Рішення № 78272605, 03.12.2018, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/2131/18

провадження № 2/632/878/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"03" грудня 2018 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

у складі судді Росоха А.В.

за участю секретаря Венгер В.М., без участі сторін, розглянувши у першому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі судових засідань Первомайського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд –

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом та просить його задовольнити, посилаючись на те, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 24.06.2010 року був укладений договір № б/н, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 6 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

ОСОБА_2 помер 25.11.2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 28.11.2013 року. На час відкриття спадщини він проживав та був зареєстрований разом з ОСОБА_1 за адресою: Харківська область, місто Первомайський, 4 мікрорайонАДРЕСА_1.

Відповідач порушив умови договору, не виконав їх і станом на дату смерті існує заборгованість у сумі – 16988 грн. 98 коп., яку позивач і просить стягнути на свою користь з спадкоємця, а також понесені судові витрати за подання позову до суду.

14 листопада 2018 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження призначено перше судове засідання на 03 грудня 2018 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав відповідь на відзив в якому просив задовольнти позовні вимоги в повному обсязі, з якого вбачається, що позивачем виконані вимоги ст. 1281, 1282 ЦК України, та вважають, що строк позовної давності не пропущений, оскільки він був збільшений до 50 років відповідно до п. 1.1.7.31 умов Договору. Також, одночасно з відповіддю на відзив, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з підготовкою Банком відповіді на Відзив, з підстав визначених ст. 182 ЦПК України. Окрім того, разом з відповіддю на відзив та клопотанням про відкладення розгляду справи надано письмове клопотання про витребування доказів.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, надала суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог оскільки спадщину після померлого вона не приймала і про існування кредиту їй нічого не відомо, окрім того просила суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи по суті відсутні, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим. Відповідь на відзив представником позивача надано, стаття 182 ЦПК України не визначає порядку подання відповіді на відзив. Подання відповіді на відзив регулюється положеннями ст. 199 ЦПК України.

Клопотання представника позивача про витребування доказів, задоволенню не підлягає, оскільки представником позивача не надано доказів неможливості самостійного їх отримання. Посилання на те, що Банком необхідно сплатити кошти за отримання такої інформації, а запит суду є безкоштовним, є хибними та такими, що порушують принцип змагальності сторін в цивільному процесі.

Враховуючи вищезазначене суд розглядає справу за наявними у справі доказами за відсутності сторін у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Достовірно встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 24 червня 2010 року між позивачем по справі та ОСОБА_2 укладено договір б/н, згідно якого він отримав кредит у розмірі 6 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується заявою (а.с. 11)

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 14.06.2011 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, станом на 05.01.2018 року існує заборгованість: 8500,00 грн. – тіло кредиту, 891,82 грн. – заборгованість за відсотками, 306,00 грн. – заборгованість з комісії, 195,40 грн. – заборгованість з пені, загальна заборгованість за кредитом – 9893 грн. 22 коп. Станом на дату смерті заборгованість становить – 7095,76 грн., яка складається з наступного: 6701,55 грн. заборгованість за кредитом; 394,21 грн.- заборгованість за відсотками (а.с.6-8).

При цьому, позивач просить суд стягнути суму заборгованості в розмірі 16988 грн. 98 коп., яка не підтверджена розрахунком ціни позову та необґрунтована.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер 25 листопада 2013 року, що підтверджується копією свідоцтва Серія 1-ВЛ № 419185 (а.с. 39).

Згідно довідки № 214/102-14 від 06.03.2014 року виданої Первомайською державною нотаріальною конторою Харківської області претензія до спадкоємців ОСОБА_2, померлого 25.11.2013 року, зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ 06.03.2014 року під № 183, та долучена до спадкової справи № 74/2014 (а.с.44).

Відповідно до змісту статей 11,15 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільний прав-це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення і реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, а кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у зазначені строки позбавляється права вимоги.

Стаття 1282 ЦК України передбачає, такий обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора: Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Таким чином, з урахуванням положень статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Крім того, оскільки зі смертю боржника відносини між кредитором АТ КБ «ПриватБанк» і боржником кредитного договору ОСОБА_2 припинилися, а його спадкоємці сторонами кредитного договору не були, дані відносини не можуть регулюватися нормами закону, які передбачають загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов'язань, зокрема такі, як стягнення заборгованості за договором кредиту.

Зобов’язання по поверненню кредиту у даному випадку включається до складу спадщини, тому у даному випадку застосовуються не умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи його сплати, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов’язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною 2 цієї статті, а саме: суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, якщо вони відмовилися від одностороннього платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Виходячи з наведених норм матеріального права, оскільки у даному випадку боржник помер і у нього є спадкоємці, то належним способом захисту порушеного права є звернення АТ КБ «ПриватБанк» - кредитора спадкодавця до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину, - про накладення стягнення на спадкове майно, й лише за умови, що спадкоємець відмовився від задоволення вимог кредитора шляхом сплати одноразового платежу, а не з позовом про стягнення заборгованості за кредитом.

Тому заявлений в цій справі позов про стягнення заборгованості відповідно до ст. 16 ЦК України не може вважатися належним способом захисту порушеного права.

У зв’язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1281, ЦК України 141, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355, 356 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення через Первомайський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач - АТ КБ «ПриватБанк», м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.50, МФО 305299, код 14360570 на р/р № 29092829003111.

Відповідач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 4 мікрорайонАДРЕСА_1.

Повний текст рішення складено 03.12.2018 року.

Суддя: ОСОБА_3