Постанова № 7828356, 11.01.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-25331/09/1270

Категорія №2.11.15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 січня 2010 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М.

в присутності представників:

від позивача: Карпинська Л.В., довіреність від 02.10.09, Тараненко О.Г., свідоцтво №822 від 15.03.06;

від відповідача №1: Цуцков І.В., довіреність №26977/10 від 05.08.09;

від відповідача №2: не прибув;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Техніка» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення відшкодування податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Техніка» з адміністративним позовом до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про зобовязання надати висновок про відшкодування ПДВ.

У позовній заяві позивач просив суд зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію надати Відділу державного казначейства України у м. Алчевську висновок про відшкодування Малому приватному виробничо-комерційному підприємству «Техніка» податку на додану вартість за травень 2008 року в сумі 24810,00 грн.

24 листопада 2009 року в судовому засіданні позивач надав уточнену позовну заяву, в якої змінив позовні вимоги і просив суд стягнути з Державного бюджету України належне Малому приватному виробничо-комерційному підприємству «Техніка» відшкодування ПДВ за травень 2008 року в сумі 24810,00 грн. на поточний рахунок МПВКП «Техніка» №2600818824 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007.

24 листопада 2009 року ухвалою суду до участі у справі в якості співвідповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Луганській області.

В обгрунтовання позовних вимог позивач виклав наступне.

24-25 листопада 2008 року Алчевською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку МПВКП «Техніка» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника по декларації за травень 2008 року та відповідно до акту №428/236-24193386 від 25.11.2008 року, складеного за наслідками перевірки, встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2008 року в сумі 24810,00 грн. за господарською операцією постачання товарів від ТОВ «Трансагентство Плюс», постачальником якого, в свою чергу, є ПП «Новостайл». На підставі цих обставин податковий орган дійшов висновку про порушення МПВКП «Техніка» п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні суми бюджетного відшкодування за травень 2008 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити змінені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача №1 Алчевської ОДПІ Луганської області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що сума бюджетного відшкодування за результатами перевірки не була підтверджена у відповідності з наказом ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України про організацію та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ» від 18.08.2006 року №350.

Представник відповідача №2 Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомленій. Через канцелярію суду надійшли заперечення в якому проти адміністративного позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити позивачеві у повному обсязі за необґрунтованістю.

З урахуванням думки учасників, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності співвідповідача Головного управління Державного казначейства України в Луганській області.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання, юридична особа Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Техніка» (надалі МПВКП «Техніка») зареєстроване розпорядженням Виконавчого комітету Алчевської міської ради від 27.08.1996 року №1008, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24193386, адреса місцезнаходження, 94200, Луганська область м. Алчевськ, вул. Леніна, 60/1, знаходиться на обліку платників податків у Алчевській ОДПІ Луганської області з 07.10.1996 року за номером №1235, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №16274226 від 16.01.2003 року.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 24 по 25.11.2008 року спеціалістами Алчевської ОДПІ згідно п.1 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та п.п. 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» проведено документальну невиїзну перевірку МПВКП «Техніка» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за травень 2008 року та складено акт №428/236-24193386 від 25.11.2008 року.

Згідно висновку акту №428/236-24193386 від 25.11.2008 року перевіркою встановлено порушення МПВКП «Техніка» п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за травень 2008 року у сумі 24810,00 грн.

У пункті 2 акту №428/236-24193386 від 25.11.2008 року щодо перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за травень 2008 року вх. від 20.06.2008 року №19340 виявлено, що основним постачальником МПВКП «Техніка» по податковому кредиту за квітень 2008 року є ТОВ «Трансагентство Плюс», що розташоване в м. Алчевську по вул. Гмирі, 12. Сума ПДВ по операціям у квітні складає 32175,00 грн., що складає 91,48% в загальній сумі податкового кредиту за квітень 2008 року, у тому числі по податковій накладній №ТД-00800 від 17.03.2008 року: за лист г/к 10,0мм 1500х6000 ст.3 сп/пс 5 39т на суму 193050,00 грн. у тому числі ПДВ 32175,00 грн.

Відповідно до вимог п.4 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350 в ході проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість МПВКП «Техніка» за травень 2008 року Алчевською ОДПІ було зроблено запити на проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання МПВКП «Техніка».

Згідно отриманих документів Алчевською ОДПІ проведено невиїзну перевірку ТОВ «Трансагентство Плюс» та встановлено, що його постачальником є ПП «Новостайл», яке виписало на адресу ТОВ «Трансагентство Плюс» податкові накладні:

№НВД-0112 від 08.04.2008 року за металопродукцію у тому числі лист г/к 10,0мм 1500х6000 ст.3 сп/пс 5 у кількості 239,762т, у тому числі лист г/к 10,0мм 1500х6000 ст.3 сп/пс 5 18,935т на загальну суму 1353105,95 грн., у тому числі ПДВ 225517,66 грн.;

№НВД0086 від 20.03.2008 року за металопродукцію у тому числі лист г/к 10,0мм 1500х6000 ст.3 сп/пс 5 у кількості 284,131т, у тому числі лист г/к 10,0мм 1500х6000 ст.3 сп/пс 5 27,85т на загальну суму 1398131,75 грн., у тому числі ПДВ 233021,96 грн.

В акті перевірки зазначається, що 05.09.2008 року Алчевською ОДПІ здійснений вихід за юридичною адресою ПП «Новостайл», вказаною в статутних документах, за результатами якого складено акт від 05.09.2008 року №276 про не встановлення місцезнаходження ПП «Новостайл» за юридичною адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Гагарина, 24.

У звязку з цим Алчевська ОДПІ не має можливості здійснити перевірку ПП «Новостайл» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ТОВ «Трансагентство Плюс» та дослідити факт постачання металопродукції до кінцевого споживача МПВКП «Техніка».

Саме з цих підстав Алчевською МДПІ зроблений висновок про порушення МПВКП «Техніка» п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за травень 2008 року на суму 24810,00 грн.

Не погодившись з таким висновком невиїзної документальної перевірки Алчевської ОДПІ, викладеним у акті від 25.11.2008 року №428/236-24193386, директор МПВКП «Техніка» відповідно до п.4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за номером №925/11205, надав заперечення до акта перевірки від 28.11.2008 року вих.№28/11-1.

У результаті розгляду заперечень Алчевська ОДПІ погодилась з запереченнями МПВКП «Техніка» в частині відсутності порушень п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за травень 2008 року на суму 24810,00 грн., про що повідомили підприємство листом №45522/236 від 03.12.2008 року (а.с. 12-13).

Але, згідно листа Алчевської ОДПІ №20671/236 від 19.06.2009 року на адресу МПВКП «Техніка» указується, що з урахуванням вимог наказу ДПА України від 18.08.2005 року №350 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України про організацію та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у Алчевської ОДПІ не має підстав для підтвердження сум заявленого бюджетного відшкодування по декларації за травень 2008 року в частині поставки товарів від ТОВ «Трансагентство Плюс» (а.с. 15).

Проте, з огляду на наявні у справі докази відповідач не обґрунтовано посилається на н аказ ДПА України від 18.08.2006 року №350, як на підставу для не надання висновків до Державного казначейства про відшкодування позивачу сум податку на додану вартість по декларації за травень 2008 року .

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У звязку з цим, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених субєктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що безпосередньо порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначені пунктом 7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.03.1997 року «Про податок на додану вартість».

Пунктом 1.8. ст. 1 Закону №168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, з огляду на наявні у справі докази суд приходить до висновку, що податковим органом були безпідставно порушені законні права та інтереси Позивача з огляду на наступне.

Суд установив, що 12.03.2008 року між МПВКП «Техніка» та ТОВ «Трансагентство Плюс» був укладений договір №23/120308ПД (а.с. 44-45), відповідно до якого ТОВ «Трансагентство Плюс» (Продавець) зобовязалося поставити МПВКП «Техніка» (Покупцеві) металопродукцію, зазначену у специфікаціях додатках до договору, а МПВКП «Техніка» зобовязалося прийняти та сплатити металопродукцію.

Відповідно до видаткових накладних №ТД-0000875 від 20.03.2008 року (а.с. 39), №ТД-0001146 від 08.04.2008 року (а.с. 41) та податкової накладної №ТД-00800 від 17.03.2008 року (а.с.43) ТОВ «Трансагентство Плюс» відвантажило позивачу металопродукцію на загальну суму 193050,00 грн. у тому числі ПДВ 32175,00 грн.

17 березня 2008 року МПВКП «Техніка» здійснило оплату за отриману продукцію в сумі 193050,00 грн. у тому числі ПДВ 32175,00 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 38).

Після отримання у квітні 2008 року від продавця податкової накладної №ТД-00800 позивач відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив суму ПДВ за цією операцією до складу податкового кредиту квітня 2008 року. Загальна сума податкового кредиту за квітень 2008 року склала 35171,67 грн., з якої 32175,00 грн. за вказаною операцією.

За результатами квітня 2008 року у позивача утворилося відємне значення ПДВ, яке відповідно правил, передбачених п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 27121,00 грн. було перенесено до рядка 25.1 податкової декларації травня 2008 року сума яка підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР обумовлено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Вказане кореспондується з нормою пункту 7.1. статті 7 вказаного Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна, яка видана Продавцем - Покупцю є підставою для нарахування сум податкового кредиту.

Суд установив, що наявність податкової накладної №ТД-00800 від 17.03.2008року у Позивача, за якою було визначено суму податкового кредиту за травень 2008 року, було перевірено та підтверджено посадовими особами податкового органу за актом №428/236-24193386 від 25.11.2008 року. Крім того, зазначена податкова накладна надана позивачем як письмовий доказ, оскільки вона в собі містить відомості про обставини, які мають значення для вирішення даної справи.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 Закону №168/97-ВР , така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Суд дійшов до втсновку, що обставини, викладені відповідачем в цьому акті перевірки не можуть бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні з огляду на наступне. ПП «Новостайл» не є безпосереднім постачальником металопродукції для МПВКП «Техніка», а факт непричетності ОСОБА_5 до діяльності ПП «Новостайл» відповідачем не доведено в порядку, передбаченому чинним законодавством. Відповідач не надав суду судового рішення про визнання недійсними установчих документів ПП «Новостайл» чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Крім того, обставина, викладена податковим органом на стор.5 акту перевірки, що державну реєстрацію змін до установчих документів ПП «Новостайл», згідно яких засновником та директором підприємства став ОСОБА_5, проведено 15.09.2008 року, а договір на постачання металопродукції між ТОВ «Трансагентство Плюс» та ПП «Новостайл» укладений, а видаткові і податкові накладні видані ПП «Новстайл» 20.03.2008 року та 08.04.2008 року, тобто значно раніше. Таким чином, перереєстрація ОСОБА_5 ПП «Новостайл» у свою власність та пояснення ОСОБА_5 про непричетність його до діяльності підприємства ніяким чином не впливають на дійсність договору №23/120308ПД від 12.03.2008 року (а.с. 44-45) та виданих на її підставі видаткових накладних та податкової накладної №ТД-0000875 від 20.03.2008 року (а.с. 39), №ТД-0001146 від 08.04.2008 року (а.с. 41) та податкової накладної №ТД-00800 від 17.03.2008року (а.с. 43).

Дана позиція суду підтверджується і п.19 розяснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999 року №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів , повязаних з визнанням угод недійсними», відповідно до якого саме лише визнання судом недійсними установчих документів підприємства , а також прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені такими підприємствами з іншими підприємствами до моменту виключення його з державного реєстру. Тільки визнання недійсними установчих документів субєкта підприємницької діяльності у звязку із здійсненням реєстрації на підставі загубленого документа, що посвідчує особу, або на підставну особу засновника, і тільки за наявності інших обставин, які свідчать про укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави, укладені таким субєктом підприємницької діяльності угоди можуть визнаватися недійсними незалежно від часу їх укладення.

Однак в акті перевірки №428/236-24193386 від 25.11.2008 року про визнання недійсними установчих документів ПП «Новостайл» з підстав їх первинної реєстрації на підставну особу не йдеться. В акті зазначається, що в органах прокуратури ініційовано подання позову про визнання недійсними лише змін до установчих документів ПП «Новостайл» від 15.09.2008 року, які відбулися значно пізніше укладення позивачем договору з ТОВ «Трансагентство Плюс» та її виконання.

До того ж, обєктивно постачання металопродукції ТОВ «Трансагентство Плюс» на адресу ППВКП «Техніка» підтверджується наданими позивачем у судовому засіданні й іншими письмовими доказами, а саме: товарно-транспортною накладною №Р-00000012 від 20.03.2008 року (а.с. 40) та товарно-транспортною накладною від 08.04.2008 року (а.с. 42), які визнаються судом належними доказами і приймаються до уваги.

Таким чином суд установив, що з урахуванням наданих позивачем письмових доказів та документів, а також результатів перевірки, викладених у акті перевірки №428/236-24193386 від 25.11.2008 року, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ППВКП «Техніка», підтверджено наявність суми податку на додану вартість, яка належить відшкодуванню на рахунок платника у банку по деклараціям за травень 2008 року в розмірі 24810,00 грн.

Наказ ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України про організацію та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 18.08.2006 року №350 не може бути підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ, оскільки за своїм змістом він суперечить приписам Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого неможливість проведення перевірки будь-якого з постачальників платника податків не є підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

Підпунктом 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» у підпункті 7.7.10. пункту 7.7. статті 7 визначає, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України та встановлює, що забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом невиконані вимоги підпунктів 7.7.2., 7.7.5., 7.7.6., 7.7.10. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України від 08.06.2001р. № 489/5680, статтями 2, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншим цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 20.12.2000 року, що призвело до ненадходження на розрахунковий рахунок Позивача суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 24810,00 грн. по декларації за травень 2008 року.

Суд не приймає твердження відповідача щодо неможливості підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за травень 2008 року у розмірі 24810,00 грн. у звязку з неможливістю здійснити перевірку ПП «Новостайл» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з ТОВ «Трансагентство Плюс», оскільки позивачем до перевірки податковому органу були надані всі необхідні первинні документи, що підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства за травень 2008 року.

У звязку з цим суд дійшов висновку, що позивач законно і обґрунтовано набув право на бюджетне відшкодування, так як проведеною перевіркою встановлено, що частина відємного значення дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Суд установив, що Алчевська ОДПІ в Луганській області висновок до Головного управління Державного казначейства України в Луганській про підтвердження права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 24810,00 грн. за травень 2008 року не направлявся.

Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що посадові особи органу державної податкової служби зобовязані дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на державну податкову службу функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно статті 48 Бюджетного Кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Пунктом 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 590, встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнення податків, зборів та обовязкових платежів та інші.

Відповідно до п.4.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 02.06.1997 року №209/72 (в редакції наказу ДПА України, Державного казначейства України від 21.05.2001 року №200/86) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за номером №489/5680, передбачено, що у разі ненадання висновку щодо відшкодування ПДВ, повернення сплаченого податку здійснюється за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд вважає, що позивач навів обставини, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством з питань оподаткування щодо наявності у нього права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ за травень 2008 року у сумі 24810,00 грн.

Тому, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Техніка» відшкодування ПДВ за травень 2008 року в сумі 24810,00 грн. на поточний рахунок МПВКП «Техніка» №2600818824 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, відповідають чинному законодавству України з питань оподаткування, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно квитанції №19/25 від 18.08.2009 року позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУДКУ в Луганській області за позовом до Алчевської ОДПІ в сумі 3,40 грн., а також згідно платіжного доручення №836 від 05.11.2009 року судовий збір у сумі 244,70 грн. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Техніка» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення відшкодування податку на додану вартість, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України належне Малому приватному виробничо-комерційному підприємству «Техніка» відшкодування ПДВ за травень 2008 року в сумі 24810,00 грн. на поточний рахунок МПВКП «Техніка» №2600818824 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Техніка» судові витрати у розмірі 248,10 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 15 січня 2010 року.

СУДДЯ: