Рішення № 78285904, 23.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2018 року м. Ужгород№ 807/640/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

позивач: не з'явився ,

представник відповідача: Купар Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 листопада 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 03 грудня 2018 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004281405 від 15.06.2018 року, яким на ФОП ОСОБА_2 накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 гривень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 19 червня 2018 року на її адресу надійшло податкове повідомлення-рішення №0004281405 від 15.06.2018 року, яким на неї накладено адміністративний штраф у розмірі 17000 грн. за порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Дане податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту фактичної перевірки №001371 від 01.06.2018 року. Цим актом встановлено, що згідно баз даних представлених контрольних стрічок РРО у період з 05.04.2016 року по 10.04.2016 року позивач без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями реалізувала алкогольні напої на загальну суму 93,75 грн., що є порушенням ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Позивач не погоджується із вказаним рішенням та просить суд визнати його протиправним та скасувати з огляду на те, що на неї накладено штраф за порушення, вчинене у квітні 2016 року, тобто більше двох років поспіль, а відповідно, відповідач перевищив надані йому повноваження.

Позивач в судове засідання не з'явилась, однак в матеріалах справи міститься заява від представника такої про розгляд справи без їх участі (а.с.51).

Відповідач, скориставшись своїм правом визначеним положеннями КАС України, подав до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2, посилаючись на наступне.

Головним управлінням ДФС у Закарпатській області проведено фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої було складено акт перевірки від 01.06.2018 року №0287/16/17/РРО/НОМЕР_1, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 року №004281405 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 17000,00 грн.

Перевіркою встановлено, що позивач в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснювала підприємницьку діяльність, в т.ч. реалізацію алкогольних напоїв, на підставі виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_2 (терміном дії з 05.04.2015 року по 04.04.2016 року) та НОМЕР_3 (терміном дії з 11.04.2016 року по 10.04.2017 року). Проведеною перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на загальну суму 93,75 грн., а саме в період з 05.04.2016 року по 10.04.2016 року.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, відповідачем встановлено порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині ліцензування діяльності, пов'язаної з роздрібним продажем алкогольних напоїв.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечувала, посилаючись на мотиви, викладені у відзиві, та просила суд відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Згідно з направленнями від 22.05.2018 року за №1419/14-05 та №1420/14-05 головними державними ревізор-інспекторами відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Закарпатській області Мошковим А.В. та Свидою В.В. проведено перевірку дотримання ФОП ОСОБА_2 норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання норм чинного законодавства у сфері трудових відносин (а.с.66-67).

За результатами перевірки було складено акт (довідку) фактичної перевірки №0287/16/17/РРО/НОМЕР_1 від 04.06.2018 року, який підписаний позивачем без зауважень (заперечень) (а.с.54-55).

Під час перевірки встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме коньяку на суму 28,75 грн. та пива на суму 65,00 грн. без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за період з 05.04.2016 року по 10.04.2016 року.

Згідно акту перевірки від 04.06.2018 року встановлено порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В зв'язку із виявленими порушеннями, ГУ ДФС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення №0004281405 від 15.06.2018 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95 (далі Закон № 481/95).

Відповідно до частини 13 статті 15 Закону № 481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з частиною 19 статті 15 Закону №481/95 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Порядок діяльності, пов'язаної з оформленням та видачею ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюється Тимчасовим порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 13.05.1996 року №493 (далі Порядок № 493).

Пункт 23 Порядку №493 зазначає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може провадитися суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відтак, обов'язковою умовою для роздрібної торгівлі тютюновими виробами має бути ліцензія

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються уповноваженими на те Мінекономрозвитку органами у районах, районах у містах Києві та Севастополі, а у містах обласного підпорядкування - виконкомами міських Рад за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності за погодженням з територіальними управліннями Міністерства фінансів терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації у відповідній державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності (п. 26 Порядку № 493).

Пункт 28 Порядку №493 закріплює перелік документів, які подає суб'єкт підприємницької діяльності до відповідних органів для одержання ліцензії, зокрема, заяву на одержання ліцензії за зразком згідно з додатком.

Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається не пізніше ніж через 15 днів від дати реєстрації заяви зазначеними у пункті 26 органами (п. 29 Порядку № 493).

Тобто, податковий орган зобов'язаний видати ліцензію у строк, що не перевищує 15 днів від дати подання заяви із необхідними документами.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем під час перевірки працівникам ГУ ДФС в Закарпатській області було пред'явлено ліцензії НОМЕР_4 строком дії з 05.04.2015 року по 04.04.2016 року та НОМЕР_3 строком дії з 11.04.2016 року по 10.04.2017 року. Згідно баз даних, представлених контрольних стрічок РРО працівниками було встановлено реалізацію алкогольних напоїв з 05.04.2016 року по 10.04.2016 року, а саме в період відсутності ліцензії на реалізацію таких.

Факт реалізації алкогольними напоями без ліцензії у період із 05.04.2016 року по 10.04.2018 року підтверджується матеріалами справи, та не заперечується самим позивачем.

Згідно ст.17 Закону 481/95-ВР, у разі порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Таким чином, оскільки позивач здійснював реалізацію алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, ним було порушено ст.15 Закону №481/95-ВР, що вірно було встановлено посадовими особами ДФС.

Щодо посилань позивача на пропуск відповідачем строку застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, який визначений статтею 250 ГК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В силу приписів п.п.7 п.2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою, яка набрала чинності з 01.01.2011р. в наступній редакції: «Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів».

Відповідно до ст.54.3 Податкового кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, у випадках передбачених вказаною статтею.

В той же час, відповідно до пп. 14.1.39, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.110.1 ст.110 Податкового кодексу України платники податків податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п.113.1 та п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних/фінансових санкцій/штрафів здійснюються у визначеному Кодексом порядку для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Штрафні/фінансові санкції за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у встановлених порядку та у розмірах.

Відповідно до п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, у зв'язку з вищезазначеними нормами законодавства передбачено, що строк застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», регулюється не нормами Господарського кодексу України а нормами Податкового кодексу України.

Відтак, спірне рішення суб'єкта владних повноважень відповідає чинному податковому законодавству, а тому суд дійшов висновку про його правомірність, таке прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову, які не були спростовані позивачем.

За наведеного вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

За правилами статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяЯ.М. Калинич