Ухвала суду № 7828289, 03.02.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Білак С.В.

Головуючий у 1-й інстанції Ковальова Т.І.

Донецький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2010 року справа № 2а-20743/09/1270

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого Білак С.В. суддів

при секретарі

з участю сторін:

представника позивача Сухарьок М.Г., Гаврищук Т.Г.

Павлюковій О.В.

Апанасенко Н.В. розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу

відповідача судовому засіданні

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову

від Луганського окружного адміністративного суду

12 серпня 2009 року по справі № 2а-20743/09 за позовом закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач закрите акціонерне товариство «Луганський патронний завод» звернувся в суд з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 21 січня 2009 року № 0000072360/0 та від 13 лютого 2009 року № 0000072360/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов»язань наступних періодів у розмірі 246917.00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.08.2009р. позовні вимоги були задоволені. Визнані не чинними податкові повідомлення-рішення від 21 січня 2009 року № 0000072360/0 та від 13 лютого 2009 року № 0000072360/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов»язань наступних періодів у розмірі 246917.00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що судом не було застосовано до спірних правовідносин п.1.8 ст.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2, ст..9 Бюджетного кодексу України, не було досліджено наявності надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідна для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Суд зазначених обставин не врахував і не з»ясував наявність чи відсутність надмірної сплати.

Судом не з»ясовано той факт, чи не були спрямовані дії позивача на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер. Вказані факти неможливо перевірити без проведення аналізу результатів перевірок контрагентів позивача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення представника позивача проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що закрите акціонерне товариство «Луганський патронний завод» взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 16.10.2002 р. № 581 та станом на 26.09.2008 року перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

На виконання вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена позапланова виїзна перевірка закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень, червень 2008 року, які виникли за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2008р. по 31.05.2008р., за результатами якої складено акт від 26.09.2008р. № 1262/23-616/32201889, згідно якого не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2008р. на суму 918070.94 грн., що пов»язано з дослідженням ланцюгів постачальників /а.с.16/.

Згідно акту Ленінської МДПІ у м.Луганську від 14.01.2009р. № 18/23-616/32201889 про результати невиїздної документальної перевірки ЗАТ «Луганський патронний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2008р. по 31.05.2008р. за результатами якої встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» чим ЗАТ «Луганський патронний завод» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2008р. на суму 246917 грн. /а.с.21/.

Згідно податкових повідомленнь-рішеннь від 21.01.2009р. № 0000072360/0, від 13.02.2009р. № 0000072360/1, прийнятих Ленінською МДПІ м.Луганська, встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» чим ЗАТ «Луганський патронний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов»язань за червень 2008р. на суму 246917 грн. /а.с.34, 35/.

Матеріалами справи (податковими накладними та платіжними дорученнями) підтверджено фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (послуг) суми податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у розмірі, заявленому до бюджетного відшкодування /а.с.45, 46, 47, 48-63/.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у відповідності із підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок помилковості доводів відповідача щодо не підтвердження надходження сум ПДВ до бюджету за результатами зустрічних перевірок, оскільки право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість не залежить від проведення зустрічних перевірок. Позивачем виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», а тому Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську повинна була надати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.08.2009р. по справі № 2а-20743/09 за позовом закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 03 лютого 2010 року, в повному обсязі складена 08 лютого 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок