Рішення № 78281810, 28.11.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1625/18

Провадження № 2/311/732/2018

28.11.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.,

секретаря судового засідання Листопад В.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представника відповідача Панченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який обґрунтовано наступним.

Позивач вказала, що 28.08.2014 між нею та АТ «Банк Ренесанс Капітал» укладений кредитний договір GР 6728003,за умовами якого банк надав їй кредит в сумі 10 336,00 гривень, строком на 24 місяці, зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії та збитків.

В квітні 2018 року в бухгалтерії за місцем роботи позивача, Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області,вона дізналась, що 13.04.2018 постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області від 29.03.2018 відкрито виконавче провадження № 56080755 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 3190 від 28.11.2017, про звернення стягнення з ОСОБА_4 на користь «ПУМБ» боргу в сумі 13 167,75 грн.

Постановою приватного виконавця від 13.04.2018 звернуто стягнення на доходи, а саме, відрахування 20% усіх видів доходів, що належать до виконання після відрахування податків. Відрахування проводити до виплати загальної суму боргу, яка складає - 14 535, 53 гривень, з яких заборгованість за виконавчим документом - 13 167,75 гривень, основна винагорода приватного виконавця - 1 316,78 гривень та витрати виконавчого провадження - 51,00 гривні.

Позивач вважає, що виконавчий напис № 3190 від 28.11.2017 вчинено з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки, на думку позивача, приватним нотаріусом, яким вчинено виконавчий напис, не перевірено факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості позивача перед відповідачем, яка крім того, не була безспірною.

Окрім цього, розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог.

Позивач зазначає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не пересвідчилась в тому, що ПАТ «ПУМБ» має право вимоги, оскільки він не є стороною в кредитних правовідносинах, які виникли між нею та АТ «Банк Ренесанс Капітал». Позивач не укладала з ПАТ «ПУМБ» жодних договорів та не отримувала від АТ «Банк Ренесанс Капітал» повідомлень про передачу права вимоги у зобов'язанні ПАТ «ПУМБ» з АТ «Банк Ренесанс Капітал», а отже жодних зобов'язань перед ПАТ «ПУМБ» позивач не має.

ОСОБА_4 зазначає, що зі змісту листів, які надходили їй від колекторських компаній «Вердикт Коллекшн» та ТОВ «Кредитекспресс Юкрейн Ел.Ел.Сі» вбачається, що укладений кредитний договір між нею та АТ «Банк Ренесанс Капітал» віднесений в категорію проблемних та перепроданий колекторським компаніям ТОВ «Кредитекспрессс Юкрейн Ел.Ел.Сі» та «Вердикт Коллекшн».

Позивач наголошує, що повідомлень відповідача про наявність заборгованості вона не отримувала.

З огляду на викладене, позивач просила суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. №3190 від 28.11.2017, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПУМБ» боргу в сумі 13 167,75 грн., таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати (а.с. 2-4).

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав наступне.

Між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_4 28.08.2014 підписано пропозицією укласти договір (оферта) про укладення кредитного договору № ОР-6728003, згідно з яким позивачу видано кредит сумі 9 183,04 грн., з яких: 8 566,27 грн. - для рефінансування заборгованості, 616,77 грн. - для оплати договору страхування, строком на 36 місяців, тобто до 28.08.2017, з процентною ставкою у розмірі 9% річних та комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,30%.

Підписана між позивачем та відповідачем пропозиція є договором приєднання і містить усі умови кредитного договору, про що зазначено в п.2.1. У пропозиції вказані усі необхідні умови, які повинен містити кредитний договір: сума, процентна ставка, строки платежів, цільове призначення, реквізити.

19.07.2016 АТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», а останнє є правонаступником усіх прав та зобов'язань АТ «Банк «Ренесанс Капітал».

На баланс відповідача, внаслідок приєднання АТ «Банк Ренесанс Капітал», передано заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором.

Відповідач 15.08.2017 направив позивачу письмову вимогу (повідомлення), у якій повідомив, що відповідач є правонаступником АТ « Банк Ренесанс Капітал» та запропонував погасити заборгованість, яка станом на 15.08.2017 становила 13 110,58 грн. Повідомлення отримана позивачем особисто. Вказана вимога позивачем не виконана, у зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення стягнути заборгованість за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис був вчинений 28.11.2017 Харою Н.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 3190.

Відповідач зазначає, що ним надано нотаріусу усі необхідні документи, передбачені нормативно-правовими актами, які регулюють питання вчинення виконавчих написів, які й підтверджують безспірність заборгованості; докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про виконання зобов'язання за кредитним договором. Подання нотаріусу інших документів для вчинення виконавчого напису законодавством не передбачено. Заборгованість згідно з виконавчим написом стягнута за період з 20.11.2016 до 20.11.2017.

З огляду на викладене, відповідач просив в задоволенні позову відмовити (а.с.41-42).

Позивачем суду надано відповідь на відзив, зміст та доводи якої є аналогічним доводам, вказаним в позовній заяві (а.с. 64).

Інших заяв по суті не надходило.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання відповідач - приватний нотаріус Хара Н.С., не з'явилася, суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Відзив на позовну заяву не надала.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Предметом позову в справі є оспорювання позивачем ОСОБА_4 виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. від 28 листопада 2017 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором в сумі 13 167 грн. 75 коп.

Судом встановлено наступне.

28 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинений виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 3190, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі за текстом - ПАТ «ПУМБ») заборгованості за кредитним договором № GP-6728003 від 28 серпня 2014 року, укладеним ОСОБА_4 та АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», в сумі 13 167 грн. 75 коп. (далі за текстом - виконавчий напис) (а.с. 99).

Згідно виконавчого напису, він вчинений приватним нотаріусом Хара Н.С. на підставі заяви представника ПАТ «ПУМБ» від 21.11.2017 (згідно реєстрації вхідної кореспонденції, отриманої приватним нотаріусом Хара Н.С. 28.11.2017). До вказаної заяви представником стягувача було подано оригінал кредитного договору від 28.08.2014 між АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_4, про отримання останньою кредиту; засвідчена виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; документи стягувача та представника стягувача за довіреністю (статут ПАТ «ПУМБ», наказ від 07 червня 2016 року про прийняття ОСОБА_9 на посаду начальника відділу судового супроводження Управління юридичного стягнення Департаменту стягнення кредитів ПУМБ, Головний офіс м. Київ, витяг з ЄДРПОУ, довіреність від 07.06.2017 на ОСОБА_9, інформаційні довідки з єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей, паспорт на ОСОБА_9) (а.с. 100-113, 114, 115-118, 119-120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127). Крім того, матеріали, на підставі яких вчинено виконавчий напис, містять письмову вимогу (повідомлення) від 22.09.2017 ПАТ «ПУМБ» на адресу ОСОБА_4, в якій відповідач повідомив, що він є правонаступником ПАТ « Банк Ренесанс Капітал» та запропонував погасити заборгованість, яка станом на 22.09.2017 становила 13 167,75 грн. та попереджено ОСОБА_4 про можливість позасудового стягнення заборгованості, в тому числі, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса (а.с. 128-129); згрупований реєстр відправки поштової кореспонденції, згідно якого ОСОБА_4 відправлено поштову кореспонденцію за № 0530015379943 (а.с. 130), скрин-шот сайту УКРПОШТИ з інформацією про відстеження відправлення за № 0530015379943 (а.с. 131-132).

Згідно розрахунку заборгованості станом на 21.11.2017, ОСОБА_4 мала перед відповідачем ПАТ «ПУМБ» заборгованість в загальному розмірі 13 167 грн. 75 коп., яка складалася із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 8 281 грн. 08 коп., простроченої заборгованості за комісією - 3 820 грн. 26 коп., простроченої заборгованості за процентами - 1 066 грн. 41 коп. (а.с. 126). Вказану суму боргу ПАТ «ПУМБ» просив стягнути з ОСОБА_4 шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом (а.с. 125). В подальшому приватним нотаріусом Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПУМБ» вказаної суми боргу в розмірі 13 167 грн. 75 коп. Заборгованість стягнута за період з 20.11.2016 до 20.11.2017 (а.с. 99).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок - в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п.2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України в справі 6-887цс17 від 05липня 2017 року, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Судом встановлено, що вчинення приватним нотаріусом Хара Н.С. 28.11.2017 виконавчого напису, оскарження якого є предметом дійсної справи, вчинено з дотриманням діючого законодавства, а посилання позивача спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, судом встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем подано документи, передбачені п. 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, а саме: а) оригінал кредитного договору між ОСОБА_4 та АТ «Банк Ренесанс Капітал»; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Суд зазначає, що є неспроможними посилання позивача на те, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, не була безспірною, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_4 28.08.2014 укладено кредитний договір № GР-6728003, згідно з яким позивачу видано кредит сумі 9 183,04 грн., з яких: 8 566,27 грн. - для рефінансування заборгованості, 616,77 грн. - для оплати договору страхування, строком на 36 місяців, тобто до 28.08.2017, з процентною ставкою у розмірі 9% річних та комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,30%, що підтверджено копією договору (а.с. 7-11, 127), дійсність якого та умови не оспорювалися позивачем.

19.07.2016 АТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», а останнє є правонаступником усіх прав та зобов'язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал», що підтверджено випискою з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 45) та положеннями діючого законодавства, зокрема, ст..104 ЦК України, за якою, у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичних осіб, права та обов'язки переходять до правонаступників.

З огляду на викладене, на баланс відповідача, автоматично, внаслідок приєднання ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», передано заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором, а отже неспроможним є посилання позивача на те, що ПАТ «ПУМБ» не мало право вимоги до ОСОБА_4, оскільки він не є стороною в кредитних правовідносинах, які виникли між нею та АТ «Банк Ренесанс Капітал».

Спростовуються також посилання позивача не те, що вона не отримувала від АТ «Банк Ренесанс Капітал» повідомлень про передачу права вимоги у зобов'язанні ПАТ «ПУМБ» з АТ «Банк Ренесанс Капітал», оскільки судом встановлено, що борг позивача перед АТ «Банк Ренесанс Капітал» перейшов до ПАТ «ПУМБ» внаслідок припинення АТ «Банк Ренесанс Капітал» шляхом приєднання до ПАТ «ПУМБ», а не внаслідок передачі права вимоги у зобов'язанні від АТ «Банк Ренесанс Капітал» ПАТ «ПУМБ».

Наявність листів на адресу ОСОБА_4 з колекторських компаній ТОВ «Кредитекспрессс Юкрейн Ел.Ел.Сі» та «Вердикт Коллекшн» також не свідчить про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_4 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», оскільки, зі змісту вказаних листів встановлено, що АТ «Банк Ренесанс Капітал» та колекторські компанії ТОВ «Кредитекспрессс Юкрейн Ел.Ел.Сі» та «Вердикт Коллекшн» просять позивача погасити заборгованість за кредитним договором, що свідчить лише про наявність такої заборгованості у ОСОБА_4 та вжиття АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ПАТ «ПУМБ», як правонаступником, певних заходів щодо погашення такої заборгованості в позасудовому порядку та не є свідченням передачі права вимоги у зобов'язанні від АТ «Банк Ренесанс Капітал» іншим особам чи віднесення боргу позивача в категорію проблемних (а.с. 18,20,21,22). Належних та допустимих доказів на підтвердження вищевказаних позивачем обставин ОСОБА_4 суду не надано.

Крім того, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що на момент вчинення виконавчого напису, заборгованість за кредитним договором не була безспірною.

Посилання позивача на те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором зроблено відповідачем одноособово, без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості, є неспроможними, оскільки позивачем не надано суду власного контррозрахунку заборгованості, що унеможливлює перевірку суду посилань позивача. В судовому засіданні позивач підтвердила порушення нею умов кредитного договору та не заперечувала про наявність у неї заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2017 ПАТ «ПУМБ» на адресу ОСОБА_4 направлено письмову вимогу (повідомлення), в якій відповідач повідомив, що він є правонаступником ПАТ « Банк Ренесанс Капітал» та запропонував погасити заборгованість, яка станом на 22.09.2017 становила 13 1167,75 грн. та попереджено ОСОБА_4 про можливість позасудового стягнення заборгованості, в тому числі, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса (а.с. 128-129). Вказане повідомлення отримано особисто ОСОБА_4, що підтверджено згрупованим реєстром відправки поштової кореспонденції, згідно якого ОСОБА_4 відправлено поштову кореспонденцію за № 0530015379943 (а.с. 130), скрин-шотом сайту УКРПОШТИ з інформацією про відстеження відправлення за № 0530015379943, згідно якого вказане відправлення вручено особисто адресату 30 вересня 2017 року (а.с. 131-132). Крім того, суд зазначає, що, звертаючись до суду з позовною заявою, позивачем додано копію вищевказаного листа (повідомлення), що підтверджує факт отримання нею вказаного листа особисто (а.с. 16,17).

Враховуючи, що позивачем отримано повідомлення з інформацією про розмір заборгованості та попередження про можливість позасудового стягнення заборгованості, в тому числі, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, ОСОБА_4 заходів щодо оспорення розміру чи складових заборгованості не вжито, що свідчить про визнання нею вказаної заборгованості та відсутності спору з приводу її розміру. Доказів судового оспорювання розміру заборгованості до вчинення виконавчого напису позивачем суду також не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,12,13,158,265-268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області (згідно п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04 грудня 2018 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко