Ухвала суду № 78287590, 29.11.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6015/15-ц

У Х В А Л А

29 листопада 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Боровкова Д.О.,

при секретарі Журавльовій А.С.,

представника позивача Червінського І.М.,

представника відповідача (заявника) ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові заяву відповідача ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2017 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

встановив:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду зі заявою, в якій просить відстрочити виконання заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2017 року. Свої вимоги мотивує тим, що вказаним судовим рішенням з нього та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» було стягнуто солідарно 24154,38 доларів США заборгованості за кредитним договором. 26 вересня 2018 року постановою приватного виконавця Маковецького З.В. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання заочного рішення суду. Водночас, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року по справі № 466/8526/14-ц задоволено позов ОСОБА_3 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору № 24/166-07К від 31.10.2007 року - визнано недійсними кредитний договір, прийнято рішення про стягнення з відповідача - ПАТ «Універсал Банк» грошових коштів. Справа перебуває на розгляді Львівського апеляційного суду.

Щодо стягнення заборгованості саме за вищезазначеним кредитним договором - № 24/166-07К від 31.10.2007 року, то відкрито касаційне провадження по справі № 462/6015/15-ц, але з 26 вересня 2018 року здійснюється примусове виконання.

Зважаючи на наступні обставини: перебування на утриманні неповнолітніх дітей та відсутність у відповідачів будь-яких готівкових джерел доходу; значний розмір суми задоволено позову, що у випадку виконання оскаржуваного судового рішення може потягнути за собою скрутне фінансове становище відповідачів; з метою усунення необхідності вирішення у майбутньому процесуального питання повороту виконання судового рішення в разі можливого його скасування; беручи до уваги те, що під час здійснення виконавчих дій до закінчення перегляду рішення в порядку касаційного провадження можуть бути порушено право власності на рухоме та нерухоме майно, на яке накладено арешти постановою приватного виконавця; наявності окремого судового спору між сторонами щодо дійсності кредитного договору у зв'язку з наявними численними порушеннями Закону України «Про захист прав споживачів», вважає передчасним здійснення приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду по справі №462/6015/15-ц. У зв'язку з наведеним, просить заяву задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача заяву підтримала, дала пояснення аналогічні вищенаведеному, просить заяву задовольнити.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи - позивача ПАТ «Універсал Банк» проти задоволення заяви заперечив, пояснивши, що заява є необґрунтованою, оскільки в ній не наведено жодної виняткової причини неможливості сплати коштів за заочним рішенням суду, просить у задоволені заяви відмовити.

Заслухавши представників сторін, оглянувши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2017 року було ухвалено: позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити; стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» 24154,38 доларів США заборгованості за кредитним договором.

23 березня 2018 року постановою апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2017 року - залишено без змін.

03 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрите касаційне провадження у даній цивільній справі та таку витребувано із Залізничного районного суду м. Львова.

17 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду було відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про зупинення виконання заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2017 року та постанови Апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2018 року /а.с.36/.

На час розгляду даної заяви ОСОБА_3 судове рішення у цивільній справі Верховним Судом не ухвалено.

26 вересня 2018 року постановою приватного виконавця Маковецького З.В. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 462/6015/15-ц виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» 24154,38 доларів США заборгованості за кредитним договором /а.с.3/.

26 вересня 2018 року постановою приватного виконавця Маковецького З.В. про арешт коштів боржника було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках заявника ОСОБА_3 в усіх банківських установах /а.с.5/.

Протягом жовтня та листопада 2018 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» у примусовому порядку були стягнуті наступні суми: 52616,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1085 від 11.10.2018 року; 695,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1215 від 15.11.2018 року та 119671,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1241 від 21.11.2018 року /а.с.33-35/.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 на даний час лише частково погасив борг в сумі 24154,38 доларів США, який з нього був стягнутий заочним рішенням суду, при цьому, суд враховує, що останнім у добровільному порядку не було проведено жодного платежу на погашення заборгованості, зокрема, і такого, який би був скерований на зменшення боргу по тілу кредиту в розмірі 18149,71 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу вищевказаних норм ЦПК України слідує, що відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

При цьому скрутне матеріальне становище не завжди має характер особливих та виняткових обставин, а сам по собі матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили.

Зазначена правова позиція повністю узгоджується з позицією, яка міститься у пункті 9 Узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах (постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року № 8).

Суд вважає, що заявник ОСОБА_3, який є фізичною особою підприємцем, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували винятковість причин неможливості сплати коштів за заочним рішенням суду, а можливість настання скрутного матеріального становища відповідачів, зокрема, посилання заявника на відсутність у відповідачів будь-яких готівкових джерел доходів, не може вважатися винятковою обставиною.

Суд вважає некоректним посилання заявника на необхідність вирішення у майбутньому питання повороту виконання судового рішення у разі можливого його скасування, як на виняткову обставину, яка може слугувати підставою для відстрочення, оскільки зазначена обставина може бути підставою для зупинення виконання судового рішення в силу вимог ст. 394 ЦПК України, проте ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання заочного рішення суду від 02 лютого 2017 року.

Також, суд не бере до уваги посилання заявника та його представника на обставини, які були встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2018 року у справі за позов ОСОБА_3 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору № 24/166-07К від 31.10.2007 року, оскільки зазначене рішення не вступило в законну силу.

Враховуючи наведене, суд, взявши до уваги поведінку заявника ОСОБА_3, який у добровільному порядку суму боргу повертати ПАТ «Унівесал Банк» не бажає, приходить до висновку, що заява, з підстав зазначених у ній, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.435 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2017 року - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.

Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Повний текст ухвали складений 04 грудня 2018 року.

Суддя:

Оригінал ухвали.