Ухвала суду № 78264943, 28.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6749/18

Номер справи місцевого суду: 522/4690/17

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

за участю секретаря Ковязіної А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2018 року (суддя Шенцева О.П.),

встановив:

У березні 2017 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з вказаним позовом про витребування у ОСОБА_2 на користь Одеської міської ради земельної ділянки загальною площею 0,1 га, вартістю 4 379 870 грн, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2007 року за ОСОБА_4 визнано право власності на спірну земельну ділянку.

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

За договором купівлі-продажу від 30 березня 2007 року спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2, яка отримала державний акт на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2009 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2007 року за заявою першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами було скасовано.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2009 року позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Крім того, зазначено, що Одеська міська рада як розпорядник земель комунальної власності не приймала жодного рішення щодо передачі ОСОБА_2 спірної земельної ділянки.

Факт порушення права комунальної власності на земельну ділянкузагальною площею 0,1 га, вартістю 4379870 грн, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, встановлений органами прокуратури у 2016 році.

Вказані обставини стали підставою для звернення заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до суду із відповідним позовом.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2018 року позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь Одеської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,1 га, вартістю 4379870 грн, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер:НОМЕР_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовзаступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської про витребування майна від відповідача на підставі ст. 388 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що Одеська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо передачі або продажу ОСОБА_4 та/або ОСОБА_2 спірної земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2007 року, на підставі якого ОСОБА_4 набула право власності на спірну земельну ділянку, скасовано, що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника - територіальної громади міста з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2 В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Основними доводами апеляційної скарги є посилання на те, що прокуратурою був порушений строк позовної давності звернення до суду, тому правових підстав для задоволення позову з підстав передбачених ст. 388 ЦК України не має.

На апеляційну скаргу Одеською міською радою та прокуратурою Одеської області надано відзиви, яким заперечують проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що положення законодавства про позовну давність до позовних вимог про витребування майна у порядку ст. 388 ЦК України не застосовуються, та таке право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Крім того, зазначено, що факт порушення права комунальної власності на земельну ділянкузагальною площею 0,1 га, вартістю 4379870 грн, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, встановлений органами прокуратури у 2016 році.

В судовому засіданні представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3з посиланням на п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК Українибуло заявлено клопотання про зупинення провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2018 року до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №522/2201/15-ц, оскільки прокуратурою Одеської області порушено строк позовної давності, на теперішній час триває розгляд Великої Палати Верховного Суду аналогічної справи, висновки за розглядом якої матимуть преюдиціальне значення для розгляду цієї справи.

Вислухавши думку представника ОСОБА_2, яка підтримала заявлене клопотання, прокурора та представника Одеської міської ради, які заперечували проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить висновку про відмову у задоволенні даногоклопотання з таких підстав.

Встановлено, що спірні правовідносини, які знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду №522/2201/15-ц з підстав неоднакового застосування однієї норми матеріального права судами касаційної інстанції, а саме статей 116 і 118 ЗК України, статей 261, 388 ЦК України є відмінними від тих, що стосуються предмету даного позову.

У згаданій справі предметом спору є оскарження прокуратурою державного акта та договору купівлі-продажу земельної ділянки, тобто правовстановлюючих документів, якими підтверджується виникнення права власності з певного часу, тоді як предметом справи, що розглядається колегію суддів апеляційного суду є витребування неволодіючим власником земельної ділянки від фактичного володільця, тобто захист прав від триваючого правопорушення, яке пов'язано із виникненням у позивача обмежених правомочностей щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV 01.07.2004 року у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, в наслідок скасування рішення суду, яке послужило правовою підставою для переходу права власності на нерухоме майно, у законного власника поновлюються право власності на таке нерухоме майно. Одночасно з цим набувач за судовим рішення втрачає право власності на безпідставно набуте нерухоме майно, залишаючись фактичним володільцем такого нерухомого майна.

Основна відмінність у справах, що знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду №522/2201/15-ц та справи, що переглядається колегією суддів апеляційного суду полягає у тому, що скасування судового рішення, як правової підстави виникнення права власності на нерухоме майно утворює двох суб'єктів правовідносин щодо цього майна - неволодіючого власника та фактичного володільця нерухомого майна, кожний із яких наділений обмеженими правами щодо спірного нерухомого майна та позбавлений можливості в повному обсязі реалізувати свої права на таке нерухоме майно, що призводить до триваючого порушення прав.

Оскільки спірні правовідносини, які є предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду №522/2201/15-ц є відмінними від тих, що стосуються предмету даного позову, тому правових підстав для задоволення заяви та зупинення провадження по справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №522/2201/15-ц немає.

Керуючись ст. ст. 251, 252 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зупинення провадження по справі відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст Ухвали складений 29.11.2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець