Ухвала суду № 78282076, 04.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

04 грудня 2018 р. Справа № 120/4413/18-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області

до: Агрокооперативу "Золота Нива"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області до Агрокооперативу "Золота Нива" про стягнення заборгованості.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору для суб’єкта владних повноважень становить 1,5 ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання даного адміністративного позову для суб’єкта владних повноважень становить 1762,00 грн.

Проте, всупереч вимогам Закону, до матеріалів позовної заяви позивачем доказів щодо сплати судового збору за даний позов не додано.

Одночасно з поданням адміністративного позову, позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначив, що згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI (далі – Закон № 1058-VI) кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) та використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону № 1058-VI забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Крім того, представник позивача вказав, що передбачених кошторисом Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, коштів для сплати судового збору не достатньо.

З урахуванням наведеного, позивач просив звільнити його від сплати судового збору.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, звертаю увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів видно, що вказана позовна заява належить до об’єктів справляння судового збору відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб’єктів, яким згідно з нормами статті 5 вказаного Закону встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні норми містяться також у ст. 133 КАС України.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави, для постановлення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору, ні Законом України «Про судовий збір», ні Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на цільове призначення коштів Пенсійного фонду України та відсутність асигнувань для сплати судового збору.

Разом з тим, відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Тульчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області є бюджетною установою, спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій (здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати страхувальниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Отже, наведене дає підстави для висновку про відсутність, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч.1 ст. 133 КАС України, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене вважаю, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. за наступними реквізитами: УК у м.Вінниці/м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області до Агрокооперативу "Золота Нива" про стягнення заборгованості залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна