Ухвала суду № 78278773, 04.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.12.2018Справа № 910/16036/18

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши заяву Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про забезпечення позову, особи, які можуть отримати статус учасника справи: Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (позивач), Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (відповідач), Відділ примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України (третя особа), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович (третя особа),

В С Т А Н О В И В:

Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - Фірма «Т.М.М.» - ТОВ) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви.

У вказаній заяві Фірма «Т.М.М.» - ТОВ просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №7858 від 20.12.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О., про звернення стягнення на майно: квартиру №111 (сто одинадцять), що складається з шести кімнат, загальною площею 359,3 кв.м., жилою площею 122,60 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, будинок 3 (три); квартиру №114 (сто чотирнадцять), що складається з восьми кімнат, загальною площею 749,90 кв.м., жилою площею 359,90 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, будинок 3 (три); нежитлове приміщення №116, загальною площею 1 414,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, будинок 3 (три); нежитлове приміщення №118, загальною площею 71,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, будинок 3 (три); нежитлове приміщення №123, загальною площею 72,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, будинок 3 (три).

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Як на підставу для забезпечення Фірма «Т.М.М.» - ТОВ вказує на те, що 20.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О., для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором №252-СВ від 04.03.2004, виконавчий напис №7858 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору застави від 21.07.2004, було вчинено без дотримання вимог чинного законодавства, заявник стверджує, що сума заборгованості, згідно виконавчого напису №7858, щодо часткового задоволення вимог АТ «Укрсоцбанк» виключно щодо заборгованості за тілом кредиту (без врахування за відсотками) у розмірі: 14 857 932,43 євро, що станом на 13.11.2017 становить еквівалент 459 147 256,00 грн. не є безспірною.

Також, заявник стверджує про намір подати позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому буде доводити про, те, що сума заборгованості, згідно виконавчого напису №7858, не є безспірною, тобто позов буде містити вимогу немайнового характеру.

Необхідність звернення з відповідною заявою про забезпечення позову обумовлена можливістю передчасної примусової реалізації майна (звернення стягнення на яке здійснено на підставі згаданого виконавчого напису) на прилюдних торгах до закінчення розгляду зазначеного позову.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Оскільки у даному випадку Фірма «Т.М.М.» - ТОВ має намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що: 23.01.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №7858 від 20.12.2017 вчиненого Приватним нотаріусом, яким передбачено звернення стягнення на майно на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову, до подання позовної заяви (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №7858 від 20.12.2017, вчиненого Приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису нотаріуса) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він має намір звернутися до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавчою службою буде примусово реалізовано майно на прилюдних торгах, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Фірми «Т.М.М.» - ТОВ.

Отже, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №7858 від 20.12.2017, вчиненого Приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

З огляду на викладене, з метою запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, а також враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи фактично унеможливити захист його порушених чи оспорюваних прав, суд вважає заяву про забезпечення позову обґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити повністю.

2. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №7858 від 20.12.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем, яким звернено стягнення на нерухоме майно.

3. Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 04.12.2018, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 04.12.2021.

4. Стягувачем за даною ухвалою є - Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вулиця Провіантська, будинок 3; ідентифікаційний код 14073675).

5. Боржником за ухвалою є - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019).

6. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому приписами Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.П. Босий