Постанова № 78267440, 28.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.

28 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/6054/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018, повний текст складено 25.09.18 по справі № 2040/6054/18

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до товариства з обмеженою відповідальністю " МАСТЕК"

про накладення арешту на кошти платника податків шляхом зупинення видаткових операцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю " МАСТЕК", в якому просив суд: накласти арешт на кошти платника податків шляхом зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Мастек".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018р. відмовлено в задоволенні позову.

Позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у разі не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, такий захід примусу як арешт коштів на рахунку платника податків може бути застосований незалежно від наявності/відсутності у нього податкового боргу, а зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, є способом, у який реалізується арешт безготівкових коштів суб'єкта.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 3324 від 08.05.2018 року та направлення № 4359 від 11.05.2018 фахівцями позивача здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Мастек" з метою проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мастек" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин ТОВ "Пром - юг Трейд" за лютий 2017 року, з ТОВ "Рендал" за вересень 2017 року, з ПП "Телец - Юг" за вересень, жовтень 2017 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів - постачальників, відображення здійснених фінансово господарських операцій у податковій звітності.

У зв'язку з відсутністю на робочому місці 11 травня 2018 року посадових осіб товариства, вручити їм під розписку направлення № 4359 від 11.05.2018 та копію наказу № 3324 від 08.05.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мастек" не надалось можливим, про що складено відповідний акт від 11.05.2018 № 3441/20-40-11-11/37754274.

14 травня 2018 року представником підприємства за довіреністю від 05 травня 2016 року Кутовим Г.І. відмовлено фахівцям позивача в допуску до проведення перевірки, про що складено відповідний акт від 14.05.2018 № 3449/20-40-14-11-11/37754274.

ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення № 31513/10/20-40-14-11-18 від 27.07.2018 року, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна та коштів на рахунках платника податків ТОВ "Мастек".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з моменту застосування рішення позивача від 27.07.2018 року умовного адміністративного арешту майна вже минуло 96 годин, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, а необхідність зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських рахунках з підстав, вказаних позивачем, не підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно положень п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: 94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Як підтверджено матеріалами справи, фактичною підставою для прийняття рішення про накладення умовного адміністративного арешту майна та коштів на рахунку платника податків слугував факт відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення у відношенні нього документальної перевірки.

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Отже, відповідно до вказаної вище норми ПК України контролюючий орган не вправі накладати арешт на кошти на рахунку платника податків.

Згідно п. 94.6 ст. 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках платника податків, шляхом зупинення видаткових операцій.

Колегія суддів зазначає, що саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.05.2018 року у справах №820/2312/17 та №820/4710/16.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та як наслідок, відсутність правових підстав для їх задоволення.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 по справі № 2040/6054/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 03.12.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.І. СтаросудСудді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.М. Яковенко