Ухвала суду № 78281744, 27.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

27 листопада 2018 р. Справа № 120/4239/18-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави,

до Пултівецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - дошкільний навчальний заклад "Сонечко",

про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави до Пултівецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - дошкільний навчальний заклад "Сонечко" про зобов'язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою, та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

В силу пункту 2, частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

В даному випадку позовну заяву підписав заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури Карманчук Л.В., проте, позивач не зазначив відомості визначені п.2, ч.5 ст. 160 КАС України стосовно представника.

Окрім того, частиною четвертою статті 53 КАС України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Разом з тим, як видно із позовної заяви така подана "заступником керівника Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах держави", при цьому, в ній не обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів, саме держави та не вказано орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Також, згідно частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі, прокурор набуває статусу позивача.

Всупереч зазначеному, прокурором не визначено себе позивачем та не вказано орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Відтак, є необхідним обґрунтувати порушення інтересів саме держави та визначити суб'єктний склад позивача, вказавши орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах та /або визначити статус прокурора.

Суд також звертає увагу заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури на позицію Верховного Суду в ухвалі від 19.07.2018 у справі №822/1169/17.

У рішенні зазначено, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах (зокрема, касаційне оскарження судових рішень) можливе за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме повинно бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 ст. 53 КАС України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Суд пояснює, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд врахував, що, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу.

Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно. ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін.

Суд акцентує увагу й на тому, що заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури в позовній заяві визначає в якості "третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору" - дошкільний навчальний заклад "Сонечко", при цьому, не надавши обґрунтованого клопотання про необхідність залучення такої особи до участі у справі.

Так, положеннями статті 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.

Згідно частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, як видно із процитованих норм, сторона має право подати відповідне клопотання/заяву обґрунтувавши та вказавши підстави для залучення третьої особи до участі у справі і зазначити її статус у відповідності до визначень наведених вище, що ним зроблено не було.

Окремо звертаю увагу, що заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури просить вжити заходів з оформлення правовстановлюючі документи на земельну ділянку під будівлями та спорудами ДНЗ "Сонечко", тобто, фактично захищає інтереси останнього, однак, визначає його статус як третьої особи.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави до Пултівецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - дошкільний навчальний заклад "Сонечко" про зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали направити заступнику керівника Вінницької місцевої прокуратури Карманчук Л.В..

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар