Рішення № 78278218, 04.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018м. ДніпроСправа № 904/3240/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро

до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, м.Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 55862,31 грн.

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №3198 від 04.04.2018р.

від відповідача: не з»явився

вільний слухач: ОСОБА_2 паспорт АН245727

СУТЬ СПОРУ :

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату і просить суд стягнути 53028,59 грн. - заборгованості по наданим телекомунікаційним послугам за Договором, 2135,59 грн. - пені, 320,69 грн. - інфляційних витрат, 377,44 грн. - 3% річних та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору № 92052 від 07.03.2018 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.09.2018р. Відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд визнати пропущення процесуальних строків подачі відзиву на позов з поважних причин, розглядати справу в загальному позовному провадженні за участю сторін.

Також Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та в позові просить суд відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що Позивач у січні нарахував суму 16 710,28 грн. та в лютому 16 831,74 грн. за послуги, які Відповідачу не надавались, оскільки Договір набирає чинності з дати його підписання тобто з 07.03.2018р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018р. вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.10.2018 року 15 год. 00 хв.

25.09.2018р. Позивач подав відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

11.10.2018р. Позивач подав пояснення та зазначив, враховуючи спеціальний статус Споживача, та те, що строк попереднього Договору закінчився 31.12.2017 року, жодні правові підстави для відключення телекомунікаційних послуг та розірвання договору або здійснення перерахунку в зв'язку з пошкодженням телекомунікаційних мереж та технічних засобів у розумінні п. 11 ч. 1 ст. 32 Закону України “Про телекомунікації”, п. п. 35, 52, 53, 55 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, та п.8.3 договору у Позивача були відсутні, тому Відповідачу надавались телекомунікаційні послуги за січень-лютий 2018 року до укладання Договору №92052 від 07.03.2018 року.

16.10.2018р. представник Відповідача подав пояснення та зазначив, що Відповідачем у лютому місяці поточного року направлялись листи до Позивача щодо перегляду умов договору № 92052 та виключення ліній, а також точок зв'язку, які тривалий час не використовуються в зв'язку із пошкодженням лінії ПАТ “Укртелеком” (вих. №№ 1496 та 1500) до теперішнього часу відповіді не отримано. Позивач фактично не надавав послуги зв'язку Відповідачу, а щомісяця виставляв рахунок-акт за телекомунікаційних послуги без розшифровки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018р. відкладено підготовче засідання на 06.11.2018р.

02.11.2018р. представник Відповідача подав заяву, в якій просить закрити провадження у справі з огляду на те, що ним вжито заходи для мирного врегулювання спору та сплачено 30.10.2018р. заборгованість за телекомунікаційні послуги за січень - травень 2018 року за Договором №92052 від 07.03.2018р. у сумі 53 028,59 грн. платіжним дорученням №1893 від 29.10.2018р.

06.11.2018р. представник Позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути 2 135,59 грн. - пені, 320,69 грн. - інфляційних витрат, 377,44 грн. - 3% річних та судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.12.2018р.

Позивач у судовому засіданні 04.12.2018р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з»явився, засобами електронної пошти 04.12.2018р. направив на адресу суду клопотання про відкладення слухання справи з підстав перебування представника Відповідача ОСОБА_3 на лікарняному та знаходження іншого представника Відповідача ОСОБА_4О у відпустці.

Клопотання Відповідача, суд не задовольняє за наступних підстав.

Відповідно до ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Згідно ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2018 об 11:00 год. Представник Відповідача під особистий підпис був ознайомлений про дату та час розгляду справи по суті.

Оскільки законодавством кількість представників, що можуть представляти інтереси сторін, не обмежено, то не можливість прибуття у судове засідання 2-х представників на яких вказує у клопотанні Відповідач не може бути поважною причиною не явки інших представників Відповідача з відповідними повноваженнями для участі у судовому засіданні на вказану дату та час.

Таким чином, Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо участі у судовому засіданні свого представника без поважних причин.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності представника Відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи наведене, а також закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 2 ст. 195 ГПК України та приймаючи до уваги те, що наслідком чергового відкладення розгляду справи є невиправдане затягування розгляду справи, що не узгоджується, зокрема, з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, господарський суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Відповідача про чергове відкладення розгляду справи.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалася на носій CD-R №1010827МВ20082.

У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2018р. між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» (далі - Укртелеком, Позивач) та Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом (далі - абонент, Відповідач) було укладено договір № 92052 про надання телекомунікаційних послуг споживачам (далі – договір)

Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець зобов’язується у 2018 році надання замовнику послуги телефонного зв’язку та передачі даних, код ДК 021:2015 – 64210000-1 (телекомунікаційні послуги), а також послуги, пов’язані технологічно з телекомунікаційними послугами (далі - Послуги), що визначаються у замовленні послуг та у відповідних додатках до цього договору ,а замовник зобов’язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього Договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком»(далі - Умови Укртелекому, затверджені Виконавцем, та опубліковані на офіційному веб-сайті ПАТ «Укртелеком» http://ukrtelecom.ua)/

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018р., а в частині розрахунків – до повного їх виконання (п. 7.3 Договору).

Згідно з пунктом 1.2 Договору, перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг виконавця визначаються в замовленні послуг та окремих Додатках до цього Договору, що підписуються сторонами і є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що ціна цього Договору становить 92 000,00 грн., у тому числі ПДВ 15 333,33 грн.

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, у період січень - травень 2018 року надав Відповідачу передбачені Договором послуги, вартістю 53 028,59 грн., що підтверджується рахунками-актами за телекомунікаційні послуги (наданих послуг) за кожний розрахунковий період (місяць) (а.с.41-55).

Вищевказані рахунки-акти надсилались Відповідачеві листом № 92052 від 19.06.2018 (а.с.56).

Відповідно до п. 3.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати Замовником після пред'явлення Виконавцем рахунка на оплату послуг (разом з рахунком надається акт здавані приймання наданих послуг) або рахунка-акта на оплату послуг (при цьому рахунок-акт одночасно є актом здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за кожний розрахунковий період.

Згідно п 8.2 Договору, усі документи, на підставі яких виконується Договір (Умови Укртелекому, Додатки, Таблиці, додаткові угоди, акти, листи тощо) є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.5.4 Умов Укртелекому, у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної (кредитної) форми оплати рахунок за телекомунікаційні послуги оплачується Абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом якщо інше не передбачено Договором.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що сторони цього Договору домовилися, що відповідно до ст.631 ЦКУ, умови цього Договору в частині надання послуг застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення і діють з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. включно.

В ході судового розгляду Відповідач подав докази оплати основного боргу у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1893 від 29.10.2018р. на суму 53 028,59 грн.

Відповідач оплату отриманих послуг здійснив з порушенням строку встановленого Договором, внаслідок чого Позивачем нараховано Відповідачу пеню у розмірі 2 135,59 грн., інфляційні втрати у розмірі 320,69 грн. та 3% річних у розмірі 377,44 грн., що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.6.1 та 7.6.2 Умов Укртелекому, у разі невиконання або несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за Договором, Абонент сплачує Укртелекому штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством України ,а у разі затримки оплати за надані Послуги Абонент сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених Послуг, у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

За порушення строків оплати наданих послуг Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 2 135,59 грн. за період з 21.02.2018р. по 05.07.2018р.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, приходить до висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 2 135,59 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 377,44 грн. за період з 21.02.2018р. по 05.07.2018р. та інфляційні втрати за період березень-квітень 2018р. у сумі 320,69 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність розрахунку 3% річних у сумі 377,44 грн. зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено вірно, а тому дані вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат у сумі 320,69 грн. суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак останній є меншим ніж сума яка розрахована судом, а тому дані вимоги підлягають задоволенню в обсязі зазначеному Позивачем.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дніпропетровського обласного військового комісаріату (49006, м. Дніпро, вул. Шмідта,16; код ЄДРПОУ 08353525) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, ОСОБА_5 Шевченко, 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, 26; ідентифікаційний код 25543196) пеню у сумі 2 135,59 грн., 3% річних у розмірі 377,44 грн., інфляційні втрати у сумі 320,69 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

04.12.2018р.

Повне рішення складено 04.12.2018