановлено, що за життя померла ОСОБА_3 зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати їй на день смерті, заповіла позивачу ОСОБА_1.

Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 29 липня 2002 року, посвідченого секретарем Шупарської сільської ради Борщівського району, зареєстрованого в реєстрі за № 79.

Після смерті ОСОБА_3, відкрилась спадщина, до складу якої, крім іншого, входить будинковолодіння № 33 по вул. Андріяшиків кут, що в с.Шупарка Борщівського району Тернопільської області, і яку позивач прийняв, подавши 29 жовтня 2009 року заяву до Борщівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, на підставі якої до майна померлої було заведено спадкову справу за №747 від 29 жовтня 2009 року. Крім того, дочка ОСОБА_3 – ОСОБА_9 подала заяву про відмову від прийняття спадщини. 29.04.2010 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, а 20 липня 2018 року позивач звернувся до нотаріальної контори з приводу видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.ОСОБА_1 кут, 33 в с.Шупарка Борщівського району, однак нотаріусом у цьому йому було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно а також через виявлені розбіжності, а саме згідно свідоцтва про смерть, спадкодавець зазначена як ОСОБА_3, також згідно свідоцтва про смерть, її чоловік – спадкодавець зазначений як ОСОБА_4, тоді як відповідно до повного витягу з ДРАЦСГ щодо актового запису про шлюб, спадкодавці зазначені як ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і з цих причин рекомендовано звернутися до суду для визначення належності вказаного нерухомого майна померлій та наступної належності позивачу як спадкоємцеві згідно заповіту. Наведене вбачається з листа Борщівської державної нотаріальної контори №667/02-14 від 20.07.2018 року, а також з матеріалів спадкової справи №747, відкритої до майна померлої ОСОБА_3.

Судом встановлено, що будинковолодіння, в якому проживали померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відносилося до двору робітника, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України “Про власність”) вони та позивач ОСОБА_1 були його членами. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були подружжям та являлися власниками такого кожен ? частини. Наведене стверджено довідками ОСОБА_2 сільської ради №355 від 16.07.2018 року, №№82, 83 від 25.07.2018 року та копіями по господарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1991-1995 роки на ім’я ОСОБА_4. Окрім того встановлено, що після смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_3, яка прийняла спадщину, фактично набула право власності на ціле спірне будинковолодіння.

Що ж стосується розбіжностей у прізвищах спадкодавців у свідоцтвах про їх смерть та Повному витязі з ДРАЦСГ щодо актового запису про шлюб від 20 липня 2018 року за №00020604285, то в судовому засіданні встановлено те, що на території сіл ОСОБА_2 сільської ради, проживала лише одна особа з анкетними даними «Андріяшик Катерина Іванівна» та одна особа з анкетними даними «Андріяшик Михайло Іванович» Особа з анкетними даними «Андріяшек Михайло Іванович» на вказаній території не проживав і не проживає. Особа з анкетними даними «Андріяшек Катерина Іванівна» була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Така народилася 01.01.1939 року, померла 21.03.2017 року.

Згідно виписки з рішення 14 сесії 22 скликання ОСОБА_2 сільської ради №46 від 25.12.1997 року, ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0, 50 га, з них 0, 25 га для обслуговування жилого будинку та 0, 25 га для ведення підсобного господарства.

Судом встановлено, що окрім позивача, інші особи щодо своїх прав на майно померлої не заявляли.

Зазначене випливає з листа Борщівської державної нотаріальної контори №667/02-14 від 20.07.2018 року, а також з матеріалів спадкової справи №747, відкритої до майна померлої ОСОБА_3.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна від 27 квітня 2017 року, наданої ПП Земля Поділля», дійсна вартість будинковолодіння №33 по вул.ОСОБА_3 кут в с.Шупарка Борщівського району становить 410068 грн.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об’ємі.

Виходячи з наведеного вище, на підставі ст.ст. 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителем ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, як за спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_3, яка померла 09 червня 2009 року в с.Шупарка Борщівського району Тернопільської області, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами №33 по вул.ОСОБА_3 кут в с.Шупарка Борщівського району Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча: