Постанова № 78267150, 28.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 р. Справа № 816/1745/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Семенівської селищної ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 (суддя А.О. Чеснокова, м. Полтава, повний текст складено 11.09.18) по справі № 816/1745/18

за позовом ОСОБА_1

до Семенівської селищної ради третя особа ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Семенівської селищної ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 в якій просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення 19 сесії Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 22 грудня 2017 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 на території Товстівської сільської ради"; зобов'язати Семенівську селищну раду (об'єднану територіальну громаду) затвердити технічну документацію ОСОБА_1 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 на території Товстівської сільської ради".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення сесії Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області про відмову в затвердженні технічної документації позивача із землеустрою прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, необґрунтовано та упереджено, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення 19 сесії Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 22 грудня 2017 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 на території Товстівської сільської ради".

Зобов'язано Семенівську селищну раду (об'єднану територіальну громаду) затвердити технічну документацію ОСОБА_1 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 на території Товстівської сільської ради".

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням сесії Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 18 червня 2015 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по безоплатній передачі земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,65 га для ведення особистого селянського господарства в межах АДРЕСА_1 /а.с. 41/.

На підставі вказаного рішення ДП "Центр державного земельного кадастру" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) /а.с. 85-98/.

02 жовтня 2015 року Державним реєстратором Відділу Держземагенства у Семенівському районі Полтавської області про земельну ділянку позивача за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,6631 га, приватної форми власності, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 внесено відомості до Державного земельного кадастру /а.с. 49/.

З метою затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивач звернувся до Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

За результатами розгляду поданих позивачем документів рішенням 19 сесії Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 22 грудня 2017 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 на території Товстівської сільської ради" ОСОБА_1 відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером НОМЕР_1 /а.с. 39/.

Не погодившись з правомірністю відмови в затвердженні технічної документації із землеустрою позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з необґрунтованості та протиправності оскаржуваного рішення.

Колегія суддів частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначає, що воно підлягає скасуванню з таких підстав.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з вимогами частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу положень статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

В розумінні вимог статей 81, 116 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Із аналізу наведених положень слідує, що вирішення питань про погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі в межах населеного пункту, віднесено до виключної компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад, про що приймається рішення.

Колегією суддів встановлено, що рішенням двадцять п'ятої сесії Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області від 02 січня 2018 року ухвалено припинити Товстівську сільську раду Семенівського району Полтавської області шляхом приєднання до Семенівскої селищної ради Семенівського району Полтавської області; Семенівську селищну раду Семенівського району Полтавської області вважати правонаступником Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області /а.с. 43/.

За викладених обставин, у 2017 році звернення позивача щодо затвердження технічної документації із землеустрою правомірно винесено на розгляд сесії Товстівської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

В свою чергу, порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, а також повноваження органів виконавчої влади у частині погодження та затвердження проектів землеустрою передбачені статтями 186, 186-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 14 статті 186 Земельного кодексу України, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

За правилами пункту 18 зазначеної статті Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення від 22.12.2017 року, яким позивачу відмовлено у затвердженні технічної документації, прийнято без жодних обґрунтувань, тобто, не зазначено, з яких саме підстав позивачу відмовили у затвердженні технічної документації. У вступній частині рішення містяться лише посилання на загальні норми законодавства, які регулюють діяльність та встановлюють повноваження органу місцевого самоврядування у сфері земельних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення є немотивованим, жодним чином не обґрунтованим, а тому погоджується в цій частині з рішенням суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваного рішення.

З приводу задоволеної позовної вимоги про зобов'язання відповідача затвердити технічну документацію ОСОБА_1 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 на території Товстівської сільської ради" колегія суддів зазначає таке.

Так, статтею 12 Земельного Кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно зі статтею 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Приписами частини 1, 2 статті 118 цього Кодексу встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Колегією суддів встановлено, що позивачем надано відповідачу на затвердження проект землеустрою, однак відповідач своїм рішенням відмовив у його затвердженні.

Колегія суддів прийшла до висновку, що вказане рішення підлягає скасуванню через його необґрунтованість.

Разом з тим, варто зазначити, що до компетенції суду не входить зобов'язання відповідача приймати на сесії будь-яке конкретне рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства України суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції, зокрема, органів місцевого самоврядування. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати рішення неправомірним та скасувати його, а також зобов'язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення, при цьому суд не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Семенівської селищної ради задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 по справі № 816/1745/18 скасувати в частині зобов'язання Семенівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади) затвердити технічну документацію ОСОБА_1 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 на території Товстівської сільської ради".

Прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Семенівську селищну раду (об'єднану територіальну громаду) повторно розглянути питання "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 на території Товстівської сільської ради" та прийняти відповідне рішення з урахуванням рішення суду.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 по справі №816/1745/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 03.12.18.