
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
03 грудня 2018 року м. Ужгород№ 260/1127/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Данча М.І.,
за участю:
позивач - не з'явився
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство юстиції України, відповідач), якою просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність - постанову № 54021385 від 08 жовтня 2018 року Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 807/2168/15 від 04 серпня 2016 року Закарпатського окружного адміністративного суду; 2) Зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати постанову № 54021385 від 08 жовтня 2018 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 807/2168/15 від 04 серпня 2016 року Закарпатського окружного адміністративного суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою відповідача від 08 жовтня 2018 року закінчено виконавче провадження ВП № 54021385 з примусового виконання виконавчого листа № 807/2168/15 від 04 серпня 2016 року Закарпатського окружного адміністративного суду на підставі заяви Центральної військово-лікарської комісії про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження. Вказану постанову вважає протиправною, оскільки боржником у виконавчому провадженні зазначено Міністерство оборони України, то подавати заяву про закінчення виконавчого провадження має виключно вказаний боржник, а не Центральна військово-лікарська комісія. Крім того, рішення суду вважає не виконаним у зв'язку з тим, що ним не отримано протокол-постанову про зміну причинного зв'язку захворювання.
В судове засідання позивач не з'явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи.
У відповідності до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року в адміністративній справі № 807/2168/15 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, а саме: зобов'язано Центральну військово-лікарську комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо зміни причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 пов'язаного із проходженням військової служби та отримання травми в період проходження військової служби з виконанням обов'язків військової служби. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
04 серпня 2016 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 807/2168/15/2016 р.. на виконання вищезазначеної постанови.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року внесено виправлення у виконавчий лист № 807/2168/15 від 04 серпня 2016 року, вказавши боржником Міністерство оборони України.
23 жовтня 2017 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. відкрито виконавче провадження № 54021385 з виконання виконавчого листа № 807/2168/15, виданого 04 серпня 2016 року про зобов'язання Центральну військово-лікарську комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо зміни причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 пов'язаного із проходженням військової служби та отримання травми в період проходження військової служби з виконанням обов'язків військової служби.
25 січня 2018 року Центральна військово-лікарська комісія звернулася до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. із заявою щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження в порядку ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
У вказаній заяві Центральна військово-лікарська комісія зазначила, з моменту ухвалення постанови Закарпатським окружним адміністративним судом ОСОБА_1 не звертався з повторною завою до ЦВЛК та не надавав повторно всі необхідні для виконання рішення суду і постанов виконавчої служби медичні та військово-облікові документи медичним експертам ЦВЛК, які підтверджують отримання ним травми та захворювань. У зав'язку з цим, Центральною військово-лікарською комісією повторно розглянуті заяви, військово-облікові та медичні документи гр. ОСОБА_1, які ним були подані раніше, та у зв'язку з цим, встановлено рішення, яке оформлено у вигляді роз'яснень, оскільки згідно із ч. 2 п. 21.3 Положення "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", у випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, трав або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Конституцією України проголошено принцип обов'язковості судового рішення, що є однією із складових принципу правової визначеності.
Наказом директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України від 31.03.2015 року №13 затверджено Положення про Центральну військово-лікарську комісію (далі - Положення).
Згідно з пунктом 5 вказаного Положення Центральна військово-лікарська комісія не є юридичною особою, правовий статус Центральної військово-лікарської комісії встановлений - без права юридичної особи.
Відповідно до пункту 6 Положення Центральну військово-лікарську комісію очолює голова, який призначається на посаду Міністром оборони України та безпосередньо підпорядковується директору Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України.
Відповідно до абз. 7 п .1.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402 (далі - Положення) основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Таким чином, встановлення причинного зв'язку поранень (контузії) та захворювання у колишніх військовослужбовців встановлюється Центральною військово-лікарською комісією.
Відповідно до п. 2.1. для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
У відповідності до п. 2.3.1 Положення Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується директору Військово-медичного департаменту (далі - ВМД) Міністерства оборони України (п. 2.3.2 Положення).
Разом з тим, Військово-медичний департамент є підпорядкованим структурним підрозділом Міністерства оборони України.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначається Главою 21 Положення.
Відповідно до п. 21.1 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
У відповідності до п. 21.3 Положення причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як вбачається з резолютивної частини постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року Центральну військово-лікарську комісію зобов'язано повторно розглянути заяву позивача щодо зміни причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1, пов'язаного із проходженням військової служби з виконанням обов'язків військової служби.
Вказана резолютивна частина зазначена у виконавчому листі, виданому Закарпатським окружним адміністративним судом 04 серпня 2016 року та у постанові державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про відкриття виконавчого провадження № 54021385.
25 січня 2018 року Центральна військово-лікарська комісія звернулася до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. із заявою щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Із вказаної заяви вбачається, що оскільки позивач з моменту ухвалення постанови Закарпатського окружного адміністративного суду повторно не звертався до комісії із заявою та не надавав необхідні документи, ЦВЛК повторно розглянуті заяви, військово-облікові та медичні документи ОСОБА_1, які ним були подані раніше та позивачу, через відсутність підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм та каліцтв), надано роз'яснення у відповідності до п. 21.3 Положення.
Враховуючи вищенаведене, оскільки встановлення причинного зв'язку поранень (контузії) та захворювання у колишніх військовослужбовців встановлюється Центральною військово-лікарською комісією та оскільки, саме на Центральну військову-лікарську комісію, яка перебуває в структурі Міністерства оборони України, покладено обов'язок повторно розглянути заяву позивача щодо зміни причинного зв'язку захворювання, пов'язаного із проходженням військової служби з виконанням обов'язків військової служби, суд приходить висновку що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року виконана в повному обсязі згідно з виконавчим документом.
Щодо посилань позивача на те, що ним не отримано протокол-постанову про зміну причинного зв'язку захворювання, суд, зазначає, що виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду передбачає саме повторний розгляд заяви про таку заміну, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 п. 21.3 Положення у випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення.
З приводу доводів позивача про те, що подавати заяву про закінчення виконавчого провадження мав виключно боржник, суд зазначає, що ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підстави для закриття провадження та відповідно до п. 9 ч. 1 вказаної статті, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи, повне фактичне виконання Центальною військово-лікарською комісією, яка перебуває в структурі Міністерства оборони України, резолютивної частини постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року, яка зазначена у виконавчому документі, суд приходить висновку про правомірність постанови про закриття виконавчого провадження № 54021385 від 08 жовтня 2018 року та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця про закриття виконавчого провадження прийнята відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Н.Д. Маєцька
Судове рішення № 78285899, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 03.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/1127/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: