Постанова № 78264956, 27.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7204/18

Номер справи місцевого суду: 522/404/17

Головуючий у першій інстанції Науменко А.В

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

21.06.2018 року представник позивача адвокат ОСОБА_3 звернулась із заявою про забезпечення позову, просила накласти заборону на відчуження 28/100 частин нежитлових приміщень, загальною площею 3807,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 508219151101) та належать ТОВ «Главбуд Плюс» та просила заборонити суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно 28/100 частин нежитлових приміщень, загальною площею 3807,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 508219151101) та належать ТОВ «Главбуд Плюс».

Для надання пояснень в судове засідання 26.06.2018 року судом було викликано представника позивача. Представником позивача було подано заяву про відкладення, слухання перенесено на 27.06.2018 року.

В судовому засіданні 27.06.2018 року представник позивача обґрунтувало вимоги тим, що предметом позову поданого ОСОБА_2 є стягнення грошових коштів з ТОВ «Главбуд Плюс» в розмірі 2 103 460 гривень 07 коп. відповідно до збільшених позовних вимог (заява про збільшення позовний вимог була подана представником позивача в підготовчому судовому засіданні 13.06.2018 року), при цьому згідно звіту про незалежну оцінку вартості 34/100 частин нежитлових приміщень, загальною площею 3807,6 кв. м. розташованих за адресою АДРЕСА_1 ринкова вартість 34/100 частин нежитлових приміщень на сьогоднішній час складає 2 548 640 грн.

Представник позивача пояснила суду, що співставляючи між собою суму заявлених позовних вимог із вартістю майна на день звернення з заявою, забезпечити подальше виконання рішення суду в разі його прийняття на користь позивача, можливо накладенням заборони на відчуження 28/100 частин нежитлових приміщень, загальною площею 3807,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 508219151101) та належать ТОВ «Главбуд Плюс», а також заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно 28/100 частин нежитлових приміщень, загальною площею 3807,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 508219151101) та належать ТОВ «Главбуд Плюс». Формула розрахунку 7 496 000 грн. (ринкова вартість нежитлових приміщень які належать відповідачу згідно оцінки) / 100 = 74 960 грн. (вартість 1/100 частини нежитлових приміщень); 2 103 460,07 грн. (позовні вимоги) / 74 960 грн. (вартість 1/100 частини нежитлових приміщень) = 28,06. Тобто, відповідно до розрахунків 28/100 частин нежитлових приміщень, станом на сьогоднішній день коштують 2 103 460,07 грн., що є ціною позову.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 також надала суду пояснення, щодо забезпечення позову, яке було застосовано раніше іншим складом суду у даній справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 2 липня 2018 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» про стягнення грошових коштів - задоволено, заборонено відчуження 28/100 нежитлових приміщень, загальною площею 3807,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 508219151101) та належать ТОВ «Главбуд Плюс», заборонено суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовне 28/100 частин нежитлових приміщень, загальною площею 3807,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 508219151101) та належать ТОВ -Главбуд Плюс».

Вважаючи ухвалу суду незаконною Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 2 липня 2018 року та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до с. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що 12.09.2017 року Приморським районним судом м.Одеси була вперше прийнята ухвала про забезпечення позову по справі №522/404/17 якою суд клопотання позивача задовольнив, наклавши на нежитлові приміщення арешт в межах суми позову. Вказана ухвала суду була оскаржена відповідачем до апеляційного суду.

14.12.2017 року апеляційним судом Одеської області була прийнята ухвала, якою суд скасував ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2017 року про забезпечення позову та передав питання про забезпечення позову до суду першої інстанції на новий розгляд.

12.02.2018 року суддею Приморського районного суду м. Одеси було прийнято ухвалу про забезпечення позову, накладено арешт на 28/100 часток нежитлових приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_1, належних ТОВ «Главбуд Плюс», в межах суми заявлених вимог 2 103 460, 07 грн.

10.05.2018 року апеляційним судом було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу відповідача було задоволено., ухвалу суду першої інстанції скасовано, в задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 28/100 частини нежитлових приміщень загальною площею 3807,6 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 508219151101), належних ТОВ «Главбуд Плюс», в межах суми стягнення 1478505,54 грн. відмовлено.

Підставами для скасування ухвали про забезпечення позову апеляційний суд зазначив те, що 12.02.2018 року ОСОБА_2 подано пояснення до заяви про забезпечення позову, за змістом якою було змінено ціну позову з 1478505,54 грн. на 2 103 460, 07 грн. та зазначенням того, що зміна ціни позову складає 28/100 часток нежитлового приміщення. при цьому , як зазначив суд апеляційної інстанції подання зазначених пояснень непередбачено ст. 10 ЦПК.

Також судом апеляційної інстанції зазначається, що висновок суду щодо забезпечення позову в межах ціни позову 2 103 460, 07 грн. є неправильним, так як заяву про забезпечення позову подано із зазначенням ціни позову 1 478 505, 54 грн. Суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі зазначив про те, що накладення арешту на 28/100 часток нежитлового приміщень унеможливлює виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Також, апеляційною інстанцією було вказано на обов'язковість зазначення в заяві про забезпечення позову пропозицій заявника, щодо зустрічного забезпечення.

Однак на думку представника позивача - адвоката ОСОБА_3 апеляційною інстанцією не враховано, що зустрічне забезпечення застосовується для забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч.1. ст. 154 ЦПК). при цьому при обраному виді забезпечення позову будь які збитки зі сторони відповідача відсутні оскільки відсутня заборона на використання об'єкту нерухомості який йому належить.

Відповідно до положень ст.154 ЦПК України суд може вимагати від позивача зустрічного забезпечення позову тільки у випадках передбачених положеннями ч.3 вказаної статті, а саме 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Виходячи з матеріалів справи, перелічені обставини у позивача відсутні, жодних доказів не надано, зверень зі сторони відповідача до суду не надходило. При цьому відповідно до положень вказаної статті (ч.6) відповідач має право звернутись до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення.

В судовому засіданні від 02.07.2018 року представник позивача надала суду копію паспорту позивача ОСОБА_2, із якою виходить, що позивач ОСОБА_2 має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання на території України.

Такжом представник позивача надала суду довідку с ПАТ «Приват Банк» згідно якої позивач ОСОБА_2 відповідно до угоди від 25.05.2016 року має рахунок у вказаному банку та станом на 02.07.2018 року залишок на рахунку складає 107 110, 52 грн.

З огляду на наведене, суд обґрунтовано дійшов висновку, що підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні так як позивач має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання на території України, суду надані докази того, що майновий стан позивача достатній для того, щоб відшкодувати збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Крім того, правильною є позиція суду, що забезпечення у вигляді накладення заборони на відчуження враховує інтереси не тільки позивача, а й відповідача оскільки не обмежує можливості ТОВ «Главбуд Плюс» користуватися та володіти власним майном.

При застосуванні вказаного забезпечення позову відсутні порушення прав відповідача та як наслідок відсутні підстави для зустрічного забезпечення оскільки вони застосовуються для забезпечення відшкодування збитків, які в даному випадку не вбачаються по справі.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що питання забезпечення позову вже було предметом розгляду суду першої інстанції, та відповідна ухвала була скасована судом апеляційної інстанції; на те, що в оскаржуваній ухвалі судом не було наведено підстав забезпечення позову; на неправильну оцінку судом доказів наданих у процесі розгляду справи як на підстави для скасування оскаржуваної ухвали є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 2 липня 2018 року- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.11.2018 року.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький