Ухвала суду № 78284286, 27.11.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/8395/18

Провадження № 2/185/4206/18

27 листопада 2018 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпрпетровської області Шаповалова І.С., перевіривши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вищевказана позовна заява.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 175, 177 ЦПК України. В той же час, дана позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

В порушення ч. 4ст.177ЦПК України до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Вказаний висновок суду, також, кореспондується із роз'ясненнями наданими у п. 26 Постанови від 17.10.2014№ 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно ст. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацезданих членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З огляду на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо неможливості вчасно у передбачені законом строки сплатити судовий збір за подання позовної заяви, то відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору при подачі позовної заяви.

На підставі ст. 136 ЦПК Україниу задоволені заяви про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Враховуючи те, що даною ухвалою відмовлено у звільненні від сплати судового збору, то на підставі ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,вважаю за необхідне залишити без руху позовну заяву та запропонувати позивачу усунути недоліки, сплативши судовий збір, відповідно до ставки, встановленої в ст.4 Закону України «Про судовий збір» ,а саме у розмірі 7733,02 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у м. Павлограді/м. Павл-д/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37936856, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206004032, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також, слід звернути увагу, що ч. 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, в тому числі, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом(електронним цифровим підписом)посадової особи,уповноваженої на це законом,установчими документами,що відповідає приписам ч. 3 ст. 62 ЦПК України. Проте, жодного документу на підтвердження наявності таких повноважень у підписанта позову - суду не надано.

Так, у порушення п. 3 ч. 3ст.175ЦПК України позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються. Так, що позивачем, у відповідності до п. 3 ч. 3ст.175ЦПК України у позовній заяві має бути зазначено обґрунтований розрахунок, тобто такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди.

Між тим, приєднавши до позовної заяви в якості самостійного додатку документ під назвою «розрахунок заборгованості», замість зазначення саме обґрунтованого розрахунку у позовній заяві, представником позивача складено та підписано позовну заяву, яка не відповідає вимогам щодо змісту позовної заяви.

Суд, також звертає увагу, що згідно вимог ст. 177 ЦПК України, необхідно зробити висновок, що до позовної заяви позивачем мають бути долучені клопотання, заяви, документи, що підтверджують докази сплати/звільнення від судового збору, документи, що підтверджують повноваження представника позивача, а також, докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Однак, долучений до позовної заяви документ під назвою «розрахунок заборгованості» є лише відображенням набору цифр і не може вважатись ОБГРУНТОВАНИМ РОЗРАХУНКОМ, та не може слугувати доказом розміру грошових вимог позивача до відповідача.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: - не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; - відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи.

Також, позовна заява не відповідає вимогам ч.1,5 ст. 177 ЦПК України, оскільки: - позивачем не підтверджено те, що ним додано до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів); - до позовної заяви не додано копій всіх документів, що додаються до неї для відповідача.

В той же час, відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175, 177,185,260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати позивачу строк п’ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя І.С.Шаповалова