Ухвала суду № 78274672, 14.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/17197/18

Провадження №: 1-кс/755/6311/18

"14" листопада 2018 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю слідчого Трофімчука М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Трофімчука М.О.про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040010267 від 07.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Боярського П.В. про накладення арешту на майно, у рамках цього провадження,у зв'язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 КПК України при наявності на передумов визначених ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.

Встановлені обставини у ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження

СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві розслідується указане кримінальне провадження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.11 2018 приблизно о 05 год. 20 хв. ОСОБА_4 проходив біля будинку АДРЕСА_3, де виявив, що на 2-му поверсі вищевказаного будинку рама вікна квартири НОМЕР_1 знаходиться у режимі провітрювання. В цей час у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з метою незаконного матеріального збагачення, ОСОБА_4, упевнившись у тому, що його злочинні дії є непомітними для сторонніх осіб, по газовій трубі піднявся до вікна вищевказаної квартири, та використовуючи заздалегідь підготовлені ножиці, шляхом віджиму пошкодив раму вікна, після чого проник до приміщення вищевказаної квартири. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло а саме квартиру АДРЕСА_1, що у м. Києві, ОСОБА_4 обстежив приміщення вищевказаної квартири, де в одній з кімнат виявив належне ОСОБА_5 майно, а саме два ланцюжка з металу жовтого кольору та ланцюжок з металу жовтого кольору з кулоном із металу жовтого кольору, загальною вартістю 2500 гривень 00 копійок, та два наручні годинники марок «Нью-Йоркер» вартістю 800 гривень 00 копійок та марки «Оріент», які поклав до правої кишені куртки, у яку останній був одягнутий. У подальшому, ОСОБА_4, зберігаючи при собі викрадене майно намагався залишити приміщення вищевказаної квартири, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця оскільки, у приміщенні квартири був затриманий працівниками поліції охорони які зреагували на спрацювання сигналізації.

Надалі, ОСОБА_4, був затриманим у порядку ст. 208 КПК України, та під час проведення особистого обшуку в останнього, в період часу з 09 години 15 хвилин до 09 години 30 хвилини, у було вилучено: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4; годинник наручний «НьюЙоркер» з білим ремінцем; годинник «Оріент» з чорним ремінцем; три металевих ланцюжка жовтого кольору та брошка з жовтого металу у вигляді квітки; мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_2; металеві манікюрні ножиці; банківська картка «МоноБанк» № НОМЕР_3; банківська картка «Альфа Банк» НОМЕР_4; дисконтна картка ломбарду «Скарбниця» № НОМЕР_5; договір №833-18028525 від 02.11.18 на ім'я ОСОБА_4; чек №240983 ломбарду «Найкращий»; два чеки «ПриватБанку» на ім'я ОСОБА_4 від 14.09.2018.

Враховуючи, що речі, які були вилучені при обшуку мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, на підставі викладеного та у світлі норм п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, сторона обвинувачення просить накласти арешт на це майно.

Позиція сторін

Слідчий групи слідчих - слідчий Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Трофімчук М.О. усудовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

В свою чергу, ураховуючи норми ст.ст. 22, 26, 172 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання

Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, при накладенні арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності чи відсутності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Тотожного висновку дійшов і апеляційний суд м. Києва в ухвалі від 30.05.2017 у справі №752/4897/17 указавши, що при арешті майна з підстави визначеної п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом та у справі № 757/54015/17-к (ухвала від 11.10.2017), а саме зауваживши, що наявність постанови про визнання майна, на яке орган досудового розслідування просить накласти арешт, речовими доказами у кримінальному провадженні, не встановлює обов'язок слідчого судді або суду у накладенні арешту на вказане майно. При накладенні арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Дана позиція суду апеляційної інстанції ураховується слідчим суддею, у світлі норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою однакового застосування всіма судами кримінального процесуального законодавства та уникнення неоднозначного тлумачення норм права.

При цьому,в силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі щодо надання тимчасового доступу (п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.

Тобто, посилаючись на певну підстав, як дійсну для арешту майна, автор звернення має довести її реальну наявність, у світлі норм ст.ст. 22, 26, 132 КПК України.

У цій ситуації, сторона обвинувачення указує, що вилучене у ОСОБА_4 майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, що є дійсним у відношенні металевих манікюрних ножиць у ракурсі фактичних обставин учинення кримінального правопорушення - крадіжки та способу її учинення відображеного у зверненні.

Разом з тим, слідчий суддя сприймає критично доводи сторони обвинувачення про відповідність критеріям ст. 98 КПК України іншого майна вилученого у ОСОБА_4, так як у цій частині цю обставину заявники просто указують у клопотанні, але не подають слідчому судді докази на підтвердження її дійсності.

ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року указує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

У ході судового розгляду у ракурсі фактичних обставин учинення кримінального правопорушення - крадіжки говорити про відповідність критеріям ст. 98 КПК України наручних годинників, металевих ланцюжків, підстав не має.

Більше того останні виходчи з фабули злочину сформованої автором звернення є майном поетрпілої,я ке валсно у неї було викрадено.

З огляду на, що саме з цієї передумови слідчий суддя уважає за доречне дане клопотання задовольнити частково та накласти арешт на манікюрні ножиці, з метою регламентованою п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, однак у арешті іншого майна відмовити, з огляду на недоведеність відповідності іншого майна критеріям ст. 98 того ж Кодексу.

Також, слідчий суддя, у порядку ч. 3 ст. 173 КПК України, яка регламентує, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна, уважає за доречне указати, стороні обвинувачення на доцільність повернення майна, у арешті якого відмовлено, дійсному володільцю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя постановив:

клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно- манікюрні ножиці, що були вилучені у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 07.11.2018, за адресою: АДРЕСА_2.

В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчогоДніпровського УП ГУ НП в м. Києві Трофімчука М.О., прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Боярського П.В.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: О.В. Бірса